Суспільство дедалі частіше фокусує свою увагу на панічних атаках (ПА), але рівень обізнаності фахівців і населення з цього питання є досить невисоким. Пропоную вам ознайомитись з нижчевикладеними матеріалами.
Панічні атаки відносяться до групи тривожних розладів. На фізіологічному рівні ПА – це раптовий викид адреналіну в кров, що призводить до різкої зміни стану людини. Хворий скаржиться на дуже сильне серцебиття, нестачу повітря («наче задихнусь»), тремор, пітливість, відчуття, ніби він ось-ось втратить рівновагу та на надзвичайно сильний страх.
На психологічному рівні людина лякається цього стану, тому що не розуміє, що з нею відбувається. Вона вважає, що це дуже небезпечний стан для її здоров’я і навіть життя. З’являються думки про те, що може трапитись серцевий напад чи інсульт, зупиниться дихання, вона знепритомніє, впаде, збожеволіє чи навіть помре.
З повним переліком діагностичних критеріїв панічного розладу (ПР) ви можете ознайомитись в МХК-10 (F41.0; F40.01) та DSM-V (300.01). Слід мати на увазі, що панічний розлад часто поєднується з агорафобією, тобто тривогою чи уникненням місць та ситуацій, вихід з яких є ускладненим або в яких неможливо звернутись по допомогу (наприклад, коли людина виходить з дому лише в супроводі іншої людини, в автомобілі, за наявності мобільного телефону та тонометру або прокладає маршрут поруч з лікарнями).
Статистично протягом життя хоча б раз панічну атаку переживає близько 30% людей. Коли тяжкі ПА повторюються протягом місяця, це називають панічним розладом. ПР спостерігається у 2,5-3% населення, причому у жінок – вдвічі частіше, ніж у чоловіків. У випадку повторення ПА люди починають звертатись до лікаря-невропатолога, кардіолога, вертебролога та мануального терапевта. Якщо симптоми є проявами саме ПР, а не соматичної патології, то лікування не дає результату. Тоді страх людини посилюється через те, що вона вважає себе невиліковно хворою, і з’являється відчай, тому що «ніхто не може їй допомогти».
Відомо, що панічний розлад дуже добре реагує на психотерапію. Проведені дослідження свідчать, що лікування в рамках когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) є успішним у 80-90% і призводить до повної ремісії, якщо пацієнт докладає зусиль і не перериває терапію; ремісія утримується краще, ніж при лікуванні антидепресантами (АД); ефект КПТ рівний або кращий, ніж лікування антидепресантами. При поєднаній терапії (КПТ+АД) спочатку ефект є дещо кращим, але в подальшому, після відміни прийому препаратів, спостерігається більше рецидивів, ніж при виключно психотерапевтичному лікуванні. Якщо Ви –лікар та у своїй роботі зустрічаєте людей з панічними атаками, ознайомтесь з протоколом лікування панічного розладу, затвердженого наказом МОЗ України №59 від 05.02.07р.
Прогноз при лікуванні панічного розладу хоч і залежить від багатьох факторів (ступеню вираженості, наявності коморбідних розладів, оточення та особливостей характеру), але в цілому є позитивним.
Лікар-психотерапевт
Амбулаторії з наркології
Лобанов Ю.В.
Лікар-психотерапевт
Амбулаторії з наркології
Лобанов І.Ю.