25 травня – Всесвітній день щитоподібної залози

Збереження здоров’я щитоподібної залози у дітей наразі дуже актуальне, адже тиреоїдна патологія займає провідне місце серед ендокринологічних хвороб у дітей.

Що потрібно знати про щитоподібну залозу?

Щитоподібна залоза – непарний орган, розташований на передній поверхні шиї, завдяки чому майже завжди доступний пальпації. Щитоподібна залоза – єдина біологічна система, що чинить гормональний вплив на всі види обміну речовин в організмі, сприяючи адаптації до змінних факторів навколишнього середовища.

Гормони щитоподібної залози необхідні для нормального дозрівання і розвитку нервової системи, фізичного і статевого розвитку. Дефіцит тиреоїдних гормонів у фетальному періоді може призвести до незворотних змін ЦНС. Гормони щитоподібної залози впливають на скоротливість міокарду, частоту серцевих скорочень, систолічний і пульсовий тиск, а також на потреби міокарду в кисні. Кальцитонін, що виробляється С-клітинами щитоподібної залози, бере участь у розвитку кісткового апарату.

Зачаток щитоподібної залози плоду виникає на 3-4 тижні внутрішньоутробного розвитку, а з 10-12 тижня залоза ембріону здатна захоплювати йод, синтезувати йодтиронін і накопичувати колоїд. Необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози йод надходить від матері і частково утворюється в плаценті в результаті дейодування тироксину (Т4). Таким чином, для нормального розвитку ЦНС плода, особливо міграції нейронів в кору головного мозку та мієлінізації нервових волокон, потрібно, щоб у матері була достатня кількість йоду в організмі та нормальна робота щитоподібної залози, зокрема рівень тироксину. Тому під час вагітності та частково лактації мама забезпечує дитину йодом і гормонами щитоподібної залози. А після закінчення грудного вигодовування дитина повинна щодня отримувати достатню кількість йоду для адекватної роботи щитоподібної залози.

Що може бути причиною патології щитоподібної залози?

-       спадковий фактор ( захворювання щитоподібної залози в родині);

-       дефіцит або надлишок йоду;

-       надлишкове перебування на сонці, радіація;

-       аутоімунні процеси в організмі;

-       інфекції ( вірусні та бактеріальні) ;

-       шкідливі звички;

-       екологічні особливості місця проживання ( значна частина України належить до ендемічних зон щодо дефіциту йоду).

Які наслідки дефіциту йоду в організмі дитини?

Це може бути мала маса чи зріст при народженні; зниження інтелектуального та когнітивного розвитку аж до кретинізму, який є окремим діагнозом; відставання зросту, ваги; часті ГРВІ; ожиріння, надлишкова вага; слабкість, в’ялість, дратівливість, плаксивість, швидка зміна настрою; підвищене потовиділення або сухість шкіри; порушення сну; затримка чи прискорення статевого розвитку; порушення менструального циклу; швидка втомлюваність; зниження розумової та фізичної працездатності.

Які патології щитоподібної залози найчастіше зустрічається, в дітей?

Найчастіше зустрічаються дифузний еутиреоїдний зоб; аутоімунний тиреоїдит або зоб Хашимото; вроджений гіпотиреоз; дифузний токсичний зоб, який частіше виникає в дівчат. Вузли у дітей зустрічаються рідше ніж в дорослих, але, нажаль, частіше бувають злоякісними; токсична аденома ( дуже рідко зустрічається у дітей). Гострий тиреоїдит ( викликається бактеріями і лікується антибіотиками) і підгострий тиреоїдит ( викликається вірусами) у дітей бувають вкрай рідко.

Які основні методи діагностики патології щитоподібної залози?

Для того щоб не пропустити початок захворювання у дитини, необхідно періодично відвідувати дитячого ендокринолога, який при огляді призначить обстеження. Це може бути:

-       ультразвукове дослідження (УЗД);

-       аналіз крові на тиреоїдні гормони – ТТГ, антитіла до ТПО, вільний Т4, вільний Т3;

-       тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія ( ТАПБ) вузлів;

-       комп’ютерна томографія (КТ) шиї та грудної клітки.

Більшість захворювань щитоподібної залози у дітей добре піддаються лікуванню на ранніх стадіях і мають сприятливий прогноз для стану здоров’я дитини. Лікуванням таких пацієнтів повинен займатися кваліфікований дитячий ендокринолог.

Як попередити хвороби щитоподібної залози?

Для попередження хвороб щитоподібної залози, необхідно забезпечити достатнє надходження з їжею йоду і тирозину. Йод міститься в йодованій солі, морських водоростях, ламінарії, рибі ( тріска, палтус, тунець, оселедець, лосось, камбала), крабах, креветках, кальмарах та інших морепродуктах, фейхоа.

Джерела тирозину – молоко, яйця, арахіс, горох, квасоля. Повноцінне і збалансоване харчування забезпечує баланс гормонів щитоподібної залози і попереджає її захворювання.

Марія Сук, лікар-ендокринолог дитячий КП «Дитяча міська клінічна лікарня ПМР» ДПВ№3