19 жовтня – Всесвітній день боротьби з раком молочної залози
Рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок у світі та однією з провідних причин смертності. Важливим фактором, що впливає на прогноз, є своєчасне виявлення пухлини. Чим раніше діагностовано захворювання, тим вищі шанси на успішне лікування та збереження життя. Одним із ключових методів скринінгу та ранньої діагностики є мамографія – рентгенологічне дослідження молочних залоз, яке дозволяє виявити патологічні зміни ще до появи клінічних симптомів.
Мамографія – це метод рентгенологічного обстеження молочних залоз із використанням низькодозового рентгенівського випромінювання. Дослідження проводиться у двох проєкціях (пряма та коса), що дозволяє отримати повну картину стану тканин. Сучасні апарати забезпечують високу роздільну здатність зображення при мінімальному променевому навантаженні.
Завдяки мамографії можна виявити:
– невеликі пухлинні утворення (до 1 см), які ще не пальпуються;
– мікрокальцинати – скупчення солей кальцію, що часто є раннім проявом раку;
– доброякісні новоутворення (кісти, фіброаденоми);
– структурні зміни тканини молочної залози.
Роль у ранній діагностиці:
– Виявлення безсимптомних форм. Мамографія дозволяє виявити рак молочної залози на доклінічній стадії, коли жінка ще не відчуває болю чи ущільнень.
– Зниження смертності. За даними міжнародних досліджень, регулярний скринінг мамографії зменшує смертність від раку молочної залози на 20-30 %.
– Оцінка груп ризику. Метод особливо ефективний для жінок після 40 років, у яких з віком зменшується щільність залозистої тканини.
– Контроль після лікування. Мамографія використовується для моніторингу стану після операції чи терапії, допомагає вчасно виявити рецидиви.
Показання до проведення:
– скринінг жінок віком від 40 до 69 років (раз на 1–2 роки);
– обстеження при наявності скарг (ущільнення, виділення із соска, біль);
– спадковий ризик (мутації BRCA1/BRCA2, рак молочної залози у близьких родичів);
– контроль ефективності лікування та післяопераційний нагляд.
Попри високу діагностичну цінність, мамографія має певні обмеження:
– у жінок молодшого віку (до 40 років) інформативність нижча через високу щільність тканини;
– можливість хибнопозитивних і хибнонегативних результатів;
– необхідність додаткових методів обстеження (УЗД, МРТ) для уточнення діагнозу.
Сучасна мамографія активно вдосконалюється: цифрова мамографія забезпечує більш чітке зображення; томосинтез (3D-мамографія) дозволяє оцінювати тканини пошарово; використання комп’ютерного аналізу та штучного інтелекту підвищує точність діагностики.
Мамографія є «золотим стандартом» у ранньому виявленні раку молочної залози. Її регулярне проведення дозволяє діагностувати пухлини на ранніх стадіях, знизити смертність і покращити результати лікування. Важливо поєднувати мамографічний скринінг із клінічним оглядом, самообстеженням та іншими методами діагностики. Своєчасне звернення жінок до лікаря та участь у програмах скринінгу є запорукою збереження здоров’я і життя.
Оксана БЕСПАЛЬКО, завідувач відділення, лікар-рентгенолог КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Л. Куроєдова»
