Шановні читачі! Повна відповідальність за ваше здоров’я лежить тільки на вас!

Найдавніша заповідь проголошує: якщо ти захворів – зміни спосіб життя. Якщо це не допомагає – зміни своє харчування. Якщо і це не допомагає – тоді звертайся до лікарів і ліків.

Головними сучасними хворобами є неінфекційні. До таких сьогодні відносяться ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, онкологічні захворювання, патологія товстого кишківника, жовчнокам’яна хвороба, варикоз вен, ожиріння і діабет. Всі ці хвороби так чи інакше пов’язані з характером харчування.

Більш розвинуті країни перейшли на харчування з низьким вмістом жирів, цукру і високорафінованих продуктів. В країнах третього світу, наприклад, близько 70% енергії організму забезпечується вуглеводами і крохмалем; жири забезпечують лише 10-25% енергії. Щоденне вживання харчових волокон приблизно втричі більше в країнах третього світу, ніж в країнах загального достатку.

Серед причин, котрі обумовлюють здоровий спосіб життя, екологічно чисте, здорове харчування складає 30%.

У наш час м’ясні страви стали символом добробуту і благополуччя сім’ї. Разом з тим, встановлено, що вживання великої кількості м’яса веде до зашлакованості організму та його захворювань. Крім того, харчування переважно м’ясними продуктами сприяє формуванню у людини відчуття страху, агресії, подразливості і т.д.

Усім слід, нарешті, зрозуміти, що від харчування залежить не тільки відчуття голоду чи ситості. Саме тут закладається основа життя, визначається, яким йому бути – якісним чи неповноцінним. Більшість людей не усвідомлюють, що здорова людина – не та, що не хворіє, а та, у якої тіло і душа знаходяться в постійній гармонії один з одним та з оточуючим середовищем і хто вміє самостійно відновлювати цю гармонію, незалежно від соціальних і політичних колізій у державі. Умова для цього лише одна: треба вчитися. Вчитися здоровому способу життя, вчитися різним методам збереження та зміцнення здоров’я, вчитися здоровому харчуванню.

Правильне харчування – це ціла наука, що розвивається протягом тисячоліть. Існувало багато теорій здорового харчування. Останнім часом теорія адекватного харчування знаходить всі більше прибічників. Згідно цієї теорії, харчування обумовлене не тільки основними компонентами їжі – нутрієнтами, але й різними життєво важливими регулюючими сполуками, які надходять з кишківника у внутрішнє середовище організму. Це такі речовини, як гормони, що виробляються клітинами системи травлення, гормоноподібні речовини та бактеріальна флора кишківника, які абсолютно необхідні для асиміляції їжі. Під впливом мікрофлори утворюються другорядні нутрієнти, які також дуже потрібні організму. Джерелом цих нутрієнтів є баластні харчові речовини, харчові волокна. За їхньою допомогою утворюються різні вітаміни, литкі жирні кислоти, незамінні амінокислоти. Всі вони впливають на електролітний, водний обмін, стимулюють захисні функції організму. Харчові волокна рослинної їжі необхідні не лише для нормальної діяльності травної системи, але й для усього організму.

Як же правильно харчуватися?

Механізми, що забезпечують регулювання процесів травлення, є складними та чутливими. Для того, щоб вони працювали адекватно і злагоджено з ними слід поводитися дуже дбайливо. Сигналом для того, що треба приймати їжу є відчуття голоду, причому не варто чекати, поки це відчуття стане дуже сильним. Адже тоді людина втрачає відчуття міри, їсть похапцем. При цьому їжа не достатньо подрібнюється в ротовій порожнині, шлунок перевантажується, процес травлення та засвоєння їжі порушуються. Коли це відбувається систематично, то виникає ризик виникнення ожиріння, хвороб органів травлення.

Уранці, натще бажано випити склянку прохолодної води, для оптимізації водноелектролітного балансу та стимуляції перистальтики кишківника. Кількість прийомів їжі протягом дня має бути 4-5 (щоб не допускати відчуття сильного голоду). У першу половину дня рекомендується вживати переважно вуглеводну їжу, а в другій – переважно білкову.

Вечеря має бути легкою, складатися з добре засвоюваних компонентів. Останній прийом їжі не бажано робити пізніше, ніж за 2-2,5 години до сну.

До харчового раціону мають входити продукти, що діють як хімічні та механічні подразники кишківника, посилюючи його рухову функцію. Регулярно слід вживати якомога більше овочів (сирої моркви, капусти, вареного буряка, зеленої цибулі, квашеної капусти), фруктів, сухофруктів (чорнослив, курага і ін.), а також горіхів, меду, кисломолочних продуктів, різноманітних каш. Вельми корисні морепродукти (риба, морська капуста та ін.). Білки краще отримувати за рахунок нежирних сортів м’яса (птиця, кролі, телятина, молода баранина), риби, яєць, молочних продуктів. Із жирів слід надавати перевагу рослинним оліям. При приготуванні їжі, продукти краще варити або запікати.

Найбільш прийнятним раціоном для звичайних людей може бути такий: овочі і фрукти – 60%; білкові продукти – 20%; крохмалиста їжа – 7%; натуральні продукти – 7%; олії – 6%.

Дуже важливо виробити в собі звичку не переїдати! Краще виходити з-за столу з відчуттям не зовсім втамованого голоду. Суттєве значення має і кількість вживаної рідини. У середньому це має бути 1,5-2,5 літри на добу.

Шановні читачі! Говорити про харчування і його значення для здоров’я можна безкінечно. Прислухайтеся до свого організму і контролюйте його стан. Якщо ви почуваєтеся добре, маєте стабільну адекватну вагу, значить ваше харчування збалансоване і не шкодить здоров’ю.

Тож правильно харчуйтеся і будьте здорові!

Зав. відділенням спортивної
медицини та лікувальної фізкультури
Полтавського обласного
лікарсько-фізкультурного диспансеру

Олександр Штепа