Дитячі роки – час стрімкого зростання, безупинного фізичного й розумового розвитку. Швидке змужніння, постійний рух, напружена розумова діяльність – усе це веде до великих витрат енергії. Для забезпечення нормальної життєдіяльності організму серед інших чинників неабияке значення має режим харчування. Під режимом харчування слід розуміти дотримання принципів помірності й різноманітності їжі, регулярності її приймання.

Велике значення для травлення й засвоєння поживних речовин має чіткий розпорядок у прийомі їжі. Інтервали між прийомами мають бути не меншими, й не більшими ніж 3,5-4 год. Якщо дитина їсть регулярно в ті самі години, то умовно рефлекторне виділення шлункового соку в неї починається ще до приймання їжі, що значно активізує процес травлення. Якщо дитина харчується не систематично, травні залози виділяють меншу кількість соків: усі умовні рефлекси не виявляються. Іноді діти, зголоднівши, не чекають звичного обіду або вечері, а щось на ходу «перехоплюють». Кількість їжі, яку вони при цьому з’їдають, виявляється недостатньою для задоволення потреб організму. Така шкідлива звичка порушує нормальний режим харчування, це погіршує апетит під час наступного прийому їжі.

Ще однією умовою режиму харчування є помірність. Надмірна кількість їжі дуже шкодить дитячому організму. Переїдання призводить до розвитку різних захворювань (наприклад, ожиріння), а також знижує рівень розумової діяльність дитини. При складанні раціонів харчування слід ураховувати, що їжа має бути у відповідній кількості, поживною й смачною.

Кожен продукт харчування має особливості, пов’язані з його хімічним складом. Розрізняють продукти рослинного й тваринного походження. Рослинна їжа має у своєму складі багато вуглеводів і мало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не містить. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу використовувати його якомога раціональніше.

Найбільша кількість білків міститься в м’ясі, рибі, яйцях. Для дітей рекомендуються нежирні сорти м’яса. Багато білку містять різні молочні продукти. Проте й у продуктах рослинного походження також є білки. Особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця).

Вуглеводи людина дістає, вживаючи хліб, крупи, картоплю й цукор.

Жири організм отримує з рослинного та вершкового масла, сала. Багато жирів є в м’ясі, сирі, яйцях, сметані.

При фізичній роботі норми харчування вищі, оскільки їжа для нашого організму є основним джерелом енергії. Отже, що більше енергії витрачає організм, то більше їжі потрібно для покриття енергетичних витрат.

Організмові необхідна різноманітна тваринна й рослинна їжа, що містить у потрібних кількостях білки, жири й вуглеводи, а одноманітна їжа цього забезпечити не може.

Різноманітна їжа – це та, яка складається з різних продуктів рослинного й тваринного походження. Вона містить необхідну кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів. Що різноманітніша їжа за складом, то краще вона засвоюється організмом.

Меню для дітей треба продумувати заздалегідь, ураховуючи їхні вікові особливості й потреби в харчуванні. Для збудження апетиту діти не потребують гострих приправ, таких як гірчиця, перець, потрібно включати в меню квашену капусту, овочеві салати, вінегрети тощо. Дуже корисними є страви з молока, молочних продуктів і круп.

Обов’язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смакові якості їжі. Уживання тих самих страв кожного дня призводить до одноманітного раціону харчування, різко зменшує апетит і знижує виділення травних соків.

Харчування дітей влітку і взимку дещо відрізняється. Взимку організм дитини витрачає більше енергії, тому їжа повинна мати більшу енергетичну цінність. Улітку, при високій температурі навколишнього середовища, рекомендується їжа, що містить легкозасвоювані, необхідні для організму поживні речовини, оскільки діяльність травних залоз у дітей у спеку різко знижується, кількість травних соків недостатня. Легкозасвоюваною є, наприклад, молочно-рослинна їжа. Молочна їжа містить усі необхідні для нормального зростання та розвитку дітей поживні речовини, а в рослинній, окрім того, багато вітамінів, мінеральних солей і клітковини, що посилює перистальтику кишок. Зловживання влітку жирною і м’ясною їжею може призвести до застою її в шлунку, кишечнику, що викликає бродіння, гниття, а нерідко й розлади діяльності травного тракту.

Обід дитини, як і дорослої людини, має складатися з трьох страв.

Перша страва – це різні супи. Вони містять багато сокогінних речовин. Особливої харчової цінності супи не становлять, вони «готують» шлунок до прийняття другої страви. Сокогінні речовини всмоктуються крізь стінки шлунка в кров і розносяться по всьому організму. Вони підходять до залоз шлунка, спричинюючи посилену їх секрецію.

Друга страва – найпоживніша. Це варене, тушковане м’ясо або риба з різними гарнірами. Перетравлювання цієї їжі потребує великої кількості ферментів у травному тракті, що розщеплюють білки, жири та вуглеводи.

Третя страва – це сирі фрукти, кисіль, компоти, соки. Вона корисна тим, що містить багато вітамінів.