Напередодні Всесвітнього Дня хоспісної і паліативної допомоги, який відзначається щорічно в другу суботу жовтня, у Полтавському обласному Центрі здоров’я відбулося тематичне засідання круглого столу. Цьогоріч світова спільнота відзначатиме цей день під девізом «Паліативна педіатрія та надання паліативної допомоги людям молодого віку».

Обговорити існуючі досягнення та перспективи у розвитку служби паліативної допомоги у Полтавській області, висловити пропозиції щодо подальшого вдосконалення та морально-етичні аспекти у наданні допомоги невиліковно хворим зібралися представники галузі охорони здоров’я, громадських організацій та релігійних конфесій.

Заступник директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації, начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню та медичних кадрів Юрій Курилко розпочав обговорення з висвітлення важливості та багатоаспектності надання паліативної та хоспісної допомоги населенню Полтавщини. Юрій Васильович зазначив, що розвиток мережі установ паліативної і хоспісної допомоги в нашій державі, так само як і створення сучасної та ефективної системи надання паліативної допомоги, є гострою медико-соціальною та гуманітарною проблемою українського суспільства. Забезпечення невиліковних хворих і помираючих Полтавщини фаховою допомогою та доглядом дозволяє реалізувати на практиці принцип гуманності медицини та основні засади загальнолюдської і християнської етики.

У комплексі заходів із надання паліативної допомоги тісно переплітаються різні складові. Медична складова, яку забезпечують медичні працівники, полягає в усуненні болю та знятті синдромів порушень життєдіяльності, щоб людина могла гідно прожити останній період свого життя. Соціальна складова повинна забезпечити адаптацію такої людини у навколишньому світі. Відповідно до міжнародних підходів та стандартів, система надання паліативної допомоги має базуватися на консолідації та координації державної підтримки та приватних ініціатив.

Надзвичайно важливою для таких людей є психологічна і духовна підтримка – сама ця складова потребує більшого вдосконалення та розвитку. Не менш важливим питанням залишається професійна допомога членам сімей паліативних пацієнтів, адже невиліковно хвора людина спричиняє зниження якості життя всієї родини, стає причиною тяжких психологічних, соціальних та економічних розладів.

Головний позаштатний спеціаліст з паліативної та хоспісної медицини ДОЗ ОДА Людмила Самолеліс охаректиризувала сучасний стан та мережу надання паліативної та хоспісної допомоги в області. За 3 останніх роки, від початку створення перших паліативних ліжок до сьогодення, є великі зрушення. Зараз у Полтавській області розгорнуті 137 паліативних ліжок: 20 – для психічно хворих з супутньою ВІЛ-інфекцією, СНІДом та для пацієнтів старечого віку з розумовими порушеннями та порушеннями пам’яті, 20 – для хворих з невиліковними формами туберкульозу, 6 – для хворих на СНІД, 20 – для хворих на онкологічні захворювання, 71 – для хворих з неінфекційними невиліковними захворюваннями. Практикуючі лікарі, медичні сестри та психологи також проходять підготовку на кафедрі паліативної та хоспісної медицини у Київській Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, лікарі загальної практики-сімейної медицини та лікарі-онкологи – на виїзних циклах тематичного удосконалення «Паліативна та симптоматична допомога онкохворим» у  Харківській медичній академії післядипломної освіти. Нещодавно відбувся семінар-тренінг «Паліативна та хоспісна допомога. Як я можу допомогти» з лікарями та персоналом будинків – інтернатів. Волонтерський загін «Турбота» при медичному коледжі ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» щорічно проводить семінари-тренінги по самодогляду та долікарській допомозі для людей похилого віку.

Серед перспектив і потреб розвитку паліативної та хоспісної допомоги Полтавської області: відкриття обласного методичного центру паліативної допомоги та розвиток інших форм паліативної допомоги, а саме: денні стаціонари, оперативні виїзні служби, служби допомоги вдома, вихідного дня , “кабінети болю ” та інші види допомоги.

Завідуюча відділенням післядипломної освіти Полтавського базового медичного коледжу Олена Синенко зауважила, що значна увага приділяється підготовці медичного персоналу, який працює з паліативними пацієнтами. Полтавський базовий  медичний коледж здійснює навчання студентів: на відділенні лікувальної справи викладається дисципліна «Догляд за хворими», на відділенні сестринської справи – «Геронтологія». На відділенні підвищення кваліфікації на всіх циклах удосконалення та спеціалізації проводяться заняття з паліативної та хоспісної допомоги для молодших спеціалістів з медичною освітою.

Віктор Бурлей, головний лікар Лохвицької ЦРЛ, Оксана Даниленко, в.о. головного лікаря Полтавського обласного Центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом, Орест Вовк, в.о. головного лікаря Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру Володимир Печериця, головний лікар Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру та Максим Денеко, головний лікар Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева розповіли про досвід надання паліативної допомоги у лікувально-профілактичних закладах, які вони очолюють.

Обласний позаштатний дитячий гематолог ДОЗ ОДА Світлана Шевченко та міський дитячий онколог Ольга Скалянська висвітлили питання надання паліативної допомоги онкохворим дітям в області.

Максим Демченко, виконавчий директор БА «Світло Надії» розповів про надання паліативної та хоспісної допомоги ВІЛ-інфікованим та наркозалежним клієнтам Асоціації.

Практичний психолог відділення паліативної допомоги ПОКПЛ ім.О.Ф.Мальцева Наталія Супруненко, а також представники української православної церкви сформулювали конкретні поради для близького оточення та, власне, невиліковно хворих щодо правильного психо-емоційного налаштування і розради у момент початку природного процесу переходу людини у інший вимір.

Учасники засідання висловили актуальні пропозиції та одностайно дійшли висновку, що на початку року Україна зробила важливий крок у бік розвитку паліативної допомоги та полегшення доступу до знеболювальних в нашій державі, випустивши таблетовану форму морфіну, чим остаточно було подолано проблему знеболення невиліковно хворих і забезпечено їхнє право на життя без больових страждань. Але залишається низка невирішених питань, які потребують законодавчого регулювання, а також загальної консолідації та зміни поглядів суспільства задля полегшення страждань та підтримки не лише тих людей, які стоять на порозі Вічності, а й їхніх родин.