Так звучить один із головних меседжів супервізії – розв’язання професійних проблем у роботі з людьми через їх обговорення з обізнаним колегою чи наставником (супервізором). 9 червня у Центрі знань з неінфекційних захворювань КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» відбувся черговий треніг для двох мобільних медичних бригади проєкту «Діємо для здоров’я».
Під керівництвом супервізора Наталії Супруненко, начальника Центру психічного здоров’я КП «Обласний заклад із надання психіатричної допомоги» вони працювати за темою «Психологія роботи в команді, індивідуальні психологічні супервізії та командоутворення». Привітали учасників заходу керівник Полтавського обласного центру громадського здоров’я Ніна Дурдикулиєва та координатор проєкту «Діємо для здоров’я» Олег Дудін.
Бригади щодня працюють у сільській місцевості: проводять огляди та діагностичні процедури, призначають лікування, безоплатно надають потрібні ліки та за потреби перенаправляють до вузьких спеціалістів. Cімейний лікар і медсестра проводять первинний огляд. За необхідності пропонує допомогу психолог: спілкується, надає рекомендації та завдання, які людина може виконувати самостійно після візиту. За допомогою звертаються як сільські мешканці, так і внутрішньо переміщені особи з Донецького, Бахмутського та інших напрямків. Здебільшого це люди старшого віку.
Про секрети створення позитивного мікроклімату у невеликому колективі, який працює з населенням, кожна команда говорила із супервізором окремо. Опрацьовували секрети командної роботи, про існування яких навіть самі не здогадувалися, оцінювали позитивний внесок кожного фахівця у спільну комфортну співпрацю. Адже кожен виїзд – як маленьке життя: колектив збирається, вирушає за місцем призначення, стикається зі складними клінічними випадками, вирішує їх і отримує результат. При цьому дуже важливо, щоб кожен член бригади почувався комфортно. А коли добре людям у команді, це обов’язково відчуває пацієнт. Сімейний лікар однієї з команд Марія Гвоздик поділилася враженням однієї з пацієнток: «Я оце до вас прийшла, поспілкувалася і ще до призначення лікування уже полегшало». Для створення такого клімату важлива роль кожного члена команди. Наприклад, за словами водія однієї однієї з команд Вадима Смоляновського, він опікується не лише кермом і дорогою: «Я завжди питаю, чи не холодно, чи не спекотно в салоні, спостерігаю, чи ніхто не засмутився надмірно. Всім усміхаюся, і це – діє. А коли «батарейка закінчується», ми спиняємося або на квітучому полі – бузку, ірисів чи маку. Фотографуємося, обіймаємо дерева – за порадою нашого психолога».
Спільний же тренінг розпочався з практичного завдання: після короткої розмови членів різних команд, треба було представити колегу, визначивши найважливішу рису його характеру.
Після такого знайомства обговорювали надважливі для роботи в групі речі: як допомагати іншим без шкоди для себе, яке навантаження є посильним, до чого призводить надмірна кількість емпатії. Обговорювали моделі стійкості, рівні емоцій, виснаження від співчуття, почуття провини.
Як наголошує Наталія Супруненко, проблеми з психічним здоров’ям несуть величезний економічний тягар для суспільства. За деякими дослідженнями, один долар, інвестований у охорону психічного здоров’я, дає в економіку країни два долари економії вартості. Якщо йдеться про виклики в період кризи, важливість цього питання зростає в рази.
Загалом обидві команди пройшли цього дня тренінги з командотворення та спільне заняття «Психологія роботи в команді».
Керівник адміністративного відділу медичного центру «Мій лікар» Олена Довгань, яка є координатором мобільних бригад, про феномен групової роботи говорить так: «Я не сумнівалася у згуртованості наших бригад. Але тут отримала можливість подивитися на їхню роботу і стосунки «збоку». Вони дійсно круті».
КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»