Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації

Ви завітали на сайт структурного підрозділу Полтавської обласної державної адміністрації

Поки грім не вдарив

| Коментарі відсутні

З настанням теплої пори року різко зростає загроза розповсюдження гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь. Тільки через них держава та люди втрачають мільйони коштів.

У засобах масової інформації постійно повідомляється про ті чи інші спалахи різних інфекційних захворювань, а в теплий період року частішають і частішають спалахи гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь.

Досить часто нашим спеціалістам ставили запитання: «А куди дивиться санітарна служба?» Питання раніше було правильним до моменту руйнації державної санепідслужби та непродуманими – некваліфікованими, довготривалими болючими реформами в охороні здоров’я, в т.ч. – і в санітарній службі.

Якщо говорити відверто, то можливості у державної санепідслужби у наведенні санітарного порядку були і неповністю були вичерпані. Безперечно, для цього тоді, коли державна санепідслужба була добре організованою та кадрово забезпеченою, необхідно також було докладати чимало зусиль, працюючи на упередження, а не на очікування спалахів інфекційних хвороб чи якихось санітарно-гігієнічних ускладнень.

З рештою, давайте поглянемо на проблему ширше. Санітарний лікар сьогодні – не просто контролер, як дехто раніше неправильно вважав. А наглядову функцію санітарного лікаря, чи як говорили контролера просто зламали і перетворили її просто у систему спостерігача. Тобто спостерігай, веди моніторинг санітарно-епідемічних ситуацій, а коли щось трапиться (спалахи, отруєння, загинули люди) тоді вивчай причини, повідомляй куди дозволено… Тобто чекай якоїсь біди серед населення і тоді розслідуй. А це значить, що втрачається принцип профілактики, упередження біди.

Адже лікар-гігієніст сьогодні не просто контролер, як дехто неправильно вважав раніше. Він повинен відповідати за усі розділи профілактики (адже сфера діяльності санепідслужби охоплювала все життя людини – від народження до смерті), що пов’язано із здоров’ям людини, аналізувати стан повітря, води, виробничих умов, якості продуктів харчування, навчально-виховного процесу і т.д. Координація роботи усіх галузей, від яких залежить здоров’я населення, також є сферою його діяльності.

Принциповість і компетентність – основні критерії роботи лікарів-гігієністів та епідеміологів і вони намагаються сумлінно виконувати покладені на них обов’язки. Але, як можуть вказані лікарі мати достовірну інформацію та як лікар прийме правильне рішення, тобто поставить діагноз, що відбулося, які причини спалаху, отруєння і т.д., коли права його різко обмежили, не допускали до об’єктів, які стали причиною виникнення та розповсюдження цих негараздів, або визначали, наприклад, що такий об’єкт може перевірятися лише 1 раз на п’ять років, при чому за умови попередження за 10 днів.

Ще Франсуа Міттеран стверджував: «Та нація, яка не володіє сучасною інформацією, приречена на загибель». Тож, попередня влада зробила все можливе, щоб позбавити і державну санепідслужбу володіти інформацією про те, що діється на об’єктах, які підлягають державному санітарно-епідеміологічному нагляду. А цей, так званий, їхній «принцип» нагляду чи контролю не слугує на користь населенню, а підігрує лише бізнесу, «що хочу те й роблю».

Наш народ мудрий і він завжди стверджував: «Довіряй, але й перевіряй». Бо історія цих реформ в різних галузях суспільства показала нам не лише спалахи інфекційних хвороб, отруєнь, а й пожежі, різні аварії, неправильні забудови різних об’єктів, які заважають нам нормально жити та ін.

Але слід сказати, що ніякі контролюючі функції не можуть змінити конкретної роботи підприємства, промисловості чи громадського харчування по випуску лише високоякісної і абсолютно нешкідливої продукції і правильно її реалізувати. Слід, насамперед, перебороти у декого багаторічну, просто зневажати звичку, особливо в даний період розвитку нашого суспільства правила санітарії та гігієни. І як наслідок такої зневаги, в Україні почастішали спалахи гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь.

Згідно повідомлень уже в цьому році в різних областях України зареєстровано понад 50 спалахів цих захворювань, які мали місце в побуті, дитячих закладах та на різних заходах.

Наприклад, останні спалахи нещодавно мали місце під час випускних вечірок школярів на Київщині в готельно-ресторанному комплексі «Верховина», на Волині у кафе «Таверна», на поминальному обіді на Вінниччині та в інших регіонах держави.

Резонансною подією на початку червня цього року трапилися спалахи гострої кишкової інфекції під час поминальних заходів у 5 селах Шишацького, Зіньківського та Миргородського районів нашої області, під час яких постраждало 61 особа, в т.ч. 2 дітей, які були госпіталізовані в інфекційні відділення м. Полтави, Кременчука, Миргорода, Шишак, Решетилівки, Диканьки та Опішні.

Епідемічне розслідування показало, що причиною спалаху було споживання людьми страв масово забруднених збудником сальмонельозу – гострого кишкового інфекційного захворювання.

Під час розслідування також встановлено, що поминальні обіди готувалися підприємством «Жасмін», що знаходиться в Решетилівському районі і доставлялись до замовників у вказані райони.

Основною причиною спалаху стало порушення технології виготовлення страв і санітарних правил для підприємства громадського харчування, використання продуктів нез’ясованого походження, не дотримання правил особистої гігієни, зберігання продуктів при високій температурі. Наприклад, страви, які були виготовлені з порушенням технології зберігались та доставлялись до замовників при температурі зовнішнього повітря більше +25ОС та з порушенням санітарних правил доставки продуктів. Крім того, працівники підприємства «Жасмін» не мали санітарних книжок про проходження медичного огляду.

Лабораторіями ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» виділені збудники сальмонельозу як від хворих, так і у різних продуктах, які виробляло підприємство «Жасмін».

Вказане підприємство готувало страви, як із сировини – м’яса, яєць, так і із заморожених напівфабрикатів, після чого розвозили готові страви по селах. У меню – страви, небезпечні щодо накопичення мікроорганізмів: салат «олів’є», на який ми звертаємо особливу увагу, котлети, голубці, м’ясо тушковане, киселі, канун (варена крупа, залита солодким напоєм), налисники, смажена риба. Під час приготування страв з порушенням технології, недотримувались принципів роздільності сирого і готового, порушувались умови та термозберігання. Крім того, встановлено, що була відсутня документація на ряд продуктів для виготовлення страв.

Прояви захворювання виникли у людей через декілька годин після споживання вищеназваних продуктів. Це були розлади шлунко-кишкового тракту (блювання, багаторазові проноси), температура сягала до 39ОС, болі в животі, слабкість та інше.

По даному факту проведено епідрозслідування та матеріали передані до правоохоронних органів.

Нашим громадянам, які планують проведення масових заходів рекомендуємо звертатись до підприємств громадського харчування, які знаходяться у вас на території або в безпосередній близькості від вашого населеного пункту, які ви особисто добре знаєте і яким ви довіряєте, а медичним працівникам необхідно посилити роз’яснювальну роботу серед населення по профілактиці гострих кишкових інфекцій в цей період року, загостривши особливу увагу на безпеку оздоровлення дітей влітку.

Безумовно, возити продукцію за сотні кілометрів та ще з порушенням санітарно-гігієнічних та технологічних правил при приготуванні та транспортуванні недопустимо. Тому вимагайте від постачальника транспортування замовленої продукції в термосах. Автотранспорт повинен бути чистим, спеціально обладнаним, з відповідним маркуванням «Продукти». Вимагайте супровідні документи, якісні посвідчення, в яких повинна бути зазначена дата і час виготовлення, термін реалізації, умови зберігання та транспортування страв. Для реалізації страв повинно бути достатньо інвентарю та одноразового посуду; водій-експедитор та працівник громадського харчування, що супроводжує їжу повинні мати санітарний одяг, особисті медичні книжки.

Поки грім не вдарив (мова йде про ці спалахи), обстеження кафе не проводилось і про ті недоліки ніхто не знав, окрім тих, хто там працював. А чому так? Відповідь коротка. Попередня влада, руйнуючи Державну санітарну службу ще у 2011 році постановою КМ України від 30.11. за №1405 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від впровадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною санітарно-епідеміологічною службою та її територіальними органами» та внесені деякі зміни до цієї постанови КМУ у 2012 році від 19 вересня за №869 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 30.11.2011р. № 1405.

Мова йде про те, що такі об’єкти, як, наприклад, підприємство «Жасмін», відноситься до суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

А це значить, що такий об’єкт може перевірятись не частіше, ніж один раз на 5 років. Нинішні ж можновладці не виправили такого становища. От і маємо те що маємо. Тобто на даний час люди мають за ці діяння розплачуватися ціною свого здоров’я, а можливо й життя, бо деякі інфекційні захворювання, такі як ботулізм, що пов’язаний з харчовими продуктами, є смертельно небезпечною хворобою, а його токсин входить до арсеналу бактеріологічної зброї деяких країн світу.

Буде дуже добре, коли обласна влада звернеться до Кабінету Міністрів України до відновлення наглядових функцій, як це передбачено Законом про санепідблагополуччя населення у сфері діяльності людини перевіряючи об’єкт в будь-який час і без попередження заради безпеки нації та працювати на упередження, а не на очікування біди.

Тож, будемо уважними, роблячи вибір у своєму житті!

Лікар-епідеміолог відділення ОНІ
ДУ «Полтавський обласний лабораторний
центр держсанепідслужби України»,
Заслужений лікар України,
кандидат мед наук, доцент
Валентин Шаповал

Напишіть відгук