«ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я В СВІТІ ТА УКРАЇНІ»
ОКРЕМІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ
Громадське здоров’я сягає корінням в сиву давнину. Від витоків людської цивілізації, було визнано, що через забруднену воду і відсутність належної утилізації відходів поширюються інфекційні захворювання. Ранні релігії намагалися регулювати поведінку, особливо ту, що пов’язана зі здоров’ям: від типу спожитої їжі до регулювання певних елементів, наприклад, вживання алкоголю або сексуальних відносин. Лідери несли відповідальність за здоров’я своїх підданих для забезпечення соціальної стабільності, процвітання і підтримки порядку. З римських часів було зрозуміло, що відповідна система управління відходами була запорукою громадського здоров’я у місті. У стародавньому Китаї лікарі розробили практику варіоляції після епідемії натуральної віспи близько 1000 років до нашої ери. У 1485 у Венеціанській республіці було організовано Магістрат Здоров’я – постійний суд інспекторів здоров’я з особливою увагою щодо попередження поширення епідемій із-за кордону на її території. У XVIII столітті у Англії спостерігалось швидке зростання кількості лікарень. У кінці цього століття було закладено підґрунтя основних поліпшень у сфері громадського здоров’я: соціальне зло було визначено, приватні філантропи звернули на це увагу, зміна громадської думки призвела до активних дій влади. Практика вакцинації стала поширеною у 1800-х після основоположної роботи Едварда Дженнера з профілактики натуральної віспи.
Читати далі →


