За підтримки Департаменту охорони здоров’я другий рік поспіль в області впроваджується постійно діючий освітньо-навчальний проект «Школа практикуючого лікаря». Він передбачає підвищення фахового рівня лікарів загальної практики-сімейної медицини щодо стандартних та нових методів профілактики та лікування хронічних неінфекційних захворювань: серцево-судинних, ендокринологічних, гастроентерологічних та ін.

Нещодавно відбулося чергове лекційне засідання, під час якого Людмила Юдіна, к.м.н., доцент кафедри пульмонології та фтизіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика представила методичні рекомендації, присвячені негоспітальній пневмонії. Було детально висвітлено питання етіології, патогенезу, клінічної класифікації та діагностики цього захворювання. Науковець озвучила сучасні підходи до лікування негоспітальної пневмонії. Особливу увагу Людмила Володимирівна приділила раціональному використанню антибактеріальних препаратів та схемам їх застосування. Було докладно висвітлено критерії оцінки ефективності лікування цього захворювання, наведено алгоритми лікування хворих на негоспітальну пневмонію залежно від особливостей її перебігу.

Про найбільш успішні практики лікування артеріальної гіпертензії розповів Геннадій Кочуєв, к.м.н., доцент кафедри сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти медпрацівників. Він відмітив, що на сьогодні рівень знань не дає можливості ставити завдання щодо цілковитого виліковування артеріальної гіпертензії (АГ), але проведення ефективної терапії та запобігання прогресуванню цього захворювання є реальним завданням. Довготривала АГ призводить до враження органів-мішеней – гіпертрофії лівого шлуночка, серцевої недостатності, порушення функції нирок тощо. Навіть незначне підвищення АТ несе в собі істотний ризик для здоров’я. Лікуванню підлягають також хворі з ожирінням, дисліпідемією та іншими супутніми факторами ризику. Провідну роль у лікуванні АГ посідає медикаментозна терапія. На сьогодні в лікуванні АГ застосовують п’ять основних класів антигіпертензивних препаратів – препарати першої лінії (діуретики, ІАПФ, антагоністи кальцію тривалої дії, БРА, блокатори β-адренорецепторів) та препарати другої лінії (блокатори α1– адренорецепторів, агоністи α2– адренорецепторів центральної дії, алкалоїди раувольфії, агоністи імідазолінових рецепторів). Кожний клас антигіпертензивних препаратів має свої показання та протипоказання в конкретних клінічних ситуаціях, яких слід чітко дотримуватися. На вибір препарату суттєво впливають численні фактори, найважливішими з яких є: наявність у хворого факторів ризику, враження органів-мішеней, асоційовані клінічні стани (ураження нирок, метаболічний синд¬ром, цукровий діабет), супутні захворювання, при яких необхідне застосування чи обмеження застосування антигіпертензивних препаратів різних класів, індивідуальні реакції хворого на препарати різних класів в анамнезі, ймовірність взаємодії з ліками, призначеними пацієнту з іншого приводу, соціально-економічні фактори.

Продовження роботи «Школи практикуючого лікаря» планується на грудень місяць поточного року.