15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак

Меланома вважається хворобою дорослих. Але в наш час усі хвороби «молодшають» і онкологічні захворювання шкіри – не виняток. За даними Національного інституту раку США, меланоми складають близько 3% дитячих онкологічних захворювань. Іноді це захворювання зустрічається і у новонароджених. Але найчастіше воно з’являється в період активного росту: в 4-6 та 11-15 років. Найчастіше вражає шкіру голови, шиї, кінцівок.

Рак шкіри – це друга за поширенням (після раку легень) злоякісна патологія в Україні. Найбільш злоякісним новоутворенням шкіри є меланома шкіри. Вона досить часто (в 50-70% випадків) утворюється внаслідок злоякісного переродження меланоцитарних невусів. Тому  всі медичні працівники, усе населення, мають бути обізнані з проявами меланоцитарних невусів та ранніми ознаками їх злоякісної трансформації.

Меланоцитарні невуси або «родимки» (з латинського naevus – «родимка») – це доброякісні новоутворення, що виникають при вадах розвитку меланінутворюючих клітин – епідермальних та дермальних меланоцитів.

Меланоцитарні невуси зустрічаються у 3/4 населення зі світлим кольором шкіри на будь-яких її ділянках. Вони можуть бути вродженими, однак частіше виникають уже після народження, піком їх активної появи є 5-6 річний та юнацький (16-18 років) вік, після чого інтенсивність їх появи зменшується.

Меланоцитарні невуси – це пігментні утворення шкіри різних розмірів (від кількох міліметрів до декількох сантиметрів) із чіткими межами, округлої, овальної чи неправильної форми, із плоскою, припіднятою чи папіломатозною поверхнею, які можуть відрізнятися за кольором – від рожево-світлокоричневого до темно-коричневого і чорного.

Переважна більшість меланоцитарних невусів є доброякісними новоутвореннями, вони ростуть пропорційно тілу людини і не зумовлюють неприємних відчуттів, за винятком косметичних проблем. Водночас у кожної людини можуть з’явитися родимки з підвищеним ризиком переродження у злоякісну пухлину, такі родимки називаються диспластичними невусами, вони відрізняються більшими розмірами (більше 6 мм), асиметрією, нерівномірним забарвленням (два і більше відтінки) та нерівними краями. Хоча переродженню можуть піддаватися практично будь-які меланоцитарні невуси.

Причинами злоякісного переродження меланоцитарних невусів можуть бути:

–                   надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного – в солярії;

–                   хронічні фотодерматити;

–                   часте травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);

– самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);

– гормональні розлади;

– первинні та вторинні імунодефіцитні стани тощо.

Як розпізнати меланоцитарний невус (родимку), що перероджується?

Ознаками злоякісної трансформації меланоцитарних невусів є:

• стрімке їх збільшення у розмірах;
• поява неприємних відчуттів: біль, свербіж, поколювання тощо;
• швидка зміна кольору родимки, набуття чорного або синього забарвлення;
• зміна поверхні: підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості, інтенсивного росту волосся;
• зміна форми плями, коли його контури стають менш чіткими;
• пляма або родимка починають постійно мокнути, або відзначаються періодичні кровотечі;
• поява на поверхні родимки лущення шкіри тощо.

Нині існуючі критерії злоякісної трансформації меланоцитарних невусів узагальнено у відомій у зарубіжних країнах шкалі “ABCDE” та вітчизняній шкалі “АКОРД”розробленій співробітниками Інституту дерматокосметології доктора Ольги Богомолець.

Шкала «ABCDE»:

• A (Asymmetry) – асиметрія невуса, коли одна її частина більше іншої;
• B (Border) – край нерівний або нечіткий;
• C (Colour) – колір однієї родимки різний;
• D (Diameter) – діаметер перевищує 5 мм;
• E (Enlargement) – ріст (збільшення) родимки за короткий проміжок часу.

Шкала «АКОРД»:

• А – асиметрія, якщо умовною лінією розділити здорову родимку навпіл, половинки повинні бути рівними; поява асиметрії може бути однією із перших ознак переродження.
• К – край, у здорової родимки він повинен бути рівним. Поява нерівностей чи рваного краю може свідчити про її переродження.
• О – окрас повинен бути рівномірним. Інтенсивність кольору в різних родимках може відрізнятися. Про небезпечність буде свідчити поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого.
• Р – розмір, чим більша родимка, тим вищий ризик переродження, проте розмір може бути і сумарним, тобто багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї із них.
• Д – динаміка. Про переродження можуть свідчити будь-які зміни в динаміці: збільшення розміру, кровоточивість, поява кірочок.

Дерматоскопія – це один із найкращих та сучасних методів діагностики нових родимок та утворень на шкірі, що не передбачає хірургічного втручання. Для проведення процедури використовують дерматоскоп – збільшувальний прилад, який дає змогу побачити, у якому стані структура родимки та чи є вона доброякісною. Окрім безболісності, у процедури є й інший великий плюс. Зокрема, її можна робити всім, навіть вагітним жінкам та дітям. Цей метод діагностування не має жодних протипоказань. Таку процедуру призначають у разі, коли є підозра на рак шкіри, а також коли треба діагностувати бородавки, кератоми, папіломи, гемангіоми та інші утворення на шкірі. Завдяки дерматоскопії можна виявити злоякісні утворення на ранніх стадіях та провести успішне лікування.

Особливості підготовки до процедури та процес діагностики 

До дерматоскопії не потрібна особлива підготовка. Лікарі запевняють, що навіть якщо людина використовувала засоби особистої гігієни, це не вплине на результати. Що ж до самого діагностування, увесь процес дуже простий. На родимку наноситься спеціальний гель, який спрямовує світло під потрібним кутом. Після цього до тіла притискають зовнішнє скло апарата та роблять кадр. Дивлячись на знімок, лікар може оцінити, якою є структура та розміри освіти і вже на основі цього поставити остаточний діагноз, призначити лікування. Дерматоскопія повністю безболісна процедура, яка не займає понад п’ять хвилин. Вона дає дуже чіткий та правильний результат, тому дозволяє контролювати навіть найменші зміни новоутворень.

Тамара Гончар, лікар дерматовенеролог дитячий КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», дитяче поліклінічне відділення №3