У рамках роботи Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на виїзному засіданні у Полтавській області до Полтави завітали високоповажні гості – народний депутат України Костянтин Іщейкін, президент Національної академії медичних наук Віталій Цимбалюк, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Василь Лазоришинець, головний кардіохірург України, професор Костянтин Руденко та директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова Олександр Усенко.
Гості зустрілися з медичною спільнотою області, науковцями та студентами ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», презентували Національну стратегію боротьби з серцево-судинними захворюваннями, а також ознайомилися з ходом реконструкції Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру.
– Те, що такий потужний академічний колектив сьогодні завітав на гостинну полтавську землю, є для нас дуже приємним та відповідальним. Полтавські фахівці та науковці всіляко прагнуть відповідати такому професіоналізму та кваліфікації, – запевнив ректор академії, професор В’ячеслав Ждан.
— Минулого року два потужних інститути (Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова та Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска) розробили Національну стратегію розвитку кардіологічної науки та плани на найближчі 5 років, — говорить Віталій Цимбалюк, президент НАМН. — У своєму виступі перед студентами сказав, що ця зустріч не є випадковою, адже Полтавська область є потужна в плані медицини. Є прогресивний пан Лисак, потужний ректор УМСА – закладу, який готує кадри не лише для області і країни, а й для світу. І у вас є ангел-охоронець – викладач, науковець і народний депутат – Костянтин Іщейкін. У вас сьогодні є найкращі умови, щоб здійснити прорив у лікуванні серцево-судинної патології, а особливо в хірургії. Смертність можна знизити до 4%! Залишається побудувати й оснастити кардіодиспансер, підготувати на базі наших ВНЗ спеціалістів — і питання серцево-судинних патологій вирішено.
Сучасний стан надання кардіохірургічної допомоги в Україні детально висвітлив академік Василь Лазоришинець. Серед фактів, які вражають, Василь Васильович назвав проблему високої смертності населення нашої держави від неінфекційних захворювань, особливо – серцево-судинних. Позаяк за 2 роки від цих захворювань помирає стільки українців, що цієї кількості вистачило, щоб населити такі великі міста як Дніпро або Львів! Тобто в Україні епідемія серцево-судинних захворювань, адже хвороби системи кровообігу займають майже 70% у структурі причин смертності.
На Полтавщині у структурі поширеності хвороб серед дорослих від 18 років і старше переважають хвороби системи кровообігу – 43,6%, серед них гіпертонічна хвороба – 48,1%. Ішемічна хвороба серця складає 31,1%, цереброваскулярні хвороби – 15,1%. У структурі причин інвалідності серед осіб працездатного віку хвороби системи кровообігу становлять 11,4 випадків на 10 тис. відп. нас. (для порівняння – новоутворень (10,4), хвороб кістково-м’язової системи (9,6), травм (6,2) та хвороб нервової системи (3,3).
Саме тому фахівцями Департаменту охорони здоров’я було розроблено Субпроект «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області» проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Завдяки його реалізації в області вже частково закуплено необхідне медичне обладнання на суму понад 6 млн. 110 тисяч доларів. Так, нещодавно надійшла рентгенхірургічна ангіографічна система виробництва Японії вартістю 629 тисяч євро для відділення інтервенційної радіології Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського.
Нова навігаційно-абляційна система, яка коштує понад 10 млн. грн., відтепер допомагає полтавським медикам покращувати якість життя та відновлювати працездатність пацієнтам із хворобами системи кровообігу – порушеннями ритму серця.
Заклади охорони здоров’я Полтавщини оснащено сучасними ультразвуковими апаратами. Необхідне медичне обладнання для лікувально-профілактичних закладів Полтавщини всіх рівнів надання медичної допомоги продовжує надходити.
У результаті реалізації Субпроекту «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області» очікується одна з кількох головних цілей – зниження рівня смертності від гострого інфаркту міокарда та фатальних аритмій.
Кардіодиспансер може змінити назву
Академіки разом з членами Комітету Верховної Ради України з питань бюджету – народними депутатами України Костянтином Іщейкіним, Богданом Дубневичем, Ігорем Молотком, Олегом Медуницею та Оксаною Гришкевич, директором департаменту державних інвестиційних проектів та підтримки розвитку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, оглянули хід реконструкції кардіодиспансеру.
У 2015 році проект реконструкції отримав перше серйозне фінансування – 16 млн гривень за рахунок субвенції, залученої Костянтином Іщейкіним, на заходи соціально-економічного розвитку. За підсумками виїзного засідання бюджетного комітету 2 квітня 2016 року у Полтаві проект було визнано пріоритетним, Полтавщина отримала з державного бюджету 21 мільйон гривень, а обласна влада виділила кілька мільйонів співфінансування. Цього року міжвідомча Комісія для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку схвалила спрямування додаткових 20 мільйонів гривень на продовження реконструкції кардіодиспансеру, які були зарезервовані для закладу культури. Таким чином, завдяки постійній адвокації проекту Костянтином Іщейкіним, область отримала з держбюджету більше половини фінансування від загального кошторису проекту.
Планується, що новий корпус складатиметься з 6-ти поверхів, загальною площею 11 тис. кв. м., матиме вертолітний майданчик для транспортування тяжких хворих. Він буде оснащений сучасним обладнанням, тому що старе приміщення вже не відповідає вимогам. У новому кардіологічному центрі планується розміщення 120 ліжок. Новозбудований корпус створить єдиний центр із існуючим диспансером. Йдеться про поліпшення умов перебування пацієнтів та подальший технічний і технологічний розвиток закладу. У новому центрі медики зможуть більш ефективно і більш широко застосовувати сучасні технології такі, як стентування, ангіографію та коронарографію, які вже працюють на Полтавщині.
— Робота над кардіоцентром йде хорошими темпами, завдяки консолідації бюджетів. Нас запевнили будівельники, що за рік ми будемо святкувати відкриття цього центру. Він стане 39-м кардіохірургічним центром в країні. У старій будівлі вже проводять операції на серці лікарі, підготовлені нашими фахівцями. Завдяки загальнодержавній програмі та проекту Світового банку, Полтава має найсучасніше обладнання, яке в Україні є лише в чотирьох закладах, — говорить директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Василь Лазоришинець.
— Ми змінюємо концепцію надання допомоги при серцево-судинних захворюваннях. Проект кардіодиспансеру, а точніше, кардіоцентру – слушна пропозиція щодо підвищення статусу закладу третинного рівня, готувався тривалий час. Полтава отримає один з найсучасніших серед подібних в Україні центрів, — підсумував народний депутат Костянтин Іщейкін.
Майбутній центр Західного госпітального округу потребує фінансування
11 вересня перед засіданням у Лубнах Комітет Верховної Ради з питань бюджету ознайомився з прикладами того, як ефективно можуть працювати кошти державного і місцевого бюджетів: енергомодернізацією майбутнього центру госпітального округу – Лубенської центральної міської лікарні (завдяки цьому лікарня за минулий рік заощадила майже півмільйона гривень на опаленні, і ці кошти можна використати на обладнання). Проект був реалізований теж за рахунок субвенції на заходи соціально-економічного розвитку.
Наразі лікарня потребує утеплення головного корпусу (5 млн грн), реконструкції першого поверху дитячого відділення (4 млн 200 тис), придбання нового медобладнання – комп’ютерного томографа, цифрового маммографа та ендоскопічного обладнання (19 млн грн). Відповідне звернення міський голова Олександр Грицаєнко підготував і передав бюджетному комітету.