В Україні офіційно кожного року регіструється 300-400тис. випадків гельмінтозів, з них – 80% серед дітей. На сьогодні в світі відомо 342 види глистів, які можуть викликати захворювання у людини.
В Україні зустрічається 25-30 видів глистів, серед яких часто зустрічаються ентеробіоз, аскаридоз, лямбліоз, токсокароз.
Симптоми і перебіг цих захворювань можуть бути дуже різними. Існує кілька стадій розвитку глистів. Деякі глисти в процесі розвитку змінюють «господаря».
Причини глистів
Зазвичай яйця або личинки глистів потрапляють в організм людини із забрудненою їжею, немитими овочами та фруктами. Серед дітей гельмінтози поширюються дуже швидко. Глисти відкладають яйця на шкіру навколо анального отвору, що нерідко викликає болісний свербіж і змушує дитину розчісувати шкіру. Деякі види глистів потрапляють в організм людини під час укусів комах. Зараження дітей глистовими захворюваннями може відбутися в пісочниці, в якій є екскременти собак або кішок. Після того, як глисти, їх яйця або личинки потрапляють в організм людини, вони поселяються в органах і тканинах, найбільш придатних для їх розвитку, наприклад, тонкої або товстої кишки, крові, лімфі, печінці, легенях, головному мозку. Глисти дозрівають, розмножуються, виходять з організму людини і знаходять нового «господаря», тобто кругообіг триває.
Окрім того, в погано провареному або просмаженому м’ясі висока ймовірність виживання личинок гельмінтів. Глистяні інвазії можуть виникнути і в результаті вживання в їжу слабосоленої сирої риби. У цьому сенсі особливої небезпеки піддаються любителі суші. Варто знати про те, що глисти містяться практично в кожній рибі, так як наявність глистів у тваринному світі вважається нормою.
Іноді джерелами зараження гельмінтами стають домашні тварини. Особливо це стосується собак, яких вигулюють неподалік від водойм або які спілкуються з бездомними тваринами. Потенційну небезпеку зараження представляють і фекалії на дорогах і газонах. Гельмінти здатні прикріплюватися до взуття і таким способом проникати до будинку. Нарешті, дане захворювання людини може розвинутися через брудні руки. Личинки гельмінтів можуть потрапити на руки разом з грошима, з поручнів в громадському транспорті, ручок дверей та інших предметів.
Загальні симптоми глистів: свербіння в області анального отвору; яйця глистів в калі; темні кола під очима, блідість; недокрів’я; алергічні хвороби шкіри; блювання; пронос; схуднення; запалення прямої кишки (проктит); перианальна екзема; нічне нетримання сечі; запалення піхви; порушення нервового характеру.
1. Ентеробіоз – захворювання, що викликається дрібними паразитичними черв’яками – гостриками. Вони живуть в нижньому відділі тонкої кишки, у товстому кишечнику, а ночами самка виповзає в область анального отвору, щоб відкласти яйця, викликаючи тим самим свербіж в цій області. Досить швидко з яєць з’являються личинки. Частіше хворіють діти.
Симптоми: свербіння в області анального отвору; порушення сну; затяжні ентероколіти; синдром гострого апендициту; енурез, вульвовагініти (запалення піхви).
2. Аскаридоз – викликають круглі черви – аскариди розміром і формою схожі на дощових черв’яків. Цей вид гельмінтозу також частіше зустрічається у дітей, ніж у дорослих. Причиною попадання личинок в організм людини є заражені продукти, брудні руки.
Симптоми: субфебрилітет (t 37.10 – 37.20 довготривало); висипання на шкірі; біль в животі,зниження маси тіла; кашель; стено-невротичний синдром (головні болі, нервозність, швидка втомлюваність; свербіння в області. анального отвору; часті ГРВІ зниження імунітету та інші
3. Лямбліоз – викликається одноклітинним паразитом лямблією кишкової.
Симптоми: діарея невстановленої етіології; нудота; дісбіоз кишечника (порушення мікрофлори кішкивника); дерматити; бронхіти; алергія невстановленої етіології; тривалий субфебрилітет.
Нерідко перебіг глистяних захворювань є без специфічних скарг і проявів. Тому, на предмет наявності глистяної інвазії необхідно ретельно обстежуватися у разі тривалих порушень травлення й апетиту, втрати маси тіла
Проблема діагностики гельмінтозів
Глистяні інвазії – це захворювання людини, яке дуже важко діагностувати. Навіть негативний результат аналізу калу не означає, що людина не заражена гельмінтозом. Він вказує лише на те, що в калі відсутні яйця глистів. Адже паразитувати в людському організмі можуть і самці гельмінтів, і занадто старі або, навпаки, молоді самки, що призводить до відсутності яєць.
Вчені говорять про те, що помилковим висновок може бути навіть після п’ятикратної здачі аналізу калу. Це пояснюється тим, що паразити відкладають яйця нерегулярно. А Всесвітня Організація Охорони Здоров’я наводить такі дані: точність аналізу калу в діагностиці гельмінтозу – лише 5-10%.
Для уточнення діагнозу потрібно зробити кілька додаткових аналізів за призначенням лікаря. При підозрі на гельмінтоз лікар визначить вид глистів, що викликали хворобу, після чого призначить лікування. Одні види глистів можна без зусиль побачити в калі або в області задньопрохідного отвору, інші вдається виявити тільки за допомогою мікроскопа. Можливо, знадобиться аналіз крові і проведення додаткових тестів. Діагноз ставиться на підставі того, який вид паразитів був виявлений, у відповідності з цим лікар призначить лікування.
Проблема боротьби з глистяними захворюваннями була актуальною в усі часи. Ці хвороби не тільки приносять значну шкоду здоров’ю людини, але й є небезпечними для життя.
Основою профілактики є отримання гігієнічних заходів. Слід ретельно мити овочі та фрукти. Особливу увагу вимагають полуниця і суниця, які ростуть близько до землі, так як їх удобрюють гноєм. Риба і м’ясо так само вимагають ретельної обробки до повної готовності.
Заборонено вживання води з відкритих водойм, купання в неперевірених місцях, не можна поїти дитину водою з крана, криниці.
Коридор і туалет – це заборонені місця для ігор дітей, а так само і вуличне взуття. Доцільно якомога частіше проводити прибирання і дезінфекцію квартири, мити з милом дитячі іграшки.
Завдання батьків на прогулянці не відпочивати, а стежити за дітьми, щоб вони нічого в рот не брали, не слід і годувати дітей на вулиці печивом, яблуком і т.д.
Не допускати контактів дитини з вуличними тваринами, а в разі такого ретельно вимити руки. Якщо в будинку є тварина, профілактика глистів у тварини є обов’язковою!
Щоб уникнути проблем у майбутньому, треба не тільки разом з дитиною проводити заходи гігієни, а й навчити цьому малюка.
Для профілактики аскаридозу фрукти та овочі, які споживають у сирому вигляді, слід обливати окропом 1-2сек. Після роботи на городі руки ретельно мити з милом.
Для профілактики ентеробіозу потрібно дотримуватися елементарних правил гігієни. У квартирі, де є хворий на ентеробіоз, потрібно постійно дезінфікувати ручки дверей, кранів, унітаз, кип’ятити і прасувати постіль, спідню білизну та ін. Щоб не було повторного зараження, всім членам сім’ї необхідно коротко стригти нігті, обов’язково мити руки перед їдою, після прогулянки, туалету, денного чи нічного сну. Ці правила прості, але допоможуть швидше позбутися непроханих “квартирантів” у вашому організмі.
За медикаментозною профілактикою потрібно звертатися до лікаря.
Стійкість до зараження глистами пов’язана із загальною стійкістю організму до інфекцій, яка визначається гігієнічним способом життя, правильним харчуванням з достатньою кількістю білка і вітамінів А, С, D, комплексу В,заняттями спортом.
Лікування глистових захворювань
Існує кілька високоефективних, а разом з тим абсолютно нешкідливих для людини препаратів, які знищують глистів, їх личинки і яйця, що знаходяться в організмі хворого. Так звані протигельмінтні ліки володіють більш широким спектром дії і діють на кілька видів глистів. Неодмінними умовами успішної дегельмінтизації є одночасне лікування всіх членів сім’ї і суворе дотримання гігієнічного режиму для виключення повторного зараження.
Маленьких дітей необхідно регулярно перевіряти на наявність глистів. При виникненні перших симптомів глистних захворювань потрібно звернутися до лікаря. До групи ризику належать діти, любителі домашніх тварин, фермери, тваринники, а також люди, що вживають в їжу фрукти і овочі, вирощені на органічних добривах.
Самолікування при глистових захворюваннях неприпустимо!
Підготувала лікар-педіатр поліклініки №2 Кременчуцької міської дитячої лікарні Наталія Яковенко