Для підтримки стійкого вироблення молока грудні діти повинні смоктати груди регулярно, при цьому мають зберігатись інтенсивність та тривалість годування груддю.
Молозиво, що виробляється в перші кілька днів життя, особливо збагачене імунозахисними факторами і деякими мінералами та вітамінами, тому його не слід віднімати у дітей, щоб запропонувати суміш для пердлактаційного годування.
Виключно грудне вигодовування забезпечує дитину молоком в достатній кількості та достатньої якості для задоволення потреб організму, що росте і розвивається, до досягнення приблизно 6 місяців. Коли потреба дитини збільшується, а мати відповідає на це більш частими та все більш тривалими годуваннями груддю, вироблення молока у матері може збільшуватись в лічені дні, а то й години.
У людини процес лактації характеризується гнучкістю, та наявні сьогодні дані свідчать про те, що в більшості випадків споживання молока однією дитиною набагато менше ніж здатність матері виробляти молоко.
Дії, які заважають бажанню або здатності грудної дитини ефективно смоктати груди, такі як введення додаткової рідини не потрібні, так як вони витісняють більш багате, більш насичене поживними речовинами грудне молоко і заважають дитині смоктати груди, чим підривають становлення та продовження грудного вигодовування. Навіть в жаркому кліматі, за умови виключно грудного вигодовування, діти можуть зберігати рідину та підтримувати достатню гідратацію, не отримуючи додаткової рідини.
В перщі кілька місяців життя незворотня недостатність молока зустрічається рідко. Однак матерям часто не вистачає впевненості в своїй здатності забезпечити достатньо молока для задоволення потреб дитини. Страх може негативно діяти на вироблення молока, і тому матерям необхідна активна та постійна підтримка, щоб вони могли годувати груддю і до початку другого року життя і навіть довше.
Кількість жінок, які фізично не можуть годувати грудним молоком, становить менше, ніж 5%. В усіх інших випадках зниження лактації викликано іншими причинами:
- відсутність в жінки сильного бажання годувати дитину грудьми
- нечасті годування;
- неправильне прикладання до грудей;
- раннє та безпідставне введення додаткового харчування;
- стрес;
- напружена атмосфера в сім’ї;
- вихід на роботу тощо.
У деяких випадках зниження лактації носить перехідний характер і проявляється у вигляді так званих лактаційних криз (тимчасове зменшення кількості молока, яке виникає без жодної видимої причини). В їх основі лежать зміни у гормональній системі жінки, які виникають, коли ріст дитини випереджає швидкість прибування молока. Лактаційні кризи виникають на 3-6 тижнів, 3 і 6 місяцях лактації. їх тривалість в середньому становить 3-4 дні, і вони не завдають шкоди здоров’ю дитини. Якщо мати проінструктована лікарем про можливість виникнення лактаційних кризів і своєчасно збільшує частоту прикладань до грудей, то об’єм лактації збільшується.
Разом з тим, якщо мати не підготовлена до такої ситуації, то при перших ознаках пониження лактації вона намагається дати дитині будь-який замінник грудного молока. Зважаючи на це, одним з найважливіших завдань дільничного лікаря та медсестер дитячих поліклінік є вчасне інформування та підтримка жінки в період лактаційної кризи.
Достовірними ознаками зниження лактації є:
- недостатнє збільшення маси тіла за місяць;
- симптом «сухих пелюшок», що свідчить про зменшення добового об’єму сечі (дитина перших місяців, що перебуває на грудному вигодовуванні, повинна мочитися не менше 6 разів на добу, при цьому сеча повинна бути безбарвною або блідо-жовтою);
- голодний стілець (мала кількість, зеленкуватий, зміненої консистенції).
Важливо підкреслити, що основними критеріями ефективності грудного вигодовування є адекватна швидкість росту і хороше загальне самопочуття та стан дитини.
Неприпустимо призначати дитині замінники грудного молока (молочні суміші) лише при підозрі на зниження лактації. Доведено, що навіть одноразове годування дитини сумішами у період новонародженості може негативно вплинути на становлення лактації, збільшує ризик алергічних захворювань, порушує формування нормальної мікрофлори кишечника.
У разі підтвердження пониження лактації необхідно збільшити частоту прикладань дитини до грудей. Ефективним може виявитися так само комплекс заходів із стимуляції лактації, включаючи раціоналізацію харчування матері, додаткового зціджування молока, призначення лактогенних напоїв, фізіотерапевтичних процедур, вітамінно-мінеральних комплексів та медикаментозних препаратів.
Микола Згурський, лікар акушер-гінеколог пологового відділення акушерського стаціонару перинатального центру КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР».