Реформування вторинного рівня надання медичної допомоги, створення госпітальних округів на території Полтавської області, вплив цих процесів на місцеві бюджети, потреби медичної галузі в районах, проблеми кадрового дефіциту та процеси оптимізації мережі закладів охорони здоров’я обговорили 14 жовтня 2017 року у Лубнах на засіданні госпітальної ради Західного госпітального округу

За ініціативи депутата Верховної Ради Костянтина Іщейкіна з робочим візитом до Західного госпітального округу завітав заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. У рамках робочого візиту разом з директором Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктором Лисаком делегація оглянула відремонтоване хірургічне відділення Хорольської ЦРЛ, що приймає пацієнтів після ДТП на трасі державного значення «Київ –Харків» та енергомодернізований корпус Лубенської центральної міської лікарні (майбутнього центру Західного госпітального округу)за рахунок фінансування з держбюджету.

Після об’їзду лікарень, відбулось засідання госпітальної ради, у якому також взяли міський голова м. Лубен Олександр Грицаєнко, а також керівники районів та закладів охорони здоров’я, що входять до Західного госпітального округу (м. Лубен, Гребінківського, Лубенського, Оржицького, Пирятинського, Семенівського, Хорольського та Чорнухинського районів), а також Великобагачанського району, що входить до Північного госпітального округу з центром у Миргороді.

Відкриваючи засідання, заступник Міністра П.Ковтонюк вказав на важливість проведення медичної реформи, яка є вимогою часу:

– Може здатись, що я часто кажу, що медреформу чекають, але її справді чекають. – сказав Павло Ковтанюк. – Лікарі розуміють, що статус бюджетника і тарифна сітка більше не працюють, що не є справедливим, коли один лікар грає весь день в шахи, інший – приймає пацієнтів, а отримують однакову зарплату. Це слова медиків, не мої. Як і те, що далі жити нічого не змінюючи в системі вже не можливо.

У ході заходу обговорили основні напрямках реформування галузі охорони здоров′я у Полтавській області. Нині на Полтавщині створено чотири госпітальні округи, які сформовані навколо великих міст: Північний, Південний, Східний і Західний. Сформовані госпітальні ради. Діє 35 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 97,8% населення охоплено наглядом сімейних лікарів. В області організовано належним чином перинатальний центр. Проте, за словами Віктора Лисака, проблемним залишається нестача реабілітаційних та хоспісних відділень, а також забезпечення сучасним медичним обладнанням для надання кваліфікованої допомоги.

Щоб поліпшити якість медичних послуг населенню, в першу чергу потрібно подбати і про умови праці і достойну заробітну плату медикам, переконаний депутат Верховної ради Костянтин Іщейкін:

– Неможливо забезпечити належний рівень медичної допомоги для пацієнтів, якщо їхні лікарі не матимуть мотивованої оплати праці, – каже народний обранець. – Разом з тим, кожен громадянин має бути впевнений, що отримає належне медичне забезпечення. А для цього повинен бути чітко прописаний державний пакет гарантованих послуг – той «незгораємий» безкоштовний мінімум, на який може розраховувати кожен громадянин України – обов’язкове медичне страхування, що забезпечить соціально незахищені верстви населення головним пакетом медичних послуг.

Єдиним виходом з такої ситуації є автономізація лікарень, вважають у Міністерстві охорони здоров’я.

– Головних лікарів хвилює кадрове питання. Бо у багатьох місцевих рад є і гроші, і вакантні місця, але лікарі не йдуть в районні лікарні – тарифна сітка заганяє їх в 4000-5000 грн. Автономізація і принцип «гроші ходять за пацієнтом», я впевнений, зовсім скоро змінять цей стан речей. Це інструмент добровільного вкладення. Принцип реальної оплати лікарням за реально виконану роботу. Допоможемо визначити тарифи на надання послуг по спрощеній системі, – зазначив заступник Міністра.

Михайло Виноград, голова госпітальної ради Західного округу, головний лікар Хорольської ЦРЛ, поділився досвідом роботи у своєму окрузі:

– На кожній території є свої досягнення та фахівці, і обладнання, і сучасні підходи. Ми маємо спільне бачення на втілення реформи. Кожен член госпітальної ради працює для того, щоб їхнє населення використало усі можливості для отримання якісних послуг, – повідомив лікар.

На госпітальні ради покладено важливі завдання з впровадження медичної реформи на місцях.

– Госпітальна рада має визначити сильні і слабкі сторони, які є у їхніх лікарнях і до 2020 року їх удосконалити. Загалом Полтавська область готова робити ці правильні кроки у реформуванні. На всіх рівнях місцевої влади, починаючи від директора департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, завершуючи сільським головою є бажання змінюватись і розвиватись, – наголосив Павло Ковтонюк.

Резюмуючи засідання, народний депутат Костянтин Іщейкін зазначив про необхідність змін, але реформа у її теперішньому вигляді не має кінцевої мети. На його думку, нею має бути дієва система медичного страхування. Процес впровадження реформи має бути відкритим та зрозумілим і медикам, і населенню.

– Я підтримую автономізацію, принцип «кошти ходять за пацієнтом». А от принцип співоплати медичних послуг пацієнтами суперечить Конституції України, статті 49: «У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена». Тому перш за все, необхідно гармонізувати законодавство з Конституцією. Якщо є потреба співоплати, то людям потрібно чесно сказати, що і скільки коштує, а з забезпеченням має допомогти держава. Тільки не виділенням субвенцій, а ефективним механізмом медичного страхування з прозорим рухом коштів. І хочу застерегти від непоміркованих кроків, що призведе до відтоку спеціалістів з лікарень і віддалить доступність медицини для людей. Адже здоров’я наших дітей, здоров’я всього населення – має бути на першому місці у державі, – підкреслив Костянтин Іщейкін.