ДЕПРЕСІЯ – ЕПІДЕМІЯ ХХІ СТОЛІТТЯ
Депресія, як психічний розлад, є поширеною глобальною проблемою, яка вражає 3,4% населення планети. Тобто за даними статистичних досліджень, за 2024 рік, близько 264 млн. людей у світі страждає на дану патологію.
Чимало фахівців сьогодні розцінюють депресію як проблему світового масштабу. Якщо аналізувати чотири останні покоління людства, то з кожним наступним поколінням кількість тих, хто має депресивні розлади, зростає на 25%.
Рівень депресії серед населення України, станом на сьогодні, становить 6,3%, а це означає найвищий показник у світі. В порівнянні інші високі показники серед країн-лідерів (США, Австралія, Естонія) становить 5,9%. Також слід зазначити, що депресія – це найпоширеніший психічний розлад на планеті, в тому числі дана патологія лідирує як основна причина інвалідності та тимчасової втрати працездатності в порівнянні з такими поширеними хворобами як: серцево-судинна патологія, онкологія, травми та нещасні випадки, хвороби нервової системи, хронічні захворювання дихальної системи.
Згідно статистики, жінки страждають на депресію в два рази частіше в порівнянні з чоловіками. Одним із серйозних наслідків та ускладнень даної патології є суїцидальні спроби (самогубство). В світовому масштабі кількість спроб завершеного суїциду становить 800 тис. чол. на рік, що є четвертою за поширеністю причиною смерті серед молоді 15-29 років.
Основними симптомами депресії є:
- Пригнічений настрій, або роздратованість, постійний смуток, туга.
- Помітне зниження інтересу до життя, або незадоволенність ним (ангедонія).
- Порушення апетиту; значне зниження, або збільшення маси тіла.
- Безсоння, або підвищена сонливість.
- Втомлюваність, зниження та втрата енергійності.
- Постійне відчуття власної нікчемності, надлишкової, або неадекватної особистої провини перед іншими.
- Зниження здатності мислення, зосередження, нерішучість, загальмованість. Порушення здатності до концентрації уваги.
- Думки про смерть (суїцидальні наміри та спроби).
Депресивні стани можуть виникати у будь-якому віці через негаразди і пережиті стреси, такі як конфлікти на роботі, тяжка соматична хвороба, смерть близької людини, тяжке матеріальне та фінансове становище. Безумовно, в теперішній час наслідки війни: міграція, вимушене внутрішнє переміщення, окупація, втрата житла та роботи, участь та досвід бойових дій, відсутність своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.
Для діагностики клінічної депресії вищевказані симптоми (або їх частина) мають тривати, як мінімум, два тижні безперервно.
Існує багато видів депресії, які класифікують за причинами, симптомами та типом перебігу:
- Великий депресивний розлад (клінічна депресія) – найбільш поширена форма, що характеризується пригніченим настроєм, загальною загальмованістю, втратою інтересів та задоволення від життя «ангедонією».
- Дистімія (стійкий депресивний розлад), хронічна форма депресії з менш вираженими, але тривалими симптомами (не менше двох років).
- Біполярний розлад. Чергування епізодів депресії (пригнічення) та манії (ейфорії, надмірного підйому настрою.
- Сезонна депресія (сезонний афективний розлад) – виникає в певний час року, зазвичай пізня осінь та зимовий період, коли менше світла.
- Атипова депресія: настрій покращується на позитивні події, супроводжується підвищеним апетитом, сонливістю.
- Депресія з психотичними розладами (галюцинації, або маячні ідеї).
- Післяпологова депресія виникає після народження дитини.
- Маскована депресія (соматизована) проявляється різноманітними фізичними симптомами, порушенням функції різних систем.
- Вторинна депресія розвивається на тлі серйозних соматичних хвороб: інсульт, інфаркт, онкологія, гематологія, ендокринні захворювання та інші.
Також слід зазначити, що причиною виникнення депресивного епізоду можуть стати побічні дії деяких ліків.
Основними факторами, що сприяють виникненню клінічних симптомів, є: біологічні (надлишок або дефіцит деяких нейромедіаторів, наприклад серотоніну або ж адреналіну); когнітивний аспект – людина з негативним мисленням та низькою самооцінкою мають більшу схильність до депресії, стать – як зазначено раніше, жінки хворіють в два рази частіше, особливо на фоні гормональної дисфункції (після пологів, менопауза, патологічний клімакс), тяжкі соматичні стани: хвороби серця, онкологія, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, ендокринна патологія. Важливий сімейний анамнез, деякі види депресивного розладу передаються з покоління в покоління.
Не дивлячись на широку розповсюдженість депресивних порушень серед населення та велике різноманіття форм даного афективного розладу, у сучасній медицині напрацьовано велику кількість ефективних методів лікування, як психофармакологічного так й психотерапевтичного спрямування.
При діагностиці та лікуванні депресії дуже важлива міждисциплінарна взаємодія фахівців різних медичних спеціальностей та широке впровадження відповідних скринінгових психометричних шкал на всіх рівнях надання медичної допомоги. Це обумовлено як збільшенням депресивних розладів серед населення України (відображає хронічний стрес, пов’язаний із війною), так і частою коморбідністю афективної та соматичної патології (присутність депресивної симптоматики погіршує прогноз та знижує результативність лікування практично всіх інфекційних та неінфекційних соматичних захворювань).
Головне, що треба знати, це що депресія є виліковною, а звернення до спеціаліста – першочерговий крок до покращення стану.
Яременко Олександр, лікар-психіатр відокремленого підрозділу – обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 2 м. Кременчук КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»