Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації

16 січня в офіційному медіацентрі Полтавської обласної військової адміністрації відбувся брифінг директора Департаменту охорони здоров’я ОВА Віктора Лисака щодо реформи медико-соціальної експертизи та впровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи.

Віктор Лисак зазначив, що з метою підвищення рівня медичного обслуговування населення, розширення можливостей щодо його доступності та якості, ефективного використання кадрового потенціалу, підвищення економічної ефективності використання активів було реорганізовано обласний центр медико-соціальної експертизи шляхом приєднання до Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського.

На території області розпорядженням голови обласної військової адміністрації затверджено 11 лікувальних закладів області, на базі яких функціонують експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Їхня функція – визначати ступінь непрацездатності та встановлювати чи скасовувати групи інвалідності у людей.

Експертні команди в області почали працювати з 1 січня 2025 року. Вони взяли на себе функції, які раніше були покладені на медико-санітарні експертні комісії.

На сьогодні 100% справ уже оцифровані. Електронна система в автоматичному режимі розподіляє їх для розгляду експертними командами відповідного профілю. Найбільше навантаження наразі припадає на травматологічні та неврологічні напрямки. Але в січні-лютому всі справи планується розглянути.

До складу експертних команд не долучають лікарів, які раніше очолювали центри медико-соціальної експертизи. Оцінку можуть здійснювати очно і заочно за місцем перебування або лікування. При цьому пацієнту не потрібно самостійно надавати членам експертної комісії пакет обстежень, це має робити профільний лікар, який супроводжує людину. Вся система стала цифровою.

Оцінювання повсякденного функціонування дозволяє встановити інвалідність та визначити потребу в подальшій медичній допомозі чи соціальній підтримці, а також допомагає ухвалити рішення щодо подальших кроків реабілітації або лікування. Тож відтепер рішення експертних команд замінять висновки МСЕК.

Віктор Петрович також повідомив, «були постанови, що під час дії воєнного стану на шість місяців переносилися, не розглядались, продовжувались групи інвалідності. До 1 липня всі ті, хто відтермінував свої переогляди, мають звернутись, і за новою системою пройти оцінювання, тобто, звернутися до своїх особистих лікарів чи до сімейного лікаря і в електронній системі пройти це оцінювання за новими вимогами. Це стосується і тих, хто мав інвалідність до впровадження воєнного стану та кому продовжили її автоматично. Якщо ж людина до 1 липня не прийде на переогляд, групу інвалідності анулюють».

Міністерством охорони здоров’я України розроблено покрокову інструкцію, яка допоможе зрозуміти пацієнтам, як пройти всі етапи оцінювання повсякденного функціонування особи, яке проводиться з професійним підходом, орієнтованим на потреби людини. Інформація доступна на сайті МОЗ України. Відповідні матеріали опубліковані на сайтах Полтавської ОВА, Департаменту охорони здоров’я ОВА, закладів охорони здоров’я та в регіональних медіа області.

Від якої МСЕК і до якого медичного закладу передана справа можна дізнатися або уточнити інформацію на сайті МОЗ України за посиланням: moz.gov.ua/uk/news/do-yakogo-medzakladu-peredani-spravi-msek

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на депресію страждають близько 300 млн людей у всьому світі. В Україні це захворювання є найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн Європейського Союзу. І показники захворюваності у нашій країні продовжують зростати.

Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи. Захворювання у жінок розвивається значно частіше, ніж у чоловіків.

Депресія – це не вияв слабкості, не хандра і не ПМС. Це хвороба, яка може виникнути у кожного.

Якою може бути депресія? Існує кілька видів депресивних розладів, які може діагностувати лікар,зокрема:

- велика депресія;

- стійкий депресивний розлад (дистимія) – пригнічений настрій, який триває щонайменше два роки. Людина може мати епізоди великої депресії та періоди з менш вираженими симптомами;

- післяпологова депресія – повномасштабна велика депресія під час вагітності або після пологів. Вона набагато серйозніша, ніж «бебі блюз» – відносно легкі симптоми депресії та тривоги, які виникають у багатьох жінок протягом двох тижнів після пологів;

- психотична депресія – виникає, коли людина має депресію та певну форму психозу, наприклад, має марення та галюцинації;

- сезонні афективні розлади – настання депресії в зимові місяці, коли менше природного сонячного світла. Депресія зазвичай припиняється навесні та влітку, а взимку супроводжується соціальним відчуженням, збільшенням сну та набором ваги;

- біполярний розлад відрізняється від депресії, але при ньому людина переживає епізоди надзвичайно низького настрою, які відповідають критеріям великої депресії, і також має періоди ейфорійного настрою, що називаються «манією»;

- передменструальний дисфоричний розлад – коли жінка напередодні менструації має значний спад настрою, інтенсивніший, ніж типовий ПМС;

- порушення регуляції настрою – розлад, який діагностується у дітей та підлітків.

Розрізняють різні ступені депресії: легкий, середній і важкий. Все залежить від кількості симптомів та їх важкості. Незалежно від типу, депресія може бути хронічною (розвиватись впродовж тривалого періоду часу) і епізодичною, з рецидивами (особливо, якщо депресію не лікують).

Симптоми депресії:

- пригнічення,

- втрата інтересу,

- неможливість відчувати радість,

- зменшення життєвої енергії, пасивність,

- тривога,

- сонливість або безсоння,

- низька концентрація,

- втрата апетиту,

- низька самооцінка,

- відчуття провини чи відчаю,

- думки про самогубство.

При депресії можуть проявлятися не всі симптоми. І  в залежності від того, скільки ознак її виявлено і наскільки вони виражені, депресію кваліфікують як легку, середню або важку.

У людини з легкою формою з’являються деякі труднощі у виконанні звичайної роботи, але це майже не впливає на загальний результат і функціонування людини. При важкій формі депресії людина не справляється з соціальними функціями і навіть щоденною домашньою роботою, вона може виконувати лише найпростіші побутові справи.

Ще  депресія буває в  складі  біполярного афективного розладу. В цьому випадку між депресивними та маніакальними  фазами є періоди абсолютно нормального життя. У маніакальній фазі людина перебуває у збудженому, веселому або роздратованому настрої, гіперактивна, багато говорить і мало спить, а її самооцінка підвищена.

Чому виникає депресія? Неможливо назвати одну причину депресії, адже хвороба розвивається в результаті складної взаємодії соціальних, психологічних та біологічних факторів. Дуже часто поштовхом до депресії стають негативні події: втрата роботи, смерть когось із рідних, психологічна травма, важка стресова подія тощо. У свою чергу, це захворювання може послабити стресостійкість, порушити нормальну життєдіяльність, погіршити життєву ситуацію, в результаті чого депресія переходить у більш важку форму.

Існує взаємозв’язок між депресією та фізичним здоров’ям. Наприклад, серцево-судинні хвороби можуть призвести до розвитку депресивного стану та навпаки.

Що робити, якщо вам здається, що у вас депресія?

-         Поділіться своїми переживаннями з близькою людиною, зазвичай люди почуваються краще після розмови з тими, хто за них непокоїться.

-         Зверніться за допомогою до спеціаліста, розпочати можна з візиту до сімейного лікаря.

-         Продовжуйте займатися тим, що приносило вам задоволення до хвороби.

-         Уникайте самоізоляції, будьте на зв’язку з родиною та друзями.

-         Регулярно робіть фізичні вправи, навіть якщо це невелика прогулянка.

-         Прийміть той факт, що у вас, можливо, депресія, та коригуйте свої очікування відповідно. У такому стані у вас може не вистачати сил, щоб підтримувати свою діяльність у звичному обсязі.

-         При виникненні суїцидальних думок терміново звертайтеся за допомогою.

Як допомогти людині, яка страждає на депресію?

-         Дайте зрозуміти, що ви хочете допомогти, вислухайте людину без упереджень та запропонуйте свою допомогу.

-         Запропонуйте сходити на консультацію до лікаря разом.

-         Допомагайте людині робити повсякденні справи та дотримуватися режиму харчування та сну.

-         Сприяйте регулярній фізичній активності та участі у соціальному житті.

-         Заохочуйте зосереджуватися на позитивних речах.

Лікування депресії. Легку форму депресії можна вилікувати без медикаментів, за допомогою певних психотерапевтичних методів. Але при середній та важкій формі може знадобитись медикаментозне лікування і психотерапія з кваліфікованими спеціалістами.

Самолікування депресії антидепресантами є дуже небезпечним. Антидепресанти можна примати тільки за призначенням лікаря. Нехтування цим правилом може призвести до посилення депресії.

Необхідно пам’ятати, що депресія не є звичайною хандрою, ані проявом слабкості волі чи характеру. Її не можна позбутися, «узявши себе в руки» – потрібно застосувати лікування.

Антоніна Мамка, лікар загальної практики – сімейної медицини КНП «Центр ПМСД Білицької селищної ради» 

Якщо ви спостерігаєте у себе чи близької людини знижений настрій, загальмована інтелектуальна діяльність, рухова загальмованість, то радимо звернутись за допомогою. Це можуть бути ознаки депресії.

Симптоми депресії:

-  тривале і неприродне відчуття пригніченості;

-  обмеження активності та зацікавлень;

-  втрата апетиту і втрата ваги;

-  проблеми зі сном;

-  проблеми з концентрацією;

-  відсутність самоствердження;

-  відчуття безпорадності та безглуздості життя;

-  нездатність відчувати задоволення.

Війна в Україні. 20% населення, яке впродовж 10 років проживає в умовах війни має певну форму психічного розладу від легкої депресії, тривожності до психозу, і кожна 10 особа – психічний розлад помірного або важкого ступеню.

За розрахунками МОЗ України, в країні 15,7 млн осіб потребуватимуть психологічної допомоги, 3,5 млн матимуть певний розлад психічного здоров’я, 800-700 – потребуватимуть лікування.

Депресія – це захворювання, що характеризується постійним пригніченим станом та втратою цікавості до будь-якої діяльності, що зазвичай приносить задоволення, а також нездатністю виконувати повсякденні справи протягом як мінімум двох тижнів.

Сезонний афективний розлад (САР), «сезонна депресія», «зимова депресія», «весняна млявість» та «літня депресія» – це підмножина афективних розладів, у котрій люди, які мають нормальне психічне здоров’я протягом більшої частини року, виявляють депресивні симптоми щороку у той же час, зазвичай восени-взимку. Хворі можуть спати забагато або мати знижену енергійність. Стан у літній час може включати підвищену тривожність. САР спричиняє, посилює депресію та тривожні розлади. САР – це тип великої депресії, і хворі можуть виявляти будь-які супутні симптоми, такі як відчуття безнадійності і нікчемності, думки про самогубство, втрата інтересу до діяльності, відхід від соціальної взаємодії, проблеми зі сном і апетитом, труднощі з концентрацією уваги і прийняттям рішень, зниження лібідо, занепад сил або занепокоєння (ажитацію).

Симптоми зимового САР часто включають пересипання або ускладнене прокидання вранці, нудоту і схильність до переїдання, нерідко з потягом до вуглеводів, що призводить до збільшення ваги. САР, як правило, асоціюється з зимовою депресією, проте не є рідкісними і весняна млявість або інші сезонні зміни настрою. Хоча окремі випадки відрізняються, на відміну від зимового афективного розладу, люди, які переживають депресію навесні і влітку, більш імовірно демонструють такі симптоми, як безсоння, зниження апетиту і втрата ваги, збудження або занепокоєння.

Є зв’язок між депресіями і статтю: жінок депресії вражають частіше, оскільки їх організм виробляє дещо менше серотоніну, аніж чоловічий. У жінок більший ризик виникнення депресії під час менструацій, вагітності і менопаузи. Особлива група ризику – післяпологові депресії. Атипова депресія вражає жінок в 4 рази частіше, ніж чоловіків.

Обов’язковим компонентом лікування депресії є корекція способу життя: раціональне харчування (продукти багаті на триптофан, вітамін D, вітаміни групи В], вітамін С), фрукти та овочі, регулярне перебування на сонці не менше 20 хвилин на добу в сонячну погоду (сприяє виробленню вітаміну D та серотоніну), здоровий сон та регулярна фізична активність.

Здоровий спосіб життя є основою видужання від наявної депресії та протектором від розвитку депресивних розладів.

Дослідження британських вчених показало, що регулярне вживання фруктів, овочів та регулярні фізичні вправи підвищують рівень щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти та віку.

Регулярна фізична активність та фізичні вправи підвищують рівень серотоніну. Фізичні вправи є ефективною формою терапії депресії, особливо в комбінації з іншими заходами. Виражений ефект лікування депресивних симптомів дає поєднання регулярних навантажень і світлолікування. Хворі, яким до процедур додали 20-хвилинні аеробні велозаняття протягом дня разом з одночасним ультрафіолетовим світлом такої ж тривалості, демонстрували швидке відновлення від сезонних депресій.

Психологічні техніки самодопомоги:

-              Правильна організація відпочинку, уважне ставлення до тривалості сну, перерв, занять спортом, режиму дня, планування тижня може запобігти втраті сил і виснаженню. Ритмічність і регулярність полегшують життя, тому що відпадає необхідність приймати рішення. Важливо жити відповідно до свого темпу, бо у будь-який депресії є частка виснаження.

-              Дбайливе використання часу з увагою на любов до власного життя: по можливості робити тільки те, що є важливим, і уникати витрат часу на другорядне.

-              Робота над установками. Заміна установки підпорядкування (пристосовуватися, щоб «заслужити» цінну близькість, підкорятися долі, авторитетам) установкою автономності (вступатися за себе, проживати свої бажання, потреби).

Анастасія Сороколат, лікар загальної практики – сімейний лікар  КНМП «Центр ПМСД № 2»  м. Кременчука

13 січня відзначається Всесвітній день боротьби з депресією. Депресія – це не просто тимчасовий поганий настрій чи відчуття смутку, а серйозний розлад психічного здоров’я, який впливає на якість життя мільйонів людей у всьому світі.

Депресія є однією з головних причин втрати працездатності в сучасному суспільстві. За даними ВООЗ, близько 280 мільйонів людей у світі страждають на депресію, але багато хто з них не отримує належної допомоги через стигматизацію, страх чи недостатню поінформованість. Читати далі →

Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я України, USAID Україна, Посольства Німеччини в Києві/Deutsche Botschaft Kyjiw, Міністерства охорони здоров’я України та Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медицини та медицини катастроф МОЗ України» отримало два автомобілі екстреної медичної допомоги марки «Мерседес» класу «С». Читати далі →