20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

Рак молочної залози (РМЗ) у структурі онкологічної захворюваності жінок в Україні та світі міцно посідає перше місце. В Україні частка РМЗ у всій жіночій онкологічній патології у 2020 р. склала більше 18%, а приріст захворюваності порівняно з 2019 р. десь 10%.

Рак грудей 1-2 стадії характеризується невиразними симптомами. Своєчасне виявлення патології гарантує благополучний прогноз при раку молочної залози та дозволяє досягти повного одужання. Саме тому відкладати візит до фахівця не варто.

Що чекає на жінку, якщо у неї виявлений рак молочної залози? Прогноз залежить від рівня занедбаності хвороби. Початок лікування на перших стадіях у 80% випадків дозволяє досягти абсолютного одужання та подолати поріг 5-річного виживання. Це означає, що протягом 5 років пацієнтка перебуває на диспансерному обліку. Якщо рецидиви відсутні, вона вважається абсолютно здоровою.

Вирізняють: спорадичний рак (близько 65% всіх пухлин); провідна роль його етіології відводиться впливу естрогенів; сімейний рак (близько 25% пухлин): наявність РМЗ у матерів, сестер та дочок підвищує ризик захворювання у 9 разів; генетичний рак (близько 10% всіх пухлин), що характеризується аутосомно-домінантним типом успадкування, раннім віком виникнення, вертикальною передачею як з материнської, так і батьківської сторони. В основі лежать мутації генів BRCA 1/2, p53, pTEN, CHEK 2 та ін.

Симптоми РМЗ: ущільнення чи вузол, часто безболісні; кров’янисті виділення із соска; зміна розмірів чи контурів залози, втягування соска; почервоніння, набряклість або виразка шкіри молочної залози (МЗ).

Найважливіші фактори ризику:

• генетичний фактор: мутації генів BRCA-1 та BRCA-2 зумовлюють ранній початок захворювання, а також ризик виникнення раку другої залози у цих хворих (до 46%);

• сімейний анамнез (РМЗ у близьких родичів);

• стан репродуктивної сфери: ризик підвищується на 40%, якщо перша вагітність та пологи були після 30 років, за наявності в анамнезі великої кількості абортів, особливо до перших пологів, відсутність лактації;

• фіброзно-кістозна хвороба з атиповою проліферацією епітелію.

Другорядні фактори ризику:

• стать: співвідношення чоловіків та жінок – 1:100;

• вік 65–75 років (лише 10% у жінок віком до 30 років);

• репродуктивний статус: рання менархе та пізня менопауза збільшують ризик у 2,5 рази);

• гормональні фактори: ризик збільшується при тривалому (більше 10 років) прийомі оральних дифазних контрацептивів, замісної гормонотерапії, екстракорпоральному заплідненні;

• онкологічна патологія генітальної сфери (рак яєчників чи ендометрію) збільшують ризик більш ніж у 2 рази;

• ендокринна патологія (гіпотиреоз, цукровий діабет, ожиріння, аденома гіпофіза, захворювання надниркових залоз та ін.);

• психотравмуючі ситуації;

• їжа з високим вмістом жирних кислот;

• ожиріння у постменопаузі.

Існують фактори, що знижують ризик виникнення РМЗ. Це – ранні перші пологи; регулярні огляди спеціалістів; адекватне годування груддю; низькокалорійна дієта; відсутність абортів; регулярне статеве життя; своєчасна корекція дисгормональних гіперплазій МЗ.

Для жінок, які входять до групи вищого ризику, обов’язковим є щорічне обстеження у мамолога, починаючи з 20-річного віку, щорічне УЗД МЗ, МРТ молочних залоз – 1 раз на 2-3 роки у віці до 40 років та мамографія щорічно після 40 років.

В Україні близько 70% пухлин МЗ жінки виявляють самостійно, тому щомісячне самообстеження рекомендується проводити всім жінкам починаючи з 20 років.

Діагностичний алгоритм при РМЗ включає збір анамнезу, огляд, пальпацію МЗ і регіонарних зон, УЗД МЗ і регіонарних зон, мамографію, магнітно-резонансну томографію (МРТ), ізотопне дослідження.

Мамографія

Для дослідження МЗ використовується низькодозна рентгенівська установка. При цифровій мамографії рентгенівське зображення замінюється зображенням, отриманим за допомогою твердотільних детекторів, що перетворюють рентгенівські промені на електричні сигнали. Ці сигнали використовуються для побудови зображень, які можна переглянути на екрані комп’ютера (аналогічно цифровим камерам). Мамографія може показати зміни в МЗ за 2 роки до їх визначення лікарем клінічно. Мамографія виконується у двох проекціях – прямий та бічний, при необхідності – з прицільним збільшенням. Вона рекомендована всім пацієнткам віком від 40 років, а пацієнткам віком до 40 років – при сумнівній ультразвуковій картині (за відсутності МРТ).

Мамографічні ознаки наявності злоякісного новоутворення – зірчастий вузол з тяжами в навколишні тканини, кальцинати, набряк шкіри.

Переваги та недоліки мамографії.

Переваги: висока чутливість та можливість виявляти 85–90% випадків РМЗ; виявляти мікрокальцинати розміром до 0,5 мм; виявляти пухлину за 2 роки до того, як вона визначатиметься пальпацією; безпечний, ефективний, неінвазивний метод обстеження МЗ; низький рівень рентгенівського опромінення за високої ефективності.

Недоліки: менша ефективність при виявленні об’ємних утворень у жінок молодше 35 років через більш високу щільність МЗ у цьому віці (потрібна МРТ); дискомфорт під час проведення процедури, спричинений здавленням МЗ; не підходить жінкам із силіконовими імплантатами (потрібна МРТ); можливість застосування для біопсій тільки за наявності стереотаксичної стійки. Негативний результат не обов’язково вказує на відсутність раку.

Стереотаксис дозволяє гістологічно підтвердити рак молочної залози на ранніх (доклінічних) стадіях захворювання. А для раннього виявлення пухлини необхідний мамограф із томосинтезом, який дозволяє робити не просто оглядовий знімок, а дає можливість подивитися знімки молочної залози пошарово (як на КТ чи МРТ). У полтавській області мамограф з функцією томосинтезу та зі стеретаксичною стійкою є в наявності лише у Полтавському обласному клінічному онкодиспансері.

Ультразвукове дослідження

Переваги: безпечний, неінвазивний метод обстеження МЗ; відсутність рентгенівського опромінення; зображення виходить відразу; можливість розрізнити кісти та солідні пухлини; можливість застосування при біопсії.

Недоліки: не має такої детальності, як мамографія; не дозволяє виявляти дрібні кальцинати; іноді дає хибні результати; лише досвідчений лікар зможе встановити надійний результат.

Мамографія, МРТ та УЗД – методи, що доповнюють один одного.

Таким чином, РМЗ – дуже поширене захворювання. Тому потрібна онкологічна настороженість і лікарів, і пацієнтів. Але сьогодні такий діагноз не можна вважати фатальним, і це не вирок. За своєчасного звернення зростають шанси на повне одужання. Ми завжди надаємо кваліфіковану допомогу, у нас для цього є все: сучасне обладнання, висококласні спеціалісти, широкий спектр хіміотерапевтичних препаратів. Але лікар не всесильний. Основне, що не дасть цьому діагнозу перетворитися на вирок – це регулярне та своєчасне обстеження!

Артем Айкян – медичний директор КП «Полтавський обласної клінічний онкологічний диспансер ПОР»