27 березня – День нефролога

Інфекція сечової системи (ІСС) є актуальною проблемою в дитячому віці.

Чому інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) вимагають негайної уваги та термінового лікування в дітей порівняно з дорослими?

ІСШ – розповсюджена причина лихоманки у дітей і посідає третє місце серед найпоширеніших інфекцій у дітей (після інфекцій дихальних шляхів та діареї).

• Невідповідне та відстрочене лікування може спричинити пошкодження нирок. Повторні ІСС викликають рубці на нирках, які з часом можуть призвести до високого кров’яного тиску, недостатнього росту нирок і навіть хронічної хвороби нирок.
• Через розмиті симптоми ІСС часто пропускають. Для діагностики необхідна особлива пильність та підозра.

Які фактори ризику інфекцій сечовивідних шляхів у дітей?

Нижче наведено загальні фактори ризику розвитку ІСС у дітей:

• Через коротку уретру ІСС частіше буває в дівчаток.
• Витирання задом наперед (замість спереду назад) промежини після туалету.
• Наявність вроджених аномалій сечової системи, таких як міхурово-сечовідний рефлюкс (стан з аномальним зворотним відтоком сечі із сечового міхура вгору по сечоводах до нирок) та задній клапан уретри.
• У хлопчиків, яким не робили обрізання, ІСС розвивається частіше, ніж в тих, яким зробили.
• Камінь у сечовивідних шляхах.
• Інші причини: запор, погана гігієна промежини, тривала катетеризація або сімейний анамнез ІСС.

Симптоми інфекції сечової системи

Діти старшого віку можуть скаржитися на проблеми із сечовипусканням. Загальні симптоми інфекцій сечової системи в дітей старшого віку такі ж, як у дорослих.

Діти молодшого віку не можуть скаржитися. Плач під час сечовипускання, труднощі або біль при сечовипусканні, неприємний запах сечі та часті незрозумілі лихоманки – загальні скарги дітей з ІСС. Маленькі діти з ІСС також можуть мати поганий апетит, блювання або діарею, поганий приріст або втрату ваги, дратівливість або взагалі відсутність симптомів.

 

Основні дослідження при інфекції сечової системи

Скринінгові тести на ІСС: мікроскопія сечі або дослідження за допомогою тест-смужки.

• посів сечі та визначення чутливості до антибіотиків (бакпосів сечі + антибіотикограма) для підтвердження діагнозу, визначення конкретного збудника інфекції, та вибору найбільш раціонального антибіотика для лікування.
• Аналізи крові: гемоглобін, лейкоцитарна формула, сечовина і креатинін у сироватці крові, цукор та C-реактивний білок.

2. Дослідження для діагностики факторів ризику інфекції сечової системи

•  УЗД нирок та сечового міхура, рентген черевної порожнини, мікційна цистоуретрограма (МЦУ), що виключає міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР), КТ або МРТ черевної порожнини та внутрішньовенна урографія (ВВУ).
• Уродинамічні дослідження для оцінки функції сечового міхура.

Що таке мікційна цистоуретрограма? Коли і як це робиться?

• Мікційна цистоуретрограма, або МЦУ, є дуже важливим діагностичним рентгенологічним тестом для дітей з інфекцією сечової системи та міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР). Тест МЦУ є «золотим стандартом» для діагностики міхурово-сечовідного рефлюксу та його тяжкості (ступеня), а також виявлення аномалій сечового міхура та уретри. МЦУ слід робити після другого епізоду ІСС.

Профілактика інфікування сечової системи

1. Збільшене споживання рідини розріджує сечу та допомагає вимивати бактерії із сечового міхура та сечовивідних шляхів.
2. Діти повинні спорожняти міхур що півтори-дві години. Тримання сечі в сечовому міхурі протягом тривалого часу призводить до розмноження в ньому бактерій.
3. Дбайте про чистоту статевих органів у дітей. Протирайте дитину спереду назад після туалету. Ця звичка запобігає поширенню бактерій з анальної зони в уретру.
4. Часто міняйте підгузки, щоб запобігти тривалому контакту випорожнень з ділянкою статевих органів.
5. Діти повинні носити лише бавовняну білизну, щоб забезпечити циркуляцію повітря. Уникайте тісних штанів та капронової білизни.
6. Уникайте тривалого прийому ванн.
7. Хлопчикам, яким не робили обрізання, крайню плоть пеніса слід регулярно промивати.

Лікування інфекції сечової системи

Загальні заходи

Слід дотримуватися всіх профілактичних заходів щодо інфекції сечової системи:

• Дитині з ІСС порадьте пити більше води.
• Після завершення лікування ІСС слід неодноразово проводити контроль аналізу сечі та бакпосів сечі, щоб забезпечити належний контроль за інфекцією та підтвердити відсутність рецидиву інфекції.
• Ультразвукове дослідження треба проводити всім дітям з ІСС.

Специфічне лікування

• Дітей з ІСС слід негайно лікувати уроантисептиками або антибіотиками для захисту нирок, які ще розвиваються.
• Дитина потребує госпіталізації та внутрішньовенних антибіотиків, якщо в неї висока температура, блювання, сильний біль у боці і вона не може приймати ліки всередину.

Повторна інфекція сечової системи. Дітям із повторними ІСС потрібні додаткові тести, такі як УЗД, МЦУ та іноді сканування для виявлення основної причини. Основними причинами повторних ІСС частіш за все бувають клапан задньої уретри та міхуро-сечовідний рефлюкс. Така патологія вже потребує спільного ведення дитячим нефрологом та урологом. У важких випадках – хірургічного лікування.

Клапан задньої уретри

Клапан задньої уретри (КЗУ) – це вроджена патологія уретри, яка спостерігається у хлопчиків.

Симптоми: Загальними симптомами клапана задньої уретри є слабкий струмінь сечі, капання сечі, утруднене або напружене сечовипускання, підтікання сечі.

Діагностика: УЗД до народження (антенатально) або після народження дитини чоловічої статі дає першу підказку для діагностики КЗУ. Підтвердження діагнозу КЗУ вимагає проведення МЦУ, яке роблять безпосередньо в постнатальний період.

Лікування: Радикальним методом лікування КЗУ є хірургічне ендоскопічне видалення клапана.

Міхурово-сечовідний рефлюкс – це зворотний відтік сечі із сечового міхура в сечовід.

Чому важливо знати про міхурово-сечовідний рефлюкс?

МСР буває приблизно в 30-40% дітей з ІСС, пов’язаною з лихоманкою. У багатьох дітей МСР може спричинити рубцювання та пошкодження нирок, яке в перспективі призведе до хронічної хвороби нирок та, у деяких пацієнтів, термінальної стадії ХХН. МСР частіше трапляється в членів сім’ї людини з МСР і частіше вражає дівчат.

Які симптоми міхурово-сечовідного рефлюксу?

Специфічних ознак та симптомів МСР немає. Але часті та повторні інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) є найпоширенішим проявом МСР.

Як діагностується міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР)?

• Мікційна цистоуретрограма є «золотим стандартом» для діагностики міхурово-сечовідного рефлюксу та його тяжкості (оцінки).

Як лікується міхурово-сечовідний рефлюкс?

Лікування міхурово-сечовідного рефлюксу залежить від ступеня рефлюксу, віку дітей та симптомів. Існує три варіанти лікування: консервативне лікування, хірургічне втручання та ендоскопічне лікування.

Коли пацієнту з ІСШ слід проконсультуватися з лікарем?

При інфекції сечовивідних шляхів у дітей слід негайно звернутися до лікаря, якщо є:

• Стійка температура, озноб, біль або печіння під час сечовипускання, неприємний запах сечі або кров у сечі.
• Нудота або блювання, що не дозволяє споживати рідину та ліки.
• Зневоднення через погане споживання рідини або блювання.
• Біль у попереку або животі.
• Дратівливість, поганий апетит, порушення розвитку або погане самопочуття дитини.

Повторні інфекції сечовивідних шляхів у дітей потребують обов’язкового направлення на консультацію до дитячого нефролога для поглибленого дообстеження та виявлення причин рецидивування, та при необхідності – хірургічного лікування у дитячого уролога.

 

Олена Мельник, лікар нефролог дитячий ДПВ №2, КП  «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»