Саме це гасло стовпа вітчизняної та світової медицини – видатного хірурга та науковця Миколи Васильовича Скліфосовського вже четвертий рік поспіль надихає небайдужих полтавців до молитовного вшанування пам’яті наших самовідданих предків-медиків.

З благословення Високопреосвященнішого архієпископа Полтавського та Миргородського Филипа, щорічно до Дня медичного працівника, на місці вічного відпочинку Миколи Скліфосовського та його сина Володимира в селі Яківці Полтавського району звершується панахида за всіх медичних працівників, душі яких відійшли у Вічність.

Представники місцевого духовенства, поряд з полтавськими медиками, возносили свої моління до Господа за безсмертні душі всіх лікарів, які, виконуючи заповідь Спасителя, жертвували собою, намагаючись врятувати хворих та повернути їх безцінний дар – життя.

– Молитовна пам’ять за медичних працівників, які доклали всіх зусиль та віддали свої життя задля служіння людям та Богові, завжди підтримуватиметься Святою Церквою, – звернувся до присутніх після проведення панахиди благочинний Полтавського міського округу протоієрей Іоанн Корнієнко.

Отець Іоанн провів паралель між служінням священика та лікаря, відзначивши, що як один, так і другий зустрічають людину в цьому житті і проводжають її до Вічного життя. До святого обов’язку як священика, так і лікаря покладено служіння на варті допомоги всім ближнім, без винятку, хто того потребує. Тобто до кінця жертовно та з любов’ю нести свій хрест.

Надгробні хрести на могилах Скліфосовського та його сина, за словами головного хірурга Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Миколи Дубинського, мають аутентичний вигляд, тобто максимально наближений до оригіналу. На мармуровій плиті латиною та російською мовами викарбовано: «Светя другим, сгораю сам». Життя Миколи Васильовича Скліфосовського – яскравий приклад того, як необхідно ставитися до своєї професії та до ближніх.