Після урочистого відкриття пам’ятника гетьману Івану Мазепі Президент України Петро Порошенко прибув до Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру. Глава держави побачив завершений корпус-довгобуд діагностичного відділення та встановив остаточний термін початку роботи після укомплектування обладнанням.
– Було дуже несправедливо, що Полтава – одне з найкращих міст у одній з кращих областей України, не мала свого єдиного протитуберкульозного комплексу. Тому, коли я призначав голову ОДА, одним з першочергових завдань разом з дорожнім будівництвом та освітніми проблемами, була добудова протитуберкульозного диспансеру. Мені приємно, що ця споруда, яка ще кілька місяців тому була коробкою, а до цього десятиріччями стояла довгобудом, перетворилась у фантастичну будівлю діагностичного центру тубдиспансеру. Ще не скрізь є обладнання, тому ми зараз не будемо перерізати стрічку і робити картинку. Мені, як президенту, важливо, щоб центр запрацював на повну потужність. Ми вже перевірили, що значна частина обладнання уже завезена, домовились, що до 15 червня відбудеться реальний старт роботи відділення – цього чекає Полтава, область і я. Впевнений, що і медикам буде набагато комфортніше працювати у цих стінах, і захворюваність на туберкульоз піде на спад. Важливо, що навіть в умовах війни, коли країна вимушена витрачати майже 25% держбюджету на оборону, знаходяться можливості фінансувати спорудження медичних закладів, доріг, інших об’єктів, не забуваючи про культуру і духовність. Якщо 15 червня не буде відкриття, я ще раз приїду, – пообіцяв Президент.
– У новому діагностичному корпусі створено мікробіологічну лабораторію третинного рівня діагностики туберкульозу, – розповів Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я. – На неї покладається особлива функція у визначенні різних випадків захворювання на туберкульоз, моніторинг ефективності процесу лікування та визначення чутливості виділених мікобактерій до протитуберкульозних препаратів. Буде впроваджено новітні лабораторні технології, тобто визначення ДНК або РНК інфекційного агента, що допоможе виявити легеневі та поза легеневі форми туберкуользу швидкими та ефективними методами. Їх використовують лише дві лабораторії в Україні, оскільки вони потребують спеціальне приміщення, відповідного обладнання, специфічних витратних діагностичних матеріалів та фахівців. Також лабораторія матиме можливість проводити та виявляти супутню патогенну мікрофлору, яка притамання хворим на туберкульоз, що дозволить проводити диференційну діагностику неспецифічної не туберкульозної інфекції.
На другому поверсі діагностичного корпусу знаходиться рентген-діагностичничний блок (з кабінетом комп’ютерної томографії, рентген-апаратом, фібробронхоскопом), на четвертому поверсі – блок фізіотерапії.
Володимир Печериця, головний фтизіатр області, головний лікар Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру розповів про нові можливості для медиків і пацієнтів, а також про перспективи будівництва палатного (стаціонарного) корпусу:
- На сьогодні мережа протитуберкульозних закладів включає 7 закладів: 3 диспансери (Полтавський, Лубенський і Кременчуцький), 2 лікарні (Опішнянська і Веприцька) і 2 санаторії (Гадяцький і Лубенський дитячий).
У Кременчуцькому диспансері створено умови для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз. Але там всього 30 палат боксованого типу – цього зовсім недостатньо для вирішення питання ізоляції хворих на мультирезистентний туберкульоз.
Полтавський обласний протитуберкульозний диспансер будується з 1993 року. Перша черга – диспансерне відділення, була відкрита у 2004 році, друга черга – технологічний корпус, де є флюороцентр, сучасні технології для дезінфекції, прання, утилізації матеріалів після хворих та очисні споруди відкритий у 2010 році. А сьогодні президент побачив новий корпус третьої черги – діагностичне відділення. Це сучасна лабораторія третинного рівня, яка буде працювати на всю область для бактеріологічних досліджень. Стоїть питання про доставку біологічного матеріалу або самих хворих для досліджень і повноцінної діагностики.
Штат буде укомплектований за рахунок уже працюючих фахівців. Після поступового скорочення 240 ліжок, деякі лікарі перейшли сюди, деякі до центрів первинної медико-санітарної допомоги, працівники пенсійного віку вийшли на відпочинок. Це був поступовий процес, ми враховували інтереси людей, тому скарг майже не було.
У президента ми попросили коштів на побудову палатного корпусу. Що це дасть? На сьогодні ми маємо 604 ліжка у профільних закладах, а плануємо побудувати корпус на 350 ліжок. Коли хворі знаходяться у палатах по 4-6 чоловік, важко створити умови для повноцінного інфекційного контролю. Тут будуть палати на 2 особи з душовими кімнатами, хворі навіть харчуватимуться тут, щоб не покидати межі пристосованого приміщення і не розносили інфекцію. Потрібна також спеціальна вентиляційна система – тиск всередині має бути меншим, ніж зовні, а повітряна маса, де знаходиться хворий, не повинна розповсюджуватись.
У кінцевому результаті, в цьому закладі мають бути зосереджені потужності для лікування будь-якої форми туберкульозу.
Коли буде готовий палатний корпус, закриються усі старі стаціонари, в тому числі відділення у селі Копили на 50 ліжок, окрім дитячого відділення. У Полтаві усі тільки чекають, коли закриються старі відділення, зокрема на вулиці Покровська, 48. Ми не порушуємо санітарну норму і відстань, але доставка хворих у густонаселеному пункті, а також їх утримання – неабияка проблема безпеки для здорових полтавців. Дитяче відділення поки що переносити сюди неможливо через санітарні норми – воно повинно бути окремим приміщенням. Але проекти будівництва є. Усі звільнені будівлі будуть передані для іншого використання.
Заступник голови ОДА Олег Пругло запевнив, що будівельники працювали швидко, але якісно. Тимофій Голбан, начальник управління капітального будівництва Полтавської ОДА зауважив, що зараз в Україні немає єдиних стандартів будівництва медичних закладів.
– Менше, ніж за рік було відремонтовано 6000 м2 площі. Вхід до діагностичного корпусу – тільки через спеціальний шлюз для медичних працівників, де вони переодягатимуться, прийматимуть душ. Біологічні матеріали прийматимуть через спеціальне вікно. Усі коридори зі спеціальними шафами – така вимога інфекційного контролю, щоб була можливість обробляти комунікації на випадок потрапляння мікроорганізмів. Теж саме стеля – виглядає трохи дивно, але кругом має бути доступ для дезінфекції. Це була досить складна задача, адже, як виявилося, єдиних нормативів для будівництва протитуберкульозних закладів в Україні немає. Існуючі стандарти і технології давно застаріли. Було дуже непросто завезти комп’ютерний томограф – він важить кілька тон, довелося розбирати стіну, щоб його встановити. Тепер він готовий до налаштування і запуску. Усі комунікації підведені до будівлі. Ми перший регіон, де зведено сучасний такий заклад завдяки співпраці Мінрегіонбуду, ОДА, Департаменту охорони здоров’я і фтизіатричної служби.
ПРЕС-ЦЕНТР ДОЗ ОДА