Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації

29 вересня – Всесвітній день серця

У першу чергу бажано з’ясувати, чи спричинені больові відчуття кардіологічними проблемами, чи ні. Справа в тому, що біль у цій області може виникати через масу причин, не пов’язаних із серцем.

Читати далі →

28 вересня – Всесвітній день боротьби проти сказу

Це важлива подія, метою якої є підвищення обізнаності про небезпеку сказу та заходи його профілактики. Сказ є однією з найнебезпечніших вірусних інфекцій, яка, якщо не лікувати оперативно і своєчасно, майже завжди призводить до смерті. У цей день медичні організації, уряди та громадськість об’єднуються, щоб розповісти про важливість вакцинації та правильних дій у разі укусу тварини.

Читати далі →

28 вересня – Всесвітній день боротьби проти сказу

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Вірус викликає своєрідний енцефаліт зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. Якщо постраждалому або постраждалій своєчасно не надати кваліфіковану медичну допомогу, смерть неминуча.

Читати далі →

Сітківка – це найтонша внутрішня оболонка ока, що прилягає з внутрішнього боку до склоподібного тіла, а з зовнішнього – до судинної оболонки очного яблука.

Читати далі →

24 вересня – Всесвітній тиждень сітківки ока

Сліпота – це повна або майже повна втрата зору. Вона може бути однобічною або двобічною. Повна сліпота визначається як абсолютна відсутність реакції на світло, тоді як практична сліпота або часткова здатність до зору – це стан, коли людина може розрізняти світло і темряву, іноді володіє деякою здатністю до сприйняття візуальної інформації, але ця здатність настільки незначна, що не має практичного значення.

Читати далі →

22 вересня – Всесвітній день інформованості про хронічну мієлоїдну лейкемію

Вперше відзначений у 2008 році Всесвітній день хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ) був названий спільнотою пацієнтів «Міжнародним днем поширення інформації про ХМЛ». А з 2011 року закріпилась оновлена назва: «Всесвітній день ХМЛ».

Читати далі →

21 вересня – Міжнародний день поширення інформації про хворобу Альцгеймера

Понад 50 мільйонів людей у світі мають деменцію (розлад, що характеризується зниженням розумових функцій). За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 року кількість випадків деменції зросте до 82 мільйонів, а до 2050 року – до 152 мільйонів.

У 60-70% випадків деменцію спричиняє хвороба Альцгеймера. Хвороба Альцгеймера – це захворювання, що прогресує. Воно починається з поступового погіршення пам’яті та розумових здібностей і може призводити до повної втрати здатності до самообслуговування та здатності комунікувати, а отже – до соціальної дезадаптації. У процесі прогресування хвороби Альцгеймера уражаються структури головного мозку, що призводить до порушення функцій психіки: довготривалої пам’яті, мислення та мовлення.

Вчені не знають достаменно, що саме спричиняє хворобу Альцгеймера. Ймовірно, є чинники, що підвищують ризик її виникнення: вік (найвідоміший чинник) та сімейний анамнез (дослідники припускають, що генетика теж може зіграти певну роль у розвитку хвороби Альцгеймера). Водночас, зменшити ризик виникнення хвороби Альцгеймера, ймовірно, допомагає здоровий спосіб життя. Дослідники також вивчають, чи можуть впливати на розвиток хвороби Альцгеймера рівень освіти, особливості харчування та стан навколишнього середовища.

Зміни в мозку можуть розпочатися за кілька років до появи перших симптомів. Утім, є ознаки, на які важливо звернути увагу і звернутися до лікаря:

• дезорієнтація в часі та просторі;
• труднощі у виконанні повсякденної роботи;
• повторення однотипних запитань та постійне уточнення вже відомої інформації;
• складності в процесі ведення діалогу та порушення мовлення (логічності, послідовності);
• проблеми в запам’ятовуванні розташування речей;
• проблеми з підрахунком;
• різкі зміни настрою та поведінки;
• втрата здатності мислити раціонально та ухвалювати рішення;
• складнощі в орієнтації в просторі, розрізненні кольорів та контрастності, поява проблем із читанням та керуванням автомобілем;
• припинення трудової та соціальної активності.

Чи можна вилікувати хворобу Альцгеймера та як їй запобігти?

Терапії для подолання деменції і хвороби Альцгеймера як однієї з найпоширеніших форм немає. Лікарські засоби перебувають на різних стадіях клінічних випробувань. Основна форма допомоги людям із хворобою Альцгеймера – вчасна діагностика та турбота близьких.

Якщо ви запідозрили у своєї близької людини перші прояви хвороби Альцгеймера або ж порушення розумової діяльності, зверніться по медичну допомогу.

Основні цілі медичної допомоги людині, яка має деменцію:

• рання діагностика;
• оптимізація фізичного здоров’я, когнітивних здібностей, активності і благополуччя;
• діагностика та лікування супутньої фізичної патології;
• надання інформації та соціально-психологічної підтримки для тих, хто здійснює догляд за людьми з хворобою Альцгеймера, а також членам сімей.

Оскільки функціональні особливості роботи головного мозку змінюються з віком, більшість хворих – старші 65 років. Хвороба Альцгеймера є однією з причин інвалідності та несамостійності людей старшого віку. Однак, варто розуміти, що вона не є нормою чи формою старіння.

Причини розвитку деменції невідомі, але є загальні поради щодо її профілактики.

• Ведіть здоровий спосіб життя та відмовтеся від шкідливих звичок.
• Вчасно лікуйте зуби й не допускайте хвороб ясен – бактерії Porphyromonas gingivalis ймовірно можуть бути причиною хвороби Альцгеймера.
• Контролюйте артеріальний тиск, зменшіть споживання солі, цукру та підтримуйте здорову вагу.
• Тренуйте мозок та розвивайте пам’ять – читайте, розв’язуйте кросворди, вивчайте вірші.
• Більше спілкуйтеся. Спілкування – це активна розумова діяльність, зокрема, концентрація уваги та стимуляція пам’яті.

Юлія Голоскокова, лікар-психіатр  КП «Обласний заклад з надання

психіатричної допомоги Полтавської обласної ради »

23 вересня у Полтаві відбулася нарада з підбиття підсумків впровадження україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» в Полтавській області за чотири роки.

Захід зібрав представників місцевих органів влади, фахівців у сфері охорони здоров’я, освітян та громадських активістів, щоб поділитися результатами роботи в межах проєкту, а також напрацювати плани і рекомендації у сфері профілактики та контролю неінфекційних захворювань (НІЗ) на наступний проєктний період.

«Проєкт перебуває на тій стадії, коли до профілактики неінфекційних хвороб залучені усі, хто дотичний до цієї сфери, власники закладів охорони здоров’я. Завдяки його реалізації люди проходять навчання, отримують знання, зміцнюється матеріальна база і навіть мікроклімат у колективах», – зазначив, відкриваючи нараду, директор Департаменту охорони здоров’я обласної військової адміністрації Віктор Лисак.

Привітали учасників заступник директора Департаменту освіти і науки обласної військової адміністрації Галина Власюк, координаторка з напряму політик проєкту «Діємо для здоров’я» Катерина Римаренко. Вона ж презентувала загальні результати 4-річної роботи у Полтавській, Рівненській, Львівській, Дніпропетровській та Херсонській областях. Пишатися є чим. Попри коронавірус, а потім початок великої війни, що триває третій рік поспіль, переформатовуючись на ходу, спільними зусиллями змогли зробити навіть більше, ніж було заплановано. Свідчення тому – величезна кількість людей з різних регіонів, залучених до процесу.

Про підсумки проєкту «Діємо для здоров’я», що стартував на Полтавщині із напрацювання документів, а сьогодні його результатами пишаються і передають досвід колегам 5-ти територіальних громад,   розповіла координаторка проєкту в області Ніна Дурдикулиєва.

Україно-швейцарський проєкт розпочався у 2020 році з амбіційною метою – НІЗ серед населення області. Протягом 4-ох років команда проєкту та місцеві партнери працювали над впровадженням інноваційних підходів у сфері охорони здоров’я, освіти, медико-соціальної допомоги.

Проєкт став поштовхом для оновлення обласного плану з профілактики НІЗ, проведення низки навчальних заходів з питань профілактики і контролю НІЗ для місцевих фахівців, створення обласного Центр знань з НІЗ на базі КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради», забезпечив низку досліджень та інформаційних кампаній.

Україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» підтримав 11 ініціатив у сфері профілактики та контролю НІЗ у Полтавській, Диканській, Котелевській, Лубенській та Козельщинській територіальних громадах на суму понад 4 млн. грн. Досягнення й напрацювання на рівні громад презентували заступник голови Котелевської селищної громади Ольга Саєнко та перший заступник голови  Козельщинської селищної ради Юрій Солодрай.

Важливою складовою також стала освіта. Підхід «Здорова школа» реалізовано у 21 закладі освіти Полтавської області. Його впровадження на державному рівні презентувала Світлана Співак, фахівець проєкту з питань здоров’я в школах. «Інвестуючи у здоров’я дітей сьогодні, ми отримаємо здорове покоління завтра», – зазначила вона.

Напрацювання в освітній галузі представили Ольга Шаповал, заступник директора з навчально-виховної роботи наукового ліцею «Політ» при обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарна технологічна академія імені А.С.Макаренка Полтавської обласної ради», та Оксана Таранець, директор Супрунівського навчально-виховного комплексу.

Понад 600 освітян області здобули навички профілактичної роботи і збереження здоров’я на тренінгах зі зменшення факторів ризику НІЗ, здорового харчування, фізичної активності, психічного здоров’я, надання домедичної допомоги тощо. Також у межах проєкту 14 шкільних харчоблоків та 7 медичних кабінетів були оснащені сучасним обладнанням, а 21 заклад освіти отримав спортивне спорядження та інвентар для сучасних видів спорту, що сприяло популяризації здорового способу життя серед дітей та молоді.

Про надважливість профілактичної складової, практичні інструменти роботи сімейного лікаря, впровадження РЕN-Н протоколів, розроблених ВООЗ, говорила завідувачка АЗПСМ № 6 Центр ПМСД № 2 м. Полтави Людмила Піляй. Понад 500 медичних фахівців області пройшли навчання щодо основних втручань з профілактики НІЗ в умовах гуманітарної кризи (на основі PEN-H протоколів, що були адаптовані експертами проєкту до потреб України).

Директор КП «Лубенський міський центр ПМСД» Олена Пучка розповіла про заходи на рівні первинної допомоги. Обладнання дуже популярного серед малюків та батьків «Острівця здоров’я» переросло у щомісячні свята для дітей та батьків; фестиваль здоров’я у Лубнах, де до 4 палаток медиків шикувалися довжелезні черги; напрямок «Здорове робоче місце», руханки в трудових колективах, клуб ментального здоров’я  – це не повний перелік реалізованих завдяки проєкту ініціатив.

Зважаючи на виклики воєнного часу, у червні 2022 року проєкт «Діємо для здоров’я» створив і запустив в області мобільні медичні команди. Вони забезпечували доступ населення до медичних та психологічних послуг у найвіддаленіших куточках області. За період роботи мобільні команди надали медичну допомогу 11 312 пацієнтам та психологічну підтримку 4 220 мешканцям області.

Із травня 2023 року в межах проєкту «Всетурбота: медико-соціальна допомога вдома» інтегровані команди надали допомогу 2 925 клієнтам, зокрема маломобільним людям з хронічними НІЗ, які потребують постійного медичного та соціального догляду вдома.

Досвідом організації та безпосередньої роботи «в полях» – найвіддаленіших селах громад – ділилися координатор гуманітарного напряму проєкту Олег Дудін, лікар мобільної медичної команди Марія Гвоздик та регіональна координаторка проєкту «Всетурбота» Олена Довгань.

Учасники наради обговорили виклики та потреби у сфері профілактики та контролю НІЗ у Полтавській області, висловили свої рекомендації для наступної фази проєкту з урахуванням потреб регіону та підвели підсумки.

Подяки від україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» отримали найактивніші його партнери: заклади охорони здоров’я та освіти пілотних громад, самі громади, тренерські команди, фахівці за різними напрямами реалізації проєкту.

«Ми надзвичайно пишаємося результатами, яких вдалося досягти в Полтавській області. Завдяки нашій спільній роботі ми змогли покращити якість життя багатьох мешканців, забезпечити доступ до медичних та соціальних послуг для найвразливіших категорій населення. Особливо важливо, що ми змогли попрацювати з дітьми та молоддю, закладаючи основи для їхнього здорового майбутнього», – зазначила Катерина Римаренко, координаторка з питань політики україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».

«Проєкт «Діємо для здоров’я» став важливим партнером у розвитку системи охорони здоров’я Полтавщини. Ми змогли впровадити інноваційні підходи, які допомогли покращити якість життя різних категорій населення. Особливо важливо, що проєкт охопив такі важливі сфери, як освіта, соціальна підтримка та медична допомога. Це дозволило нам забезпечити комплексний підхід до профілактики та контролю НІЗ, що є надзвичайно важливим для нашої області», – підкреслив Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА.

Довідково: Українсько-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» (повна назва – «Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні») має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності від неінфекційних захворювань. Проєкт реалізується GFA Consulting Group GmbH, Університетськими госпіталями Женеви (HUG), БФ “Здоров’я жінки та планування сім’ї”, консалтинговою агенцією One Health за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC).

Ключовими партнерами проєкту є Міністерство охорони здоров’я України та Центр громадського здоров’я МОЗ України.

Продовжується надання високоспеціалізованої медичної допомоги мешканцям віддалених населених пунктів області у рамках комплексних заходів «Дбаємо про здоров’я», що ініційовані Департаментом охорони здоров’я Полтавської ОВА.

Читати далі →