24 вересня – Всесвітній тиждень сітківки ока.

Щорічні заходи проводять з 2010 року. Мета – підвищення обізнаності про пигмент ретиніт, макулярну дегенерацію та синдром Ашера як найбільш поширені дегенеративні захворювання сітківки. Ці вересневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Сітківка – це внутрішня оболонка ока, вона складається з безлічі клітин, чутливих до світла. Через рогівку і кришталик на сітківку проектується зображення, там воно перетворюється в нервові імпульси та передається у мозок, де  ці імпульси розшифровуються і перетворюються в зорові образи.

Захворювання сітківки вважаються найбільш небезпечними серед усіх порушень зору, оскільки можуть призвести до повної і незворотної його втрати.

Своєчасна діагностика – ледь не єдина умова успішної боротьби з хворобами сітківки. Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів його вилікувати. Фахівці вважають, що консультація офтальмологів необхідна за будь-якої патології організму.

Тільки лікар, використовуючи спеціальну апаратуру, може визначити дефект на периферії сітківки та призначити адекватне лікування. Щорічно відвідуйте офтальмолога, особливо якщо у вас високий ступінь короткозорості або є близькі родичі з подібними проблемами. Відшарування сітківки неможливо вилікувати ніякими краплями, таблетками або уколами. Єдиний спосіб відновити зір і зберегти очі – термінове проведення операції!

Статистика

За останні роки за даними закладів охорони здоров’я Києва відзначається зростання  кількості хворих з відшаруванням та розривом сітківки ока у середньому на 50 за рік. У 2018 році кількість таких хворих склала 2077 осіб. Водночас кардинально змінилась ситуація з наданням своєчасної висококваліфікованої допомоги таким хворим, і як результат за останні 10 років:

– більше ніж вдвічі зменшилась кількість первинної інвалідності з приводу сліпоти (з 266 випадків до 107), а питома вага таких випадків в загальній кількості вперше зареєстрованих інвалідів з патологією зору зменшилась майже у двічі –  з 71,5% до 41,2%.

Основні захворювання сітківки ока

Основні захворювання та стани сітківки:

– дегенерація сітківки. Група захворювань, що характеризуються дистрофічними (дегенеративними) змінами сітківки. Часто виникають при ускладненій короткозорості внаслідок збільшеного передньо-заднього розміру очного яблука, перерозтягнення сітківки, погіршення крововообігу в даній зоні. При виникненні явних симптомів, лікування сітківки ока  необхідно здійснити якомога раніше, щоб уникнути ускладнень. При відсутності лікування може призводити до розривів та відшарування сітківки. Як правило супроводжується раптовою появою таких симптомів, як блискавки, спалахи, плаваючі помутніння;

– відшарування сітківки. Це відокремлення шару нейрорецепторних клітин сітківки від прилягаючого пігментного епітелію. Визначається наявністю рідини під сітківкою. Зазвичай це відбувається, коли рідина проходить через розрив сітківки, внаслідок чого сітківка відшаровується від нижчих шарів тканини.

– ретинопатія. При діабеті внаслідок підвищеного рівня цукру крові страждає все мікроциркуляторне судинне русло організму, крихітні капіляри сітківки ока стають ламкими, порушується судинна стінка. З пошкоджених судин кров починає  просочуватися в сітківку та під неї. Це викликає набряк сітківки, утворення нових патологічних кровоточивих  судин, фіброзних плівок та у важких випадках призводить до тракційного відшарування сітківки.

– піретинальна мембрана. Епіретинальна мембрана є тонкою фіброзною плівкою, яка утворюється в центральній зоні сітківки ,  виглядає як зморщений целофан, лежить поверх сітківки. Ця мембрана натягує та деформує  сітківку, що спотворює зір. Об’єкти можуть здаватись розмитими, викривленими чи спотвореними. В складних нелікованих випадках може призводити до розриву сітківки.

– макулярний розрив. Патологічний стан, причиною якого є розрив у центральній зоні сітківки (макулі). Завжди супроводжується зниженням гостроти зору та появою темної плями в центрі. Найефективніший метод лікування розриву сітківки ока – операція.  При цьому результат не забариться.

– пігментний ретиніт. Пігментний ретиніт – спадкове дегенеративне захворювання. Він повільно вражає сітківку і викликає втрату сутінкового та периферичного зору.

Методи лікування:

-   медикаментозне лікування;

-   лазерне лікування;

-   інтравітреальна терапія (внутрішньоочні ін’єкції);

-   хірургічне лікування.

Основними цілями лікування є зупинка або уповільнення прогресування захворювання, а також збереження, покращення або відновлення зору. У багатьох випадках збитки, які вже відбулися, не можуть бути усуненими, що робить раннє виявлення патологічних змін важливим.

При відшаруванні сітківки лікування в домашніх умовах неможливе. Чим раніше ви звернетеся за медичною допомогою, тим більше шансів зберегти, покращити чи відновити зір.

Наталія Терещенко,  лікар -офтальмолог дитячий, дитяче поліклінічне відділення №2

КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»