Полтавська обласна стратегія адвокації, комунікації та
соціальної мобілізації для підтримки
«Обласної цільової соціальної програми протидії
захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки»
I. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована стратегія адвокації, комунікації та соціальної мобілізації (далі – АКСМ стратегія)
У Полтавській області, як і в цілому по Україні, зберігається загрозлива ситуація із захворюваністю на туберкульоз. Ця недуга призводить до скорочення тривалості життя людини, зростання рівня смертності, тимчасової та стійкої втрати працездатності, збільшення витрат на організацію медичних послуг, соціальної нерівності та дискримінації представників уразливих груп населення.
У 2011 році Полтавська область посідала 5 місце серед областей з найнижчою захворюваністю. Захворюваність на туберкульоз, хворобливість на активний туберкульоз та смертність від туберкульозу в області становила, відповідно 55,2; 156,3 та 11,6 випадків на 100 тис. населення. Разом з тим у структурі захворюваності зростає захворюваність на мультирезистентну форму, що складає 5,1% серед нових випадків та 15,1% серед хворих з повторними випадками туберкульозу (ТБ). Одночасно із зростаючою епідемією ВІЛ/СНІДу, зростає і частка пацієнтів із ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ-інфекція (ТБ/ВІЛ), кількість яких у 2011 році становила 10,4% від загального числа хворих з новими випадками туберкульозу.
Незважаючи на зниження основних показників, що характеризують стан захворюваності на ТБ в області, захворюваність на туберкульоз все ще залишається на епідемічному рівні. Питома вага смертності від туберкульозу серед інфекційних та паразитарних хвороб найвища і становить 58,5%.
Ситуація із захворюваністю на туберкульоз є результатом низки проблем, що виникли внаслідок недосконалості нормативно-правового забезпечення, недостатнього рівня обізнаності та неадекватної поведінки загального населення та окремих груп, найбільш уразливих до захворювання на ТБ та незначної участі громадськості у заходах з протидії туберкульозу серед населення.
Особливістю епідемії туберкульозу є переважання серед хворих частки соціально незахищених верств населення, безробітних працездатного віку, осіб, які повернулися з місць позбавлення волі. Тому важливим є надання якісних як медичних, так і соціальних послуг та впровадження підходу, орієнтованого на потреби пацієнта (консультування, навчання, впровадження програми створення та підтримки прихильності до лікування, надання соціально-психологічної допомоги хворим на туберкульоз).
Існують проблеми залучення різних груп населення до виявлення туберкульозу, серед них: низька мотивація населення до своєчасного звернення за медичною допомогою, недовіра до системи охорони здоров’я в цілому, недостатній доступ уразливих до захворювання на туберкульоз груп населення до отримання медичної допомоги через високий рівень стигми та дискримінації, впевненість у високій вартості лікування та цілої низки хибних переконань.
Результати дослідження «Визначення рівня знань, ставлення, практики та поведінки з питань туберкульозу серед загального населення України та окремих груп» показали:
- 1. Більшість опитаних (75%) вважають ТБ небезпечним захворюванням, яке становить загрозу для населення України.
- 2. Лише 28% респондентів усвідомлюють власний ризик виникнення захворювання на ТБ, 49% вважають його незначним, 15% впевнені, що не мають ризику захворіти на ТБ.
- 3. Кожен четвертий респондент схильний серйозно зволікати зі зверненням до лікаря за наявності симптомів ТБ, в тому числі 11% респондентів мають наміри відвідати медичний заклад після того, як самолікування не принесе результатів, 10% – якщо серйозно захворіють і будуть дуже погано почуватися, 3% вказали, що при кашлі в жодному разі за медичною допомогою не звернуться.
- 4. Важливими бар`єрами оптимальної поведінки для потенційних пацієнтів є: – упевненість хворих та їх оточення у високій вартості медичних послуг взагалі (понад третини респондентів); – упереджене ставлення до лікарів (кожен четвертий респондент) та недовіра до професіоналізму лікарів; – занепокоєння, пов’язані з діагностикою та лікуванням. Страхи пов`язані з важкими побічними ефектами, небажанням знати свій діагноз та відчувати стигматизацію.
- 5. Представники окремих уразливих груп населення (безпритульні, споживачі наркотиків, колишні засуджені та ромське населення) мають невисокий рівень знань про туберкульоз та низку стереотипів та міфів щодо шляхів передачі та лікування туберкульозу. Подвійна стигматизація та дискримінація представників уразливих груп значно перешкоджають ранньому виявленню та діагностиці туберкульозу.
Недостатня ефективність лікування хворих, яким вперше встановлено діагноз туберкульоз, та з рецидивом захворювання пов’язана з певними недоліками організації контрольованого лікування як на стаціонарному, так і амбулаторному етапах, менеджменту протитуберкульозних препаратів, а також низькою прихильністю хворих на туберкульоз до проходження повного курсу лікування, переконання хворих про високу вартість лікування, яке пов’язано не стільки з необізнаністю, скільки з наявним досвідом звернення до медичних установ та умовністю безкоштовної медицини.
Особливо високий показник переривання лікування серед осіб, які зловживають алкоголем та представників інших груп ризику, як з причини їх обставин життя, так і внаслідок подвійної стигматизації та дискримінації.
Підтримка пацієнтам під час лікування надається не системно. Не здійснюються заходи соціальної та психологічної підтримки для підвищення рівня прихильності до лікування.
Проблемним питанням є також дотримання вимог інфекційного контролю в повному обсязі як у протитуберкульозних диспансерах, так і в решті закладів охорони здоров’я, що створює значний ризик внутрішньо лікарняного інфікування, в тому числі і резистентними формами туберкульозу. Більшості керівників та медпрацівників загально-лікувальної мережі не вистачає оновлених знань та навичок щодо інфекційного контролю. Загальне населення має низьку поінформованість щодо того, як зменшити ризик передачі туберкульозу, пацієнти не практикують «етикет кашлю», не отримують навчання з цього питання.
Вищезазначені проблемні аспекти мають тісний взаємозв’язок. Більшість із них є одночасно причиною та наслідком. З одного боку – недостатній рівень знань населення про туберкульоз та необхідність своєчасного звернення для обстеження, з іншого – неефективна робота первинної ланки медико-санітарної допомоги щодо своєчасного виявлення туберкульозу в загально-лікувальній мережі методом бактеріоскопії мокротиння. Також неправильно сформовані групи ризику щодо захворювання на туберкульоз, серед яких виявляється 46% первинних хворих.
Розв’язання зазначених проблем визначено в основних напрямках Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки, схваленої розпорядженням КМ України від 30.11.2011 року №1341-р. Наразі відбувається процес розгляду проекту нової Обласної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012- 2016 роки (далі – Програма).
Головною метою Програми є подальше поліпшення епідемічної ситуації, а саме: зниження захворюваності і смертності від туберкульозу, ко-інфекції ТБ/ВІЛ, зниження темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на принципах забезпечення загального та рівного доступу населення до якісних послуг з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.
Виконання Програми дасть змогу:
- - зменшити відсоток хворих на мультирезистентний туберкульоз серед нових випадків захворювання;
- - забезпечити виліковування 70% хворих з новими випадками;
- - захворювання на туберкульоз;
- - забезпечити всіх хворих з новими випадками мультирезистентного туберкульозу повноцінним лікуванням;
- - покращити доступ до лікування уразливих груп населення шляхом впровадження ДОТС стратегії в усіх регіонах області;
- - знизити кількість хворих з повторним лікуванням та зменшити з відсоток хворих, які відірвались від лікування;
- - cтабілізувати рівень смертності від ко-інфекції ТБ/ВІЛ шляхом забезпечення мультидисциплінарного підходу до надання медичної допомоги пацієнтам з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією;
- - забезпечити якісне надання медичних послуг на рівні первинної ланки медико-санітарної допомоги, у тому числі покращити виявлення туберкульозу за допомогою мікроскопії мазка мокротиння;
- - покращити діагностику звичайного та мультирезистентного туберкульозу у закладах охорони здоров’я;
- - зміцнити матеріально-технічне і кадрове забезпечення закладів протитуберкульозної служби;
- - інтегрувати діяльність протитуберкульозної служби з діяльністю закладів первинної та вторинної ланок охорони здоров’я, санітарно-епідеміологічної служби, покращити взаємодію з зацікавленими сторонами, зокрема, органами виконавчої влади (службами внутрішніх справ, виконання покарань, міграції, соціального захисту, ветеринарної служби тощо) щодо профілактики і виявлення туберкульозу.
Для досягнення зазначених цілей Програми необхідно забезпечити активну участь суспільства у реалізації комплексу необхідних послуг із профілактики, своєчасного виявлення, діагностики та лікування випадків туберкульозу, а також створення сприятливих соціальних та психологічних умов для ефективного впровадження зазначених послуг. З цією метою розроблена Обласна стратегія адвокації, комунікації та соціальної мобілізації (далі – Обласна АКСМ стратегія). Реалізація заходів з АКСМ дасть змогу використати в повному обсязі ресурси суспільства і громад для зміни поведінки населення та подолання існуючих бар’єрів.
ІІ. Роль комплексного підходу АКСМ
для виконання цілей та завдань Програми
Адвокація, комунікація та соціальна мобілізація (далі – АКСМ) є запропонованою ВООЗ та СТОП ТБ Партнерством системою комплексних заходів, які передбачають активне залучення громади до вирішення питань протидії туберкульозу. Комплексна програма з АКСМ спрямована на вдосконалення державної політики протидії туберкульозу та покращення надання населенню протитуберкульозної допомоги, а також на забезпечення безперешкодного доступу різних верств населення до якісних медичних та соціальних послуг з профілактики, виявлення та лікування туберкульозу.
В основі АКСМ підходу лежить комплекс інформаційних та організаційних заходів, метою яких є змінити ставлення до проблеми туберкульозу різних верств населення, але, в першу чергу, – тих груп населення, які є найбільш уразливими до захворювання на туберкульоз, а також створити сприятливе політичне та соціальне середовище для впровадження ефективних підходів до подолання епідемії туберкульозу.
Адвокація – це комплекс заходів, метою яких є створення сприятливого політичного середовища для впровадження Програми. Завдання адвокації – покращення управління Програмою, моніторингу та оцінки, розробка та затвердження необхідних регуляторних актів.
Комунікація – це комплекс інформаційних та навчальних заходів, що призводять до підвищення рівня обізнаності, зміни відношення та поведінки різних груп населення для покращення виявлення, діагностики та лікування туберкульозу.
Соціальна мобілізація – це ретельно спланований процес, в якому всі основні сектори суспільства діють скоординовано заради досягнення спільної мети. Метою соціальної мобілізації для підтримки Програми є покращення системи раннього виявлення туберкульозу, особливо в уразливих групах населення, та підтримка прихильності до лікування туберкульозу шляхом впровадження цільових програм.
Заходи з АКСМ допоможуть зміцнити політичну волю для подолання епідемії туберкульозу в Полтавській області та залучити додаткові фінансові ресурси для забезпечення контролю над захворюванням. Комплекс АКСМ заходів дасть змогу знизити рівень стигми та дискримінації по відношенню до людей, які постраждали від туберкульозу, та об’єднати зусилля системи охорони здоров’я та громади у подоланні епідемії туберкульозу. Таким чином, впровадження стратегії АКСМ дозволить досягти успіхів у вирішенні наступних ключових проблем:
- – мобілізація політичної волі і ресурсів для боротьби з туберкульозом;
- – покращення виявлення випадків туберкульозу і підвищення прихильності до лікування;
- – зменшення стигми та дискримінації.
Вирішення цих нагальних проблем дасть змогу досягти цілей Програми.
Мета Обласної АКСМ стратегії
Метою Обласної АКСМ стратегії є створення сприятливого середовища для впровадження необхідних послуг з виявлення, діагностики та лікування туберкульозу відповідно до мети та завдань Глобального плану «Зупинити туберкульоз» та Загальнодержавної і «Обласної соціальної цільової програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки».
Створення сприятливого середовища для надання послуг з виявлення та лікування туберкульозу передбачає ініціювання та впровадження необхідних змін у:
- - нормативному забезпеченні діагностики, лікування, догляду та підтримки хворих, (адвокація),
- - знаннях, ставленні та поведінці різних груп населення (комунікація), об’єднання зусиль та ресурсів громадськості, забезпечення
- - міжсекторальної взаємодії в боротьби з туберкульозом (соціальна мобілізація).
Обласна АКСМ стратегія впроваджується як компонент Обласної Програми для забезпечення підтримки виконання її завдань та заходів.
Завдання Обласної АКСМ стратегії
Стратегічний напрямок 1: Мобілізація політичної волі та ресурсів для вирішення проблеми туберкульозу.
Завдання 1.1. Підвищити рівень управлінської компетенції, розуміння та дотримання Стратегії Стоп ТБ посадовців, відповідальних за реалізацію обласної Програми.
Завдання 1.2. Покращити стан фінансування Програми та створення регуляторних та фінансових можливостей для впровадження комплексного підходу до протидії епідемії.
Завдання 1.3. Налагодити систему ефективної взаємодії різних управлінь та департаментів для покращення виявлення та лікування туберкульозу
Стратегічний напрямок 2. Покращення організації впровадження Програми
Завдання 2.1. Посилити систему моніторингу та оцінки, запровадити аналіз отриманих в ході моніторингу та оцінки даних для покращення управління впровадженням Програми
Завдання 2.2. Забезпечити координацію спільних заходів щодо протидії ко-інфекції ТБ/ВІЛ.
Завдання 2.3. Забезпечити дотримання вимог інфекційного контролю.
Стратегічний напрямок 3. Адаптація медичних та соціальних послуг до потреб хворих на туберкульоз
Завдання 3.1. Посилити потенціал медичних та соціальних працівників з питань виявлення та формування настороженості до симптомів туберкульозу.
Завдання 3.2. Запровадити орієнтований на потреби пацієнта підхід та систему консультування з медичних питань для покращення взаємодії медичного працівника та пацієнта.
Стратегічний напрямок 4. Зміна поведінки різних верств населення для своєчасного звернення за медичною допомогою.
Завдання 4.1. Покращити рівень знань населення щодо туберкульозу та можливості профілактики, виявлення, діагностики та лікування туберкульозу.
Завдання 4.2. Знизити рівень стигми та дискримінації хворих на туберкульоз та людей, які перехворіли туберкульозом.
Завдання 4.3. Покращити імідж медичного працівника та системи охорони здоров’я в цілому.
Завдання 4.4. Створити позитивну суспільну думку щодо важливості піклування про власне здоров’я та життя, а також про здоров’я та життя близьких.
Стратегічний напрямок 5. Об’єднання зусиль та ресурсів громадськості і впровадження заходів соціальної мобілізації для підвищення рівня виявлення випадків туберкульозу в уразливих групах та прихильності до лікування.
Завдання 5.1. Залучати громадські організації для покращення інтенсивного виявлення туберкульозу в уразливих групах населення.
Завдання 5.2. Забезпечити обмін досвідом, впровадження кращих практик, залучити бізнес-сектор до додаткового фінансування заходів, що довели свою ефективність.
Стратегічний напрямок 6. Розширення можливостей пацієнтів та спільнот.
Завдання 6.1. Залучати пацієнтів та лідерів спільнот до прийняття рішень та забезпечення зворотнього зв’язку щодо якості та доступності медичних послуг.
Завдання 6.2. Залучати людей, хворих на туберкульоз, та тих, хто вилікувався від туберкульозу, до впровадження програм з вироблення прихильності до лікування туберкульозу, програм профілактики ВІЛ серед хворих на туберкульоз, надання супроводу та підтримки на етапах лікування, консультування за принципом «рівний-рівному», тощо.
Полтавська обласна АКСМ стратегія розроблена та буде впроваджуватися як комплекс заходів для забезпечення підтримки виконання мети та завдань Програми.
Механізм впровадження АКСМ стратегії
Впровадження стратегії потребує постійної уваги та додаткових активних зусиль спільноти області. Тому першим кроком впровадження стратегії буде створення міжсекторальної робочої групи для реалізації в області програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» при Координаційній раді з питань протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДУ та боротьби з наркоманією при Полтавській облдержадміністрації. До завдань цієї робочої групи входять розробка плану впровадження стратегії на кожен рік та контроль за виконанням завдань та заходів, а також моніторинг і оцінка результатів впровадження заходів.