До 3 грудня – Міжнародного дня інвалідів
Це процес, метою якого є запобігання інвалідності під час лікування захворювання і допомога хворому у досягненні максимальної фізичної, психічної, професійної, соціальної та економічної повноцінності, на яку він буде здатний у межах існуючого захворювання.
У процесі медичної реабілітації виділяють декілька складових, однією з яких є фізична реабілітація. Переважна більшість спеціалістів, які надають медичні послуги на етапі реабілітації, – представники нелікарських спеціальностей: фізичні реабілітологи, ерготерапевти, логопеди, психологи.
Необхідність розв’язання проблем реабілітації учасників АТО нині є одним з найбільш значущих питань.
Міжнародна спільнота й громадські організації також допомагають українській владі в лікуванні військових, які отримали поранення або стали інвалідами після сутичок із прокремлівськими сепаратистами на Сході України.
Завдання, які має вирішувати реабілітаційна медицина, не закінчаться з останнім пострілом на війні чи з останнім виписаним із госпіталю солдатом. Це проблема найближчих десятиліть.
За інформацією різних джерел, на сьогодні в збройному конфлікті на Сході України беруть участь близько 50 тис. українських солдат, причому за останній час значно побільшало тих, хто повертається додому інвалідами не тільки у фізичному, а й у психологічному плані. Психологи зазначають, що реабілітація має важливе значення не тільки для самих вояків, а й для всього суспільства. Майже 98% воїнів «можуть потребувати висококваліфікованої психологічної допомоги», про що говорить міжнародний досвід і результати ряду досліджень.
Існує нагальна потреба звертати особливу увагу на психологічну адаптацію, яку потребують майже всі учасники АТО й переселенці із зони військового конфлікту. Медики вважають, що у випадку недостатнього лікування з часом післявоєнні симптоми не просто повертаються, а й посилюються. Солдат, які пережили страхіття війни, часто мучать безсоння, відсутність емоцій, дратівливість. Для того щоб люди могли нормально адаптуватися до мирного життя, вони повинні пройти лікування. Психологи зауважують, що учасники тих страшних подій важко йдуть на контакт, адже думають, що час усе вилікує і зазвичай тримають усе в собі. Війна, за словами медиків, підриває психологічне здоров’я і потреба в лікуванні з кожним днем зростає.
Перші пацієнти з зони АТО почали проходити лікування та реабілітацію в Кременчуцькому обласному госпіталі для інвалідів війни з 2 серпня 2014 року. На сьогоднішній час проліковано понад 200 бійців. Патологія та тяжкість стану пацієнтів різноманітні. А саме, аку-баротравма, залишкові явища вибухової травми, закриті черепно-мозкові травми, післяконтузійний синдром, наслідки вогнепальних поранень та відмороження кінцівок, переломи різної тяжкості, пансінусити, гострі трахеобронхіти, гостра нейроінфекція, цистіти тощо. Особливо слід наголосити на масовість загострення проблем з хребтом, причому у різної вікової групи. Найвірогідніше до ураження хребта, крім травм, призводить постійне носіння бронежилета довгий термін часу. Окремо слід зазначити, що всі пацієнти з зони АТО вкрай потребували постійної допомоги психолога.
У госпіталі з кожним пацієнтом із АТО постійно працює штатний висококваліфікований психолог.
Окрім необхідного фізіотерапевтичного обладнання та масажу, які є в закладі в повному обсязі, за останній час придбано вкрай необхідні для реабілітації постраждалих в зоні АТО пристрої, застосування яких суттєво поліпшує стан уражених м’язів та покращує психологічний стан пацієнтів. А саме:
- Бігова доріжка для тренування та зміцнення м’язів ніг, дозволяє підтримувати в нормі серцево-судинну систему. Біг знімає стрес, заняття на біговій доріжці допомагають позбавитися агресії та негативних емоцій.
- Інверсійний стіл для заняття інверсійною терапією, яка призводить до покращення загального стану здоров’я, зменшення болю в спині, покращення кровообігу в кінцівках, підвищення працездатності лімфатичної системи та підвищення імунітету.
- Підвісна система для реабілітації хворих з наслідками травм нервової системи різного рівня з ускладненнями у вигляді парезів різної ступені тяжкості, навіть глибокі паралічі. Підвісна система також застосовується для вертикалізації пацієнтів з травмами хребта та спинного мозку.
- Силовий тренажер багатофункціональний для зміцнення м’язів спини, плечового поясу, кінцівок. Зміцнює дихальну та серцево-судинну системи.
- Велотренажер для покращення рухливості суглобів нижні кінцівок.
Застосування всього наявного комплексу реабілітаційних заходів суттєво поліпшує стан наших бійців із зони АТО.
Не лише медики знають про «в’єтнамський» і «афганський» синдроми. За словами М. Кехтер, магістра психології, гештальт-терапевта, члена ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій», «у 1970-х роках у США у 25 % учасників бойових дій, які навіть не мали каліцтва, згодом загострилися різні психічні та психологічні порушення, а серед поранених і покалічених таких було 42 %, до 100 тис. ветеранів у різний час наклали на себе руки, а від 35 до 45 тисяч – донині ведуть замкнутий спосіб життя».
За її словами, після війни у В’єтнамі Сполучені Штати Америки втратили людей значно більше, ніж під час бойових дій (через алкоголізм, наркоманію, самогубства, криміналізацію колишніх військових). «Тому психологічна реабілітація після закінчення бойових дій набуде особливого значення для нашого суспільства. І що раніше й повніше її надаватимуть учасникам АТО, то менше проблем виникатиме», – наголосила психолог.
Анатолій Кірічек,
завідуючий фізіотерапевтичним відділенням Кременчуцького обласного госпіталю для інвалідів війни