З історії виникнення масажу
Масаж, як оздоровчий та лікувально-профілактичний метод, був відомий давно. Він зародився як засіб народної медицини і розвивався поруч з іншими видами лікування у багатьох племен і народів.
Час виникнення масажу губиться в джерелах стародавньої народної медицини. Намагання філологів пояснити зміст слова “масаж” свідчить про давність походження цього слова. Воно приблизно однаково звучить і відображає зміст впливу арабською, грецькою, латинською, староєврейською, французькою мовами: торкатися, натискувати, місити, погладжувати, розм’якшувати.
Про історію розвитку та виникнення масажу розповідають старовинні літературні джерела, найбільш відомі з яких створені в країнах Далекого Сходу, в Єгипті, Греції, Римі.
Уже в VI столітті в медичних інститутах Китаю викладали масаж. Там існували лікарсько-гімнастичні школи для підготовки лікарів, які використовували для лікування масаж та гімнастику.
Масаж разом із натиранням тіла маслами і відвідуванням лазні прийшов з Єгипту. В наш час спеціалісти європейських країн вважають, що історія розвитку лікувального і спортивного масажу починається з часів Еллади. Батько античної медицини Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) писав із приводу лікування вивихів: “У багатьох речах лікар повинен бути досвідченим, і не менше – в масажі, бо масаж може зв’язати суглоби занадто розслаблені і розм’якшити суглоб дуже тугий”.
Стародавній Рим ввів масаж у систему фізичного виховання молоді та воїнів. Клавдій Гален (130-200 рр.) описав 9 видів масажу, техніку погладжування, розтирання, розминання.
Масаж – метод оздоровлення, підвищення працездатності, лікування та профілактики захворювань, суть якого полягає в нанесенні тканинам організму дозованих механічних впливів руками масажиста, спеціальними апаратами чи пристосуваннями. Масаж широко використовується в побуті, медицині, косметичній практиці, спорті.
У чому полягає природний метод впливу на організм?
Масаж не порушує цілість шкірних покривів (як при голковколюванні) та не викликає алергічних та інших несприятливих реакцій (як при медикаментозній терапії).
Має загальнозміцнювальний та місцевий вплив.
Може використовуватися з оздоровчою, лікувальною метою, для підвищення фізичної працездатності, досягнення високих спортивних результатів та як засіб попередження захворювань у групі ризику, виникнення рецидивів при хронічних захворюваннях, розвитку косметичних порушень.
Зберігає гомеостаз, підвищує реактивність організму, потенціює дію медикаментозних засобів, знижує вірогідність виникнення і тяжкість перебігу алергічних реакцій.
При необхідності може призначатись на тривалий час та має позитивний ефект без негативних наслідків.
Як засіб лікування використовується самостійно або в комплексі з іншими методами: медикаментозною терапією, лікувальною фізкультурою, фізіотерапевтичними процедурами, нетрадиційними методами лікування.
Може застосовуватись у вигляді самомасажу, що сприяє активній участі особи в процесі свого оздоровлення та лікування, підвищенню працездатності.
Матеріально вигідний для використання в лікувальних закладах: не вимагає дорогого обладнання та медикаментозних засобів.
Діючим фізичним чинником масажу на організм є механічне подразнення, яке наноситься тканинам тіла людини спеціальними прийомами погладжування, розтирання, розминання, вібрації.
Прийоми масажу, діючи на тканини, викликають збудження механорецепторів, призначених для перетворення енергії механічних подразнень у специфічну активність нервової системи – сигнали, які несуть нервовим центрам інформацію. Механорецептори розподілені по всьому тілу. До них відносяться рецептори шкіри, подразнені дотиком, тиском, струсом, ударами. Сюди відносяться рецептори м’язово-суглобового відчуття (пропріорецептори), рецептори внутрішніх органів (інтерорецептори) і рецептори, які збуджуються при зміні тиску на органи і стінки судин (барорецептори).
Вплив масажу на нервову систему. Масаж поліпшує функціональну здатність центральної нервової системи, посилює її регулюючу і координуючу функцію, стимулює регенеративні процеси і процеси відновлення функції нервів. Збудливість нервової системи, залежно від початкового її стану і методики масажу, може знижуватися або підвищуватися. Відомо, зокрема, що суб’єктивні відчуття під час масажу звичайно виявляються позитивними емоціями приємного стану спокою, свіжості і легкості. У той же час масаж може надавати і збудливу дію на центральну нервову систему. При неправильно встановлених показаннях і підборі методики дія масажу може проявлятися погіршенням загального стану, дратівливістю, загальною слабкістю, больовими відчуттями в тканинах або посиленням болю у патологічному вогнищі аж до загострення процесу.
Практикуючи масаж, не можна допускати появи больових відчуттів. Адекватна реакція на процедуру масажу виявляється приємним відчуттям зігрівання тканин, зниженням їх напруження, зменшенням болю, поліпшенням загального самопочуття. Якщо масаж посилює больові явища, викликає несприятливі реакції з боку серцево-судинної системи й інших систем, супроводиться появою загальної слабкості, погіршенням самопочуття хворого, – такі процедури протипоказані.
І.М.Саркізов-Серазині відзначав, що легке погладжування діє на організм заспокійливим чином, а при тривалій дії є одним з найефективніших «місцевих» знеболюючих і анестезуючих засобів.
Вплив масажу на шкіру
Масаж поліпшує обмінні процеси в шкірі, очищає шкіру, поліпшує функцію сальних і пітних залоз. Благотворно впливає масаж на шкірно-м’язовий тонус. Погладжування та інші прийоми масажу поліпшують скоротливу функцію шкірних м’язів, сприяючи еластичності й пружності шкіри. Під впливом масажу шкіри наступають рефлекторні зміни у внутрішніх органах, що встановлено спостереженнями. Під впливом масажу, в результаті посиленого кровопостачання, шкіра має рожевий здоровий відтінок, підвищується шкірно-м’язовий тонус, що робить шкіру гладкою, щільною, еластичною.
Масаж активізує просування тканинної рідини, посилює кровообіг, викликає зсув тканин і їх розтягування, що поліпшує шкірне дихання і живлення шкіри, а також розсмоктування ущільнень.
Вплив масажу на крово- і лімфообіг
Через кров клітини організму одержують живлення й кисень і звільняються від продуктів обміну речовин. Через кров здійснюється гуморальна регуляція діяльності різних органів – вона розносить по всьому тілу гормони (продукти залоз внутрішньої секреції), які регулюють діяльність багатьох органів. Завдяки крові нормалізується і підтримується постійна температура тіла. Під впливом масажу потік крові і лімфи швидшає, що сприяє, з одного боку, більш активному постачанню органів киснем і різними живильними речовинами, а з іншого – більш швидкому виділенню з організму продуктів розпаду, а також ліквідації набряків різного походження.
Масаж полегшує роботу серця. Він тонізує судини, сприяє їх наповненню, та спаданню, що полегшує відтік венозної крові, знижує опір в артеріях великого кола кровообігу. Це є вельми важливою обставиною при проведенні сеансу відновлюючого масажу після виснажливої фізичної або розумової роботи.
Швидкість потоку крові і лімфи зростає за рахунок надавлювання, погладжування, вичавлювання, розминання тканин із кровоносними і лімфатичними судинами. Таким же чином впливають і постукування, поплескування, коли подразнюються чутливі нервові закінчення шкіри і розширення шкірних судин і капілярів.
Вплив масажу на м’язи
Під дією масажу м’язова тканина краще забезпечується киснем і живильними речовинами, а також з неї швидше виводяться продукти розпаду. Дослідження показали, що масаж діє на м’яз краще, ніж пасивний відпочинок (п’ятихвилинний масаж рівноцінний двадцятихвилинному відпочинку). Масаж сприяє відновленню сили стомлених м’язів і підвищує їх працездатність. Після масажу стомлених м’язів тонус їх знижується, а різниця в твердості розслаблених і напружених м’язів збільшується. Це є свідоцтвом поліпшення їх функціонального стану. Масаж робить м’язи більш еластичними, підвищує їх скорочувальну функцію. Залежно від характеру прийомів, масаж може сприяти як підвищенню тонусу м’язів (при поверхневому короткочасному масажі швидкого темпу), так і його зниженню (коли масаж робиться повільно, тривало і глибоко).
Вплив масажу на зв’язки та суглоби
Під впливом масажу збільшується еластичність і міцність зв’язок, а також рухомість у суглобах. Це особливо важливо для осіб середнього і немолодого віку і для тих, що займаються спортом, а також для тих, хто переніс травми або захворювання суглобів, якщо необхідно відновити їх нормальну рухомість. Масаж поліпшує кровопостачання суглобів і оточуючих їх тканин, сприяє поліпшенню циркуляції синовіальної рідини, необхідної для нормального живлення хрящової тканини, що покриває суглобові поверхні кісток. Масаж широко застосовують для зміцнення зв’язкового апарату. Він є основним засобом при лікуванні обмеження рухів у суглобах. Рухомість у суглобах після операцій і травм відновлюється набагато швидше, якщо проводити масаж.
Вплив масажу на дихальну систему
Дія масажу на дихальну систему виявляється перш за все в уповільненні дихання і збільшенні його глибини.
Проведення масажу спини і грудної клітки, особливо із застосуванням таких енергійних прийомів, як ударні, розминання, розтирання на міжреберних проміжках, викликає поглиблений вдих і видих.
Юлія Пальонка, лікар ФРМ відділення Центру реабілітаційної медицини . КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.. М.В.Скліфосовського ПОР»