У багатьох країнах світу зростає попит на сестринський персонал, так як їх практика гнучко реагує на демографічні, економічні та соціальні зміни. Медсестринська діяльність перетворилась в ключовий компонент медичної допомоги в будь-яких умовах

Процес реформування сестринської справи в нашій державі йде повільно і важко з декількох причин, одна з яких – недостатня активність самих медичних сестер. Перебуваючи на другорядних ролях в медицині, медсестри часто і не поспішають проявити ініціативу. Але без якісного медсестринського догляду не може бути якісної медичної допомоги.

Проблема структурної перебудови охорони здоров’я потребує нових підходів у вирішенні складних соціально-психологічних задач у сфері раціонального використання трудових ресурсів. Основними напрямками оптимізації ресурсного забезпечення охорони здоров’я є:

– усунення прямих втрат ресурсів за рахунок усунення дублювання функцій;
– перерозподіл функцій між лікарями і середнім медичним персоналом, між середнім і молодшим медичним персоналом;
– посилення позиції середнього медичного персоналу на всіх рівнях медичних послуг;
– збільшення відсотку середніх медпрацівників в кадровій структурі галузі;
– підвищення їх юридичного і матеріального статусу та інше.

Сфера діяльності медсестер включає надання широкого спектру послуг як на рівні первинної медико-санітарної допомоги, так і участь у проведенні високотехнологічних наукових дослідженнях.

Аналіз практики медичних сестер свідчать про низку факторів, що перешкоджають реформуванню в сестринській справі, а саме:

– правові (відсутність законодавства в сестринській діяльності, в тому числі і для медичних сестер бакалаврів та магістрів);

– організаційно-управлінські (відсутність комплексного підходу до реформування окремих ланок системи охорони здоров’я, недостатність організаторів сестринської справи, що володіють сучасними методами менеджменту і маркетингу, спроможних проводити експертизу якості та ефективності медсестринської допомоги);
– дефіцит сестринських кадрів і молодшого медперсоналу, низька укомплектованість спеціалістами – організаторами сестринської справи з вищою освітою, високий коефіцієнт сумісників;
– відсутність диференційованого навантаження і оплати праці спеціалістів з різним рівнем освіти (наприклад медичної сестри з середньою і вищою освітою);

Роль,функції і організаційні форми діяльності медсестер змінюються у відповідності з реформуванням в охороні здоров’я:

– розвиток первинної медико-санітарної допомоги, спрямованої на профілактику захворювань та зміцнення здоров’я, санітарно-гігієнічне навчання і виховання населення;
– реструктуризація медичних закладів, що зумовлює оптимізацію терміну перебування в стаціонарі;
– удосконалення системи, форми та етапу реабілітаційних заходів;
– формування лікарень і відділень сестринського догляду;
– розвиток системи хоспісів і надання паліативної допомоги помираючим пацієнтам.

Все це вимагає удосконалення як додипломної, так і післядипломної освіти медичних сестер.

Також для реалізації ефективної організаційної діяльності сестринських кадрів необхідна підготовка головних медичних сестер в сучасній інтерпретації – професійних менеджерів сестринської служби. На циклах післядипломної освіти головних медичних сестер необхідно збільшити години по лідерству, навчити навичкам протистояти стресам, підняти рівень навиків у вирішенні організаційно – ділових проблем. Для підвищення якості та ефективності медичної допомоги необхідні знання з правознавства і нормативного документування,діловодства і комп’ютеризації діяльності керівника з медсестринства ,володіння базовими знаннями економіки.

Сучасна медична сестра – унікальна особистість, яка зобов’язана самостійно виконувати широке коло визначених обов’язків на високому професійному рівні.

Сестринська справа – найважливіша складова частина системи охорони здоров’я, що володіє значними кадровими ресурсами і реальними потенційними можливостями для задоволення потреб населення в доступній і прийнятній медичній допомозі. Сьогодні сестринська справа – це мистецтво і наука, вона вимагає розуміння, застосування спеціальних знань та умінь.

Людмила Самолеліс,
голова Асоціації медичних сестер