Цьому питанню був присвячений стратегічний міжвідомчий форум, що відбувся 17 листопада в Кабінеті Міністрів України. У форумі взяв участь директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак.
Учасниками форуму були в. о. Міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун, директор напрямку систем охорони здоров’я та громадського здоров’я Європейського регіонального офісу ВООЗ Ханс Клюге, директор у справах України, Білорусі та Молдови, Світового банку Сату Кахконен, директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгер Тауш; Голова місії USAID в Україні Сюзан Косінскі Фрітц, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс, регіональний менеджер в Східній Європі та Центральній Азії Глобального фонду Ніколя Канто, голова комітету охорони здоров’я Верховної Ради України Ольга Богомолець та ін.
На початку форуму виступили прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, віце-прем’єр міністр України, Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко та віце прем’єр-міністр Павло Розенко.
Учасники заходу обговорили план реформ у сфері охорони здоров’я. Було розглянуто створення єдиного національного замовника медичних послуг, запровадження нових механізмів фінансування медичної допомоги, реформи первинної ланки, узгодження реформи охорони здоров’я та процесів децентралізації.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що уряд готовий розпочати найближчим часом повноцінну реформу системи охорони здоров’я в Україні і незабаром презентує відповідні пропозиції. «Маємо сприймати реальний стан справ в охороні здоров’я як виклик, на який ми маємо дати ефективну і адекватну відповідь», – сказав прем’єр. Володимир Гройсман наголосив, що у рамках впровадження змін в охороні здоров’я потрібно, зокрема, підготувати і запровадити страхову медицину, відновити систему, коли кошти на медичну послугу «ходять за людиною», яка користуватиметься цією послугою. Серед інших важливих заходів – створення госпітальних округів, реформа первинної ланки.
Також, за його словами, потребує об’єктивної оцінки праця медичного персоналу. «Ми маємо чітко зрозуміти, що той, хто надає кваліфіковану медичну допомогу, має отримати якісну заробітну плату», – зауважив Володимир Гройсман.
Переведення системи охорони здоров’я на страхову модель розпочнеться з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі існуючої первинної ланки системи охорони здоров’я (поліклініки, амбулаторії, Центри ПМСД). При цьому сімейний лікар повинен забезпечувати всю первинну діагностику. Ключова функція сімейного лікаря – підтримувати здоров’я своїх пацієнтів. Кожен українець, незалежно від місця проживання та достатку, буде мати доступ до сімейного лікаря. Він зможе укласти договір з будь-яким сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Якщо ж лікар не влаштує пацієнта, то його можна буде легко змінити, розірвавши з ним договір. Сімейний лікар може працювати як в державній поліклініці, амбулаторії, так і займатися приватною практикою. Кошти за кожного пацієнта перераховуватимуться медичній установі, де працює лікар. Кількість пацієнтів, з якими може укласти контракт один лікар, складатиме 2000 осіб на рік.
Директор напрямку систем охорони здоров’я та громадського здоров’я Європейського регіонального офісу ВООЗ Ханс Клюге озвучив спільну заяву з поточного стану реформ системи охорони здоров’я від імені уряду Канади, Європейської Комісії, Глобального Фонду, Швейцарської агенції з розвитку, Дитячого Фонду ООН, ВООЗ і Світового Банку. У документі зазначено, що Створення Національної Служби здоров’я є основою (фундаментом) ефективної системи охорони здоров’я. На даному етапі ми підтримуємо план із закладання фундаменту. Але прийшов час будувати й запроваджувати. Так само як ми підтримували розробку плану, ми готові підтримати введення плану в дію. Необхідно, щоб концепції та правові документи, подані до Кабміну, були ухвалені у найближчому майбутньому, разом з чіткими і реалістичними планами впровадження. Ми з нетерпінням чекаємо початку співпраці з вами над цим найцікавішим етапом реформи системи фінансування.
В.о. міністра охорони здоров’я України, доктор Уляна Супрун звернула увагу на те, що метою змін фінансування охорони здоров’я є, перш за все, зміна стосунків: «Ми переходимо на модель, де здоров’я кожного громадянина застраховано, а лікар чи лікарня отримують адресний дохід за роботу з конкретним пацієнтом».
Уляна Супрун окреслила три завдання на наступний рік у рамках розгортання Національної служби здоров’я: розгортання ІТ-системи і планування роботи з регіонами, реєстрація лікарів у системі та заохочення пацієнтів переходити на роботу конкретно з своїми лікарями, нова система виплат і навчання лікарів.
Потому відбулося експертне засідання та панельна дискусія за трьома основними напрямками: фінансування охорони здоров’я; інструмент для забезпечення рівного та справедливого доступу до медицини; стратегічні закупівлі в сфері охорони здоров’я; реформа первинної медичної допомоги, коментарі під час яких висловили заступники міністра охорони здоров’я, міжнародні експерти та керівники регіональних департаментів охорони здоров’я, зокрема Вінницької, Полтавської та Дніпропетровської ОДА.