«Не крадіть у дітей дитинство»
Я не дарма почав свою статтю саме з цього висловлювання, яке почув на кафедрі педіатрії у ДДМА, коли там навчався. Дійсно, за час своєї роботи лікарем-хірургом, бачу багато батьків, які, намагаючись допомогти своїй дитині, негайно їдуть до стаціонару і думають, що тільки там їм допоможуть. При звернені дитину кладуть до лікарні і все, частину часу дитинства вже вкрадено. А чи треба було? Зараз спробуємо розібратися, як діяти у випадку, коли дитина скаржиться на біль у животі, спробуємо розставити акценти на моментах, на які треба звернути увагу, чим допомогти дома і коли звертатися до лікаря.

Немає жодної дитини, яка б не поскаржилася, або не вказала на біль у животі. Буває біль, коли не потрібно хвилюватися і проблему можна вирішити не виходячи з дому. А бувають такі, коли треба негайно їхати до лікарні, де тільки фахівці зможуть допомогти дитині. Дуже важливо вчасно діагностувати причину, за якої з’явився біль. І часто, саме від неї буде залежати вид лікування та його тривалість.
Причин болю в животі більше сотні, але є найчастіші,
які я хочу виділити окремо:
1. Запор є найчастішою причиною в будь-якому віці. Якщо дитина протягом доби не звільнила кишечник, або звільнила недостатньо – робиться очисна клізма (прохолодною водою). Це саме та маніпуляція, яку хірург призначає в приймальному відділенні, після якої відходять гази і кал з полегшенням або повним припиненням болю.
2. Їжа: вживання жирної, смаженої, копченої, солодкої, недоброякісної або просто великої кількості їжі – це перевантаження ферментативної системи шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Відпочинок та ферментативна допомога з стимуляторами моторики ШКТ може допомогти при таких болях. А що саме, вирішує вже лікар-педіатр.
3. Інфекції – бактерії, віруси викликають запалення, на яке реагують лімфовузли, що знаходяться на брижі тонкої кишки і болять так само, як, наприклад, болить горло. Але біль при цьому переймоподібний, коли йде перистальтика (просування їжі). В такому випадку лікується основне захворювання і біль зникає, тому що мезентеріальний лімфаденіт, то є вторинне.
4. Глисти, лямблії, особливо у маленьких дітей, які все тягнуть до рота, або у кого є домашні тварини, – лікування специфічне, залежно від виду глистів або лямблій. Якщо вдома є тварини, краще 1 раз на 6 місяців проводити профілактичне лікування.
5. Функціональне порушення ШКТ часто буває, коли не витримується режим харчування, однобічність в раціоні під час розвитку дитини, коли вводяться нові продукти.
6. Хірургія: апендицит, кровотечі, виразкова хвороба, панкреатит, жовчнокам’яна хвороба, непрохідність ШКТ, травми з кровотечею, сечокам’яна хвороба, гостра затримка сечі, кров у сечі, позаматкова вагітність (дівчата можуть не сказати батькам, що вже почали статеве життя), кісти та апоплексії яєчників у дівчат, набряк та почервоніння однієї половини калитки у хлопців.
Хочу зупинитися на деяких ознаках апендициту, як самій поширеній та підступній патології, що може симулювати будь-яку проблему живота. Апендицит вкрай рідко буває у дітей до 3 років, завжди починається поступово. Біль спочатку може бути у верхній частині живота, а потім зміщується праворуч і вниз; має постійний характер (ніколи не буває періоду без болю). Час розвитку, коли хірург вже може встановити діагноз, – 6 годин (аналіз крові починає реагувати тільки через 2 години, тому якщо ви привозите дітей у цей термін, хірург запропонує 100%-ву госпіталізацію для динамічного спостереження. Діти до 3 років із біллю в животі – 100%-ва госпіталізація для огляду у вісні.
Апендицит – це хвороба 24 годин. Якщо болить більше і дитина стрибає – то це не апендицит, тут потрібно обстеження у педіатра. Якщо болить більше 24 годин і це апендицит – ви вже до лікаря принесете дитину на руках, бо вона самостійно ходити вже не буде, адже виникла перфорація відростка з розвитком перитоніту. З апендицитом дитина вночі спати не буде. Вона частіше лягає на правий бік піджимаючи ноги. Біль підсилюється при рухах, на лівому боці, температура тіла – 37,1-37,4 Со. Будь-які симптоми в поєднанні з постійним болем у правій здухвинній ділянці є «першим дзвінком» для обов’язкового огляду лікарем-хірургом.
Окремо хочеться сказати про дівчат, бо тільки в них буває первинний перитоніт (апендикс не змінений, а в черевній порожнині гнійний пінний вміст, при операції відросток 100% видаляється, навіть якщо він не змінений). Це відбувається тому, що у всіх жінок є сполучення черевної порожнини та зовнішнього середовища. При перших симптомах (виділення на трусиках жовтого або білого кольору) необхідно вчасно звернутися до лікаря-гінеколога, і ні в якому разі не використовувати спеціальні засоби гігієни для підмивання – порушується нормальна мікрофлора, яку замінює патологічна.
Зверніть увагу на варіанти та перебіг болю, щоб зорієнтуватися:
1. Біль у животі буває гострий та хронічний, тому дуже важливий час захворювання.
2. Важливий початок розвитку болю: поступово або гостро.
3. Локалізація болю та його зміщення.
4. Перебіг болю: постійний, чи переймоподібний.
5. Чи пов’язаний з прийомом їжі, ліків тощо.
Запам’ятайте, коли існує загроза і вам негайно треба їхати до лікарні:
1.Біль триває більше 12 годин і дитині стає все гірше, вона відмовляється від їжі!
2.Біль змістився з однієї ділянки живота в праву здухвинну або вниз!
3.Кров у калі, або кал зафарбований кров’ю, якщо кал стає чорного кольору!
4.Постійне блювання, в якому є жовті, зелені домішки, і його колір схожий на кавову гущу!
5.Наявність асиметрії живота, пахових ділянок, поява пухлино- подібних утворень!
6.Блювання, відсутність випорожнення, газів та сильний біль у животі!
7.Висока температура, висипання на тілі і біль у животі!
8.На фоні болю в животі йде постійне погіршення стану дитини!
Алгоритм дій батьків при болю в животі:
1. Якщо дитина не звільнила кишківник протягом доби або звільнила недостатньо – необхідно зробити очисну клізму (при неускладненому апендициті це не є протипоказом).
2. Якщо дитині стало краще або біль минув – то це не апендицит.
3. Якщо вийшов кал, відійшли гази, а стало гірше чи немає покращення, необхідно негайно звернутися в лікарню.
4. Обов’язково слідкуйте за дефекацією дитини (часто під час операції в апендиксі ми знаходимо калові каміння, кісточки, насіння).
5. Можливий прийом спазмолітика (з 0 до 5 років свічки «Вібуркол» 1х3 рази протягом години, з 5 років – Но-шпа 4 мг), але це не приховає картину гострого живота.
6. Не можна годувати дитину, застосовувати грілку, давати протизапальні, знеболюючі препарати, антибіотики – вони можуть приховати клініку апендициту.
Пам’ятайте! Лікарі теж люди. І коли ми чергуємо вночі, у нас також зменшується реакція, уповільнюється розумова діяльність, координація рухів – це все є фізіологічні процеси, які включаються з 24.00 до 6.00 години. Тому ставтеся до цього з порозумінням. Тож коли виникне необхідність приїхати до лікарні, не думайте, що зараз прийде чарівник-лікар і зразу ж поставить точний діагноз, або негайно почне оперативне втручання. Навіть при кровотечі є термінова передопераційна підготовка, а при апендициті з перитонітом вона складає не менш ніж 2 години для стабілізації показників крові.
Бажаю міцного здоров’я вам та вашим дітям, у яких, я сподіваюсь, буде більше дитинства.
З повагою до всіх, дитячий лікар-хірург 1 категорії КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня» Луцький Вадим Григорович