Вірусні гепатити розглядаються як одна із серйозних проблем в системі охорони здоров’я. В різних країнах світу вірусним гепатитом інфіковані сотні мільйонів людей, що значно перевищує кількість ВІЛ-інфікованих. Не зважаючи на значні успіхи медицини, рівень розповсюдженості захворювань печінки лишається досить високим, а найбільшу групу серед них складають вірусні ураження.
Печінка – це складний орган, що прирівнюється до хімічної лабораторії. Печінка важить близько 1,5 кг. Щохвилини вона очищає близько 1,5 л крові. Крім того печінка очищує кров від токсинів, бере участь у роботі імунної системи, виробництві гормонів, жовчі.
Існує «5» основних вірусів гепатиту – А, В, С, D і Е.
Розрізняють такі форми вірусних гепатитів: жовтушну, безжовтушну, стерту, безсимтомну.
Джерело інфекції – це інфіковані люди з будь-якою формою захворювання. Найбільшою небезпекою є хворі з безжовтушними, нетиповими формами гепатиту, які не здогадуються, що вони хворі, і, відповідно, не піклуються про профілактику зараження оточуючих.
Вірусні гепатити А і Е – гострі гепатити, які не переходять в хронічні форми.
Вірусний гепатит А поширений повсюдно. Вірус гепатиту А стійкий до умов зовнішнього середовища: температури мінус 20º С, кип’ятіння протягом 5 хвилин, виживає у кислотному середовищі протягом 4 годин, тому не руйнується під впливом шлункового соку. Хворі на гепатит А можуть інфікувати вірусом інших членів родини та своїх статевих партнерів.
Заразитись вірусом також можна при споживанні фруктів, овочів та інших продуктів харчування, забруднених вірусом під час їх транспортування або приготування.
Повне одужання настає протягом 3 – 4 тижнів від початку захворювання. У осіб, які видужали, розвивається стійкий, на все життя імунітет проти гепатиту А. Тобто людина, яка перехворіла, не захворіє ним вдруге.
Найбільш ефективна профілактика гепатиту А – щеплення. При одноразовій вакцинації антитіла виробляються протягом року, при повторній вакцинації забезпечується імунітет до вірусу гепатитом А на 20 років.
Вірусний гепатит Е – представник нового, ще недостатньо глибоко вивченого сімейства вірусів. У порівнянні з вірусом гепатиту А він менше стійкий до різних факторів зовнішнього середовища.
Гепатит Е– широко розповсюджений у країнах Азії та Африки. В Україні випадки гепатиту Е не реєструються, але не виключена можливість
захворювання за рахунок міграції. Хвороба протікає подібно до гепатиту А.
В даний час вакцин від гепатиту Е не існує.
Вірусні гепатити В і D
Вірус гепатиту В – найстійкіший у світі. Саме він спонукав чверть століття тому перехід на одноразовий медичний інструментарій.
Віруси гепатитів В і D приводять до розвитку як гострого, так і хронічного процесу. В хронічній стадії вони призводять до розвитку цирозу та раку печінки.
Гепатит В – досить тривала і важка хвороба. Починається поступово. Початковий період може затягнутися до 1 місяця і більше. Хворі скаржаться на зниження апетиту, аж до анорексії і відрази до їжі, на нудоту, блювання, закрепи, які можуть змінюватися проносом, на відчуття важкості і тупий біль в правому підребер’ї, наростаючу загальну слабкість. У 20-30% хворих спостерігається біль суглобів та обмеження їх рухів. У багатьох хворих домінують скарги на зниження працездатності, головний біль, подразливість, загальну слабкість, порушення сну. Зрідка гепатит може розпочатись із появи психотичних і менінгеальних явищ. У деяких хворих спостерігається свербіння шкіри. Можливі висипання у вигляді кропивниці. При тяжкому перебігу хвороби наприкінці продромального періоду підвищується температура тіла.
Вірус гепатиту В надзвичайно заразний: у 50-100 разів заразніший за ВІЛ. Вірус може виявлятися в усіх біологічних рідинах інфікованої особи (кров, піт, сльози, грудне молоко, сперма). Якщо ВІЛ-інфекція вражає кожен четвертий незахищений статевий акт, то гепатит В дає стовідсоткове інфікування при незахищеному сексі. Гепатит В називають ще й «другим СНІДом», бо за своїми наслідками він нітрохи не поступається останньому. Потрапляючи в організм, поводиться дуже агресивно і за відсутності лікування спричиняє летальність. Тому винайдення вакцини проти гепатиту В – одне із найважливіших досягнень минулого століття.
«Підхопити» вірус можна в тату- чи манікюрному салоні, під час пірсінгу, під час голковколювання або лікування у стоматолога, в ході операції та інших медичних процедур, пов’язаних з ін’єкціями. Також вірус передається від матері до дитини та статевим шляхом.
Зробити щеплення потрібно передусім тим, хто мав побутові або статеві контакти з інфікованими гепатитом В, хто вживав ін’єкційні наркотики або часто стрибав у гречку (тобто часто змінював сексуальних партнерів).
Оскільки гепатит В – захворювання дуже небезпечне, то останнім часом вакцинуватися рекомендують і дітям, і дорослим.
Щеплення складається з трьох ін’єкцій. Тільки завершена схема вакцинації з трьох щеплень дозволяє виробити в організмі стійкий імунітет проти вірусу.
За рекомендаціями ВООЗ, всі діти грудного віку повинні бути щеплені проти гепатиту В якомога раніше, бажано протягом 24 годин після народження.
Гепатит D розвивається тільки у присутності гепатиту В, посилюючи його дію, і призводить до виникнення тяжких форм хвороби з подальшим переходом у цироз печінки. Механізм передачі гепатиту D аналогічний із вірусом гепатиту В, за винятком передачі від матері до дитини.
«Ніжний вбивця» вірусний гепатит С
Вірусом гепатиту С у світі уражено понад 180 мільйонів осіб. Відповідно до даних ВООЗ, реальне число інфікованих у чотири рази більше за кількість випадків ВІЛ-інфекції. У осіб, інфікованих вірусом гепатиту С, протягом 10-30 років розвиваються серйозні порушення печінки, включаючи цироз, печінкову недостатність, можливо рак печінки.
Вірус гепатиту С передається внаслідок безпосередньогоконтакту з інфікованою кров’ю. Переливання крові та використання багаторазового забрудненого кров’ю інструментарію (шприци та голки, прилади для татуювання, пірсингу, акупунктури) є основними шляхами поширення інфекції.
Відомо, що дуже рідко (до 20% випадків), гепатит С може перебігати у гострій формі, а у більшості пацієнтів (70-80%) вірус протягом багатьох років існує в організмі людини, і пацієнт може бути заразним для інших, нічого не знаючи про це. При цьому, вірус ушкоджує клітини печінки і, з часом, може спричинити розвиток цирозу та пухлини – карциноми печінки. Відсутність специфічних симптомів призводить до того, що гепатит С називають «ніжним убивцею».
Вакцини проти гепатиту С не існує, тому рекомендовано такі засоби профілактики:
- застосування бар’єрних контрацептивів;
- користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові зеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
- користування засобами індивідуального захисту ( рукавички, окуляри тощо);
- користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу).
Надія Петрова, лікар-інфекціоніст дитячий КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», дитяче поліклінічне відділення №1