Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації (Головне управління)

Ви завітали на сайт структурного підрозділу Полтавської обласної державної адміністрації

Інтеграція надання медико-генетичної допомоги населенню області

| Коментарі відсутні

26 лютого 2019 року лікарі-генетики, сімейні лікарі, педіатри, кардіологи, неврологи, гастроентерологи міст та районів області обговорили низку актуальних питань щодо репродуктивного здоров’я,пренатальної діагностики, медико-генетичного консультування та планування сім’ї під час конференції в КП «Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім’ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради».

На початку конференції головний спеціаліст відділу фінансово-економічної роботи, медичної допомоги матерям і дітям Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Ігор Перогов ознайомив присутніх з тими новими змінами в медичній галузі області, які невдовзі почнуть реалізовуватися. Так, з 1 квітня 2019 року стартуватиме пілотний проект щодо трансформації стаціонарної допомоги. 56 медичних закладів перейдуть на фінансування за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) і з 1 квітня почнуть отримувати гроші за новою моделлю фінансування. З липня поточного року запрацює програма «Безкоштовна діагностика» і стане наступним кроком трансформації медичної галузі області. НСЗУ почне оплачувати діагностичні послуги за направленнями сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. До програми «Безкоштовна діагностика» зможуть приєднатися комунальні поліклініки, лікарні, приватні діагностичні центри, які уклали договір з НСЗУ.

Продовжуючи роботу конференції, керівник закладу, експерт Департаменту охорони здоров’я за напрямком «Генетика медична. Генетика лабораторна» Ірина Бриль акцентувала увагу присутніх на актуальність окремих питань у контексті пренатальної діагностики, медико-генетичного консультування та планування сім’ї. Зокрема, Ірина Миколаївна відмітила, що «у плані допологової діагностики потрібно направляти сім’ї до планування вагітності. З метою запобігання викиднів, спадкових захворювань, вроджених вад сімейні лікарі повинні збирати анамнез 2-3 поколінь. Направляти в обласний центр медичної генетики, якщо жінка вагітна, бажано у І-му триместрі. У 10-11 тижнів вагітності можлива допологова діагностика як інвазивна, так і неінвазивна».

Ірина Бриль також відмітила, що в акушерських стаціонарах Полтавської області новонароджені обстежуються за програмою масового скринінгу на спадкові захворювання: фенілкетонурію, вроджений гіпотиреоз, адреногенітальний синдром, муковісцидоз. Регіонально-клінічний реєстр на орфанні захворювання та вроджені вади розвитку створюється відповідно повідомлень, заповнених на хвору дитину, спеціалістами первинної мережі за місцем їх фактичного проживання. Повідомлення надсилаються до обласного центру медичної генетики м. Полтави.

Учасники конференції обговорили клінічні маршрути: вагітних групи високого генетичного ризику, пацієнтів для підтвердження та встановлення

діагнозу спадкового захворювання, хворих на фенілкетонурію та з діагнозом муковісцидоз.

У конференції взяли участь запрошені науковці з мм. Харкова та Вінниці. Клінічні маски мукополісахаридозу детально охарактеризував завідуючий гастроентерологічним центром Харківської обласної клінічної лікарні, к.м.н. Михайло Єрмолаєв. Що потрібно знати педіатрам для встановлення діагнозу хвороби Помпе розповіла Наталія Синчук, к.м.н., доцент кафедри педіатрії Вінницького національного медичного університету.

Прес-центр Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА

20190226_110331-min 20190226_110747-min

Напишіть відгук