Щороку 7 квітня відзначається Всесвітній день здоров’я з нагоди річниці заснування Всесвітньої організації охорони здоров’я в 1948 році. Кожного року для цього дня обирається тема, що відображає те чи інше актуальне питання охорони здоров’я. Тема Всесвітнього дня здоров’я 2014 року — трансмісивні хвороби

Мета: поліпшити захист від трансмісивних хвороб

Метою цьогорічної кампанії є підвищення обізнаності населення відносно загрози, яку представляють переносники інфекції і трансмісивних хвороб, і сприяння тому, щоб сім’ї і окремі співтовариства вживали заходів для свого захисту.
У зв’язку з тим, що трансмісивні хвороби починають виходити за рамки свого традиційного поширення, дії мають бути розширені за межі тих країн, де ці хвороби поширені в даний час.
У біль широкому сенсі цілями в рамках проведення цієї кампанії є наступні:
•    люди, які живуть в районах передачі трансмісивних хвороб, знають про те, як захистити себе;
•    люди, які здійснюють поїздки, знають, як захистити себе від переносників інфекції і трансмісивних хвороб під час поїздок в країни, де такі хвороби представляють загрозу для здоров’я;
•    у країнах, де трансмісивні хвороби є проблемою суспільної охорони здоров’я, міністерства охорони здоров’я приймають заходи для поліпшення захисту свого населення; і
•    у країнах, де трансмісивні хвороби є загрозою, органи охорони здоров’я працюють з органами охорони довкілля і іншими відповідними органами на місцях і в сусідніх країнах для поліпшення комплексного епіднагляду за переносниками інфекції і вживання заходів для запобігання швидкому збільшенню їх чисельності.

Трансмісивні хвороби (від лат. transmissio – перехід, передача) — група паразитарних та інфекційних захворювань людини і тварин, збудники яких передаються членистоногими (комахами та кліщами).

Зараження відбувається при укусі комарами, кліщами, вошами, блохами тощо, при потраплянні інфікованих виділень переносників на шкіру і слизові оболонки та іншими шляхам.

Розрізняють облігатно-трансмісивні хвороби, що передаються тільки специфічними переносниками (малярія, москітна гарячка, кліщовий (ендемічний) та вошовий (епідемічний) поворотні тифи, жовта гарячка, хвороба Лайма, сезонні енцефаліти кліщовий та комариний, шкірний лейшманіоз та ін.), та факультативно-трансмісивні хвороби, збудники яких розповсюджуються різними шляхами (повітряно-крапельним, аліментарним, безпосередньо від людини до людини), в т, Ч. переносниками (чума, туляремія, гарячка Ку). Облігатні трансмісивні хвороби відносять до кров’яних інфекційних хвороб, бо вхідними воротами і основним середовищем для розмноження збудника є кров та лімфа.

Багатьом трансмісивним хворобам властива природна вогнищевість (ендемічність). Однак, при сучасних міграційних процесах в світі ендемічні та екзотичні захворювання дедалі частіше реєструються і поширюються на не характерних для них територіях.

Більшість трансмісивних хвороб проявляються лихоманкою, інтоксикацією (поворотні тифи, жовта гарячка, Ку-гарячка, Волинська гарячка, гарячка Західного Нілу), висипкою (висипний тиф), наявністю первинного афекту — ураження в місці укусу (Марсельська гарячка, гарячка Цуцугамуші).

Особливе місце серед трансмісивних хвороб посідає малярія. Виділяють триденну, чотириденну і тропічну малярію. Хвороба проявляється гарячкою, інтоксикацією, ознобом, потом, спленомегалією (збільшенням розмірів селезінки), гепатомегалією (збільшенням розмірів печінки) і анемією, характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів.

Протягом останніх років на території Полтавської області найбільш актуальними з-поміж трансмісивних хвороб є хвороба Лайма, дирофіляріоз та гарячка Західного Нілу.

Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, хронічна мігруюча еритема) – природно-осередкова трансмісивна хвороба, яка спричиняється бореліями (Borellia burgdorferi, спірохета) та супроводжується мігруючою кільцеподібною еритемою, гарячкою, ураженням центральної і периферичної нервової системи, серця і великих суглобів. Зараження відбувається переважно влітку (травень-серпень) через укус кліща роду Ixodes. Специфічною ознакою початкового періоду хвороби є поява на шкірі в місці недавнього укусу кліща кільцеподібної еритеми (почервоніння), що поступово збільшується. Лікується антибактеріальними препаратами.

Дирофіляріоз – єдиний трансмісивний гельмінтоз на території України, що характеризується розвитком і міграцією ниткоподібного гельмінта довжиною до 20 (рідко – 30) см у м’яких тканинах (переважно підшкірно-жирова клітковина, око). Ще донедавна дирофіляріоз вважався виключно тропічним захворюванням. Основними хазяїнами дирофілярій є домашні і дикі м’ясоїдні тварини сімейства псових, котячих, вівверових; людина є випадковим хазяїном паразита, заражається при укусах комарів родів Aedes, Culex, Anopheles. На відміну від тварин, у людей описане паразитування лише 1 особини гельмінта. Лікування – оперативне.

Гарячка Західного Нілу – гостре трансмісивне вірусне захворювання, що характеризується лихоманкою, інтоксикацією, серозним запаленням мозкових оболонок (украй рідко – менінгоенцефалітом), системним ураженням слизових оболонок, лімфаденопатією і, рідше, висипом. Переносниками захворювання є комарі роду Culex, а також аргасові іксодові кліщі. Специфічні засоби лікування не розроблені.

Профілактика трансмісивних хвороб зводиться до профілактики педикульозу, захисту від укусів комарів та кліщів. Під час перебування на природі «доцільно користуватися репелентами, одягати світлий однотонний одяг та проводити само- й взаємоогляди кожні 2 години та після повернення у приміщення.

Якщо ж ураження кліщем відбулося або виявляються «підозрілі» симптоми трансмісивних захворювань у вас або ваших рідних — зверніться за медичною допомогою.