Питома вага захворювань передміхурової залози складає до 45% чоловіків працездатного віку.

Передміхурова залоза це залоза змішаної секреції в вигляді “кінського” каштану. Її вага 15-20 грамів. Вона розташована між сечовим міхуром та основою стетевого члену, охоплює початковий відділі сечовипускного каналу. Передміхурова залоза секретує цілу низку гормоноподібних субстанцій, які необхідні для нормальної складової сперми.

Захворювання передміхурової залози діляться на:

• запалення передміхурової залози;
  • доброякісна гіперплазія передміхурової залози;
  • рак передміхурової залози;
  • склероз передміхурової залози.

В діагностиці захворювань передміхурової залози має місце свій алгоритм обстеження. Він складається:

• зі збору анамнезу;
  • пальцевого ректального дослідження;
  • ультразвукового сканування (трансабдомінального та трансректального);
  • функціональних методів обстеження уродинаміки нижніх сечових шляхів;
  • рентгенологічних та лабораторних методів обстеження.

Пацієнти скаржаться на часте сечовипускання (як вдень, так і вночі), в’ялість струї сечі, відчуття неповного випорожнення сечовго міхура, затримку сечовипускання, переривчасту струю сечі.

При ректальному дослідженні можна встановити розміри, форму залози, оцінити її консистенцію, чіткість контурів, навколишні тканини. Цей метод дозволяє провести диференційну діагностику між доброякісною гіперплазією та раком предміхурової залози.

Ультразвукове сканування являє собою неінвазивний скринінг-метод, що дозволяє визначити розміри передміхурової залози, її консистенцію, однорідність, наявність конкрементів в передміхуровій залозі та сечовому міхурі, залишкову сечу, ділятацію лоханки та сечоводів.

Урофлоуметрія дає можливість оцінки об’ємної швидкості потоку сечі.

В теперішній час велика увага приділяється визначенню простатспецифічного антигену (ПСА), який є одним з діагностичних маркерів. Збільшення ПСА більше ніж 4нг/мл повинно насторожити лікаря для пошуку раку передміхурової залози.

Дослідження складу секрету передміхурової залози є досить інформативним чинником при запаленнях передміхурової залози. В останні роки в практику на рівні з бактеріологічним дослідженням впроваджений метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Він допомагає виявити збудника захворювання та провести найбільш ефективне його лікування. Цей метод застосовується для діагностики урогенітальної інфекції.

Рентгенологічні методи дослідження дозволяють провести диференційну діагностику доброякісної гіперплазії передміхурової залози, каменів, дивертикулів сечового міхура, склерозу шийки сечового міхура.

До запальних процесів передміхурової залози слід відносити гострий та хронічний простатити, абсцес передміхурової залози. Захворювання викликаються різного роду збудниками. Зустрічаються у чоловіків будь-якого віку. При ректальному дослідженні передміхурова залоза збільшена, різко болюча, виділяється багато секрету, в якому великий вміст лейкоцитів. При УЗД-скануванні передміхурової залози гідрофільна, збільшена в розмірах, інколи має місце порожнина – абсцес. За допомогою інтервенційного ультразвуку проводиться пункція, дренування поржнини, з послідуючим введенням антисептиків та антибіотиків. В останні роки при лікуванні запалення передміхурової залози застосовується антибіотики, імуностимулюючі препарати. Широко використовуються фізіотерапевтичні методи лікування: лазеротерапія, мікрохвильова терапія, магніто-резонансна терапія. Бальнеотерапія – застосування озокериту, ванн, ректальних тампонів з грязями Сакського озера та Куяльницького лиману.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози є найбільш поширеним захворюванням у чоловіків, починаючи з 45-50 років, гістологічно підтвердженим у 60% чоловіків у віці 57-60 років. При лікуванні доброякісної гіперплазії простати застосовується спостерігаючий метод, консервативне і оперативне лікування. В початкових стадіях хвороби проводять консервативні методи лікування: лікування при наявності хронічного простатиту, застосування альфа-1-адреноблокаторів, інгібіторів 5-альфа-редуктази, фітотерапевтичних агентів. Єдиним раціональним методом лікування, що позбавляє хворого від доброякісної гіперплазії передміхурової залози, є оперативне лікування. Оперативне лікування включає відкриту простатектомію, трансуретральну резекцію простати, трансуретральну інцизію простати, простатичні стенти, балонну ділятацію, електровапоризацію, лазерну абляцію, термотерапію.

Рак передміхурової залози зустрічається у чоловіків похилого та старечого віку, який займає друге місце серед онкологічних захворювань. Захворювання відноситься до числа найбільш тяжких, так як характеризується безсимптомною течією на початкових стадіях. Діагностичні критерії для постановки діагнозу: ректальне пальцеве дослідження передміхурової залози, УЗД, тансректальне дослідження передміхурової залози, визначення рівня ПСА, рентгенологічне дослідження, гістологічне дослідження. Для вибору подальшої тактики обстеження та лікування, хворим з підозрою на рак передміхурової залози необхідно звернутися до лікаря-уролога або лікаря профільного відділення онкологічного диспансеру.

Склероз передміхурової залози є наслідком частих запальних захворювань передміхурової залози, медикаментозної алергії, аутоімунних реакцій. В основі лежить атрофічні та дистрофічні зміни, під впливом порушення периферичної інервації. Питома вага склерозу передміхурової залози 18% всіх захворювань передміхурової залози. Для диференційної діагностики застосовуеться: УЗД, урофлоуметрія, цистоскопія, внутрішньовенна пієлографія. В клінічній практиці виправдані трансуретральна резекція, трансуретральна інцизія передміхурової залози. В подальшому призначають тривалу тканинну терапію, імуномоделюючу терапію.

Захворювання передміхурової залози є нагальною проблемою, яка стосується великої частини чоловічого населення. Своєчасне звернення чоловіків до лікаря-уролога, проведення подальшого  обстеження та призначення адекватної та якісної терапії, дозволить чоловікам покращити якість життя та забезпечити тривалу працездатність.

Анатолій ФІЛОНЕНКО, завідувач урологічним відділенням Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»