Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації

Ви завітали на сайт структурного підрозділу Полтавської обласної державної адміністрації

ПРОФІЛАКТИКА ГЕПАТИТІВ

| Коментарі відсутні

профіл гепатитів Заставка

Щорічно 28 липня світова громадськість відмічає Всесвітній день боротьби з гепатитами, який уперше був проведений у 2008 році за ініціативою Міжнародного альянсу по боротьбі з гепатитом. Мета цього Дня – підвищення обізнаності про гепатити, привертання уваги до проблем діагностики, профілактики і лікування цих захворювань, розширення охоплення вакцинацією проти гепатиту В.

Гепатити – це група гострих і хронічних запальних захворювань печінки різної етіології. Захворюваність на гепатит (особливо вірусний) із кожним роком неухильно росте. Так число хворих хронічною формою вірусних гепатитів B та C складає 325 млн. людей у всьому світі та щорічно від них помирає 1,4 млн. людей. За рівнем смертності ця інфекційна хвороба стоїть на другому місці після туберкульозу, а число людей, інфікованих гепатитом, в 9 разів перевищує число ВІЛ-інфікованих. Гепатити піддаються профілактиці та лікуванню, проте понад 80% людей у світі, хворих на гепатит, не мають доступу до засобів профілактики, тестування і лікування.

профіл гепатитів картинка

Причинам та чинниками розвитку гепатитів є:

  1. Віруси – одна з найпоширеніших причин розвитку гепатиту. На сьогодні ідентифіковані декілька типів вірусів гепатиту (A, B, C, D, E, F і G).
  2. Алкоголь. Алкогольний гепатит розвивається внаслідок надмірного вживання спиртних напоїв, яке призводить до запального процесу в печінці з подальшою загибеллю печінкових клітин і заміщенням їх жировою тканиною.
  3. Деякі медикаменти (нестероїдні протизапальні засоби, антибіотики, сульфаніламіди та ін.) мають виражену гепатотоксичність.
  4. Застій жовчі сприяє розвитку холестатичного гепатиту.
  5. Аутоімунний  гепатит внаслідок виражених імунологічних порушень (дефект імунорегуляції)
  6. Гепатити неясної етіології – це гепатити, які не підходять не під одну рубрику вище.

Усі вірусні гепатити підрозділяються на дві групи – з ентеральним і парентеральним механізмом зараження. До першої групи відносяться гепатити А і Е, заразитися якими можна при вживанні інфікованої води або продуктів харчування, а також через брудні руки.

До другої групи відносяться гепатити B, C, D, які передаються статевим, трансплацентарним (від матері плоду), побутовим (через бритвені прилади, зубні щітки) шляхами, при лікувально-діагностичних маніпуляціях забрудненим медичним інструментарієм (ін’єкції, операції, трансфузии крові), при проведенні нестерильним інструментом косметологічних процедур (манікюр, татуаж, пірсинг), а також при використанні однієї голки різними людьми при вживанні ін’єкційних наркотиків. Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, унаслідок годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами чи подібними об’єктами.

Симптоми гепатитів різноманітні залежно від їх виду і ступеня ураження печінкової тканини. Легкі форми гострого гепатиту часто протікають безсимптомно, нерідко переходять в хронічну форму, якщо хвороба не виявлена. При тяжкому перебігу симптоматика виражена яскраво, іноді наростає швидко і поєднується з лихоманкою, загальною інтоксикацією і токсичними ураженнями органів і систем.

Найбільш поширеним симптомом гострих і хронічних форм гепатиту є жовтушність шкіри та склер. В той же час, хвороба може протікати і без жовтяниці. При гепатитах сеча, як правило, помітно темнішає, а кал – втрачає колір і стає білувато-глинистого відтінку. Нерідко гепатити супроводжуються шкірним свербежем, появою на шкірі висипу, невротичними симптомами і брадикардією.

Окрім перелічених ознак, хронічний гепатит характеризується розвитком наступних клінічних синдромів: астеновегетативный синдром (слабкість, розлад сну, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність); больовий синдром в правому підребер’ї, що посилюється при фізичних навантаженнях і при зміні режиму харчування; диспепсичний синдром (нудота, блювота, метеоризм, зниження апетиту, пронос, закреп); геморагічний синдром – схильність до утворення синців, петехії, маткові кровотечі; крім того, спостерігаються такі симптоми як субфебрилітет (помірне підвищення температури тіла), почервоніння долонь, жовтяниця, гепатомегалія (збільшення печінки).

Якщо гепатит будь-якої етіології не лікувати, то з часом хвороба може призводити до таких ускладнень як дискінезія жовчовивідних шляхів, цироз печінки, рак печінки.

Профілактика вірусних гепатитів повинна проводитися комплексно, тобто спрямована на виявлення джерел інфекції, шляхів і чинників його передачі і, передусім, вразливого до інфекції населення. Не варто залишати без уваги групи підвищеного ризику зараження серед певних категорій населення:

– для гепатитів А і Е, які передаються ентерально, до групи ризику входять: дитячі дошкільні та шкільні колективи і працівники комунальних служб (ремонт водоочисних споруд);

– для гепатитів В, С і D, які передаються парентерально, до групи ризику входять: діти, які народилися від матерів, хворих на хронічну форму вірусного гепатиту; наркомани; жінки легкої поведінки; гомосексуалісти, ув’язнені; особи, що страждають хронічними гематологічними захворюваннями, яким показані повторні переливання крові і її препаратів; персонал медичних установ, що мають контакт з кров’ю і іншими біологічними матеріалами від хворих.

Для усіх типів вірусного гепатиту існує певних правил, дотримання яких допоможе уникнути інфікування і розвитку захворювань:

– обов’язково дотримуватися правил гігієни – мити руки після кожного відвідування туалету, після приходу з вулиці і перед їдою; підтримувати чистоту в приміщеннях;

– не вживати некип’ячену воду з незнайомих джерел, овочі і фрукти перед вживанням обов’язково ретельно мити в чистій проточній воді;

– уникати контактів з кров’ю інфікованої людини (індивідуальними мають бути манікюрні ножиці, бритвені прилади, зубні щітки і так далі), при проведенні медичних маніпуляцій обов’язковим є використання одноразових шприців.

Для профілактики вірусного гепатиту А існує вакцина. Згідно законодавства України щеплення проти гепатиту А є рекомендованим для осіб з іншими хронічними захворюваннями печінки, для осіб, що перебувають на територіях з високим рівнем захворюваності на гепатит А, людям, що працюють на виробництві харчових продуктів, на об’єктах водообслуговування та забезпечення, рекомендовано також щеплювати контактних осіб у вогнищах захворювання. Вакцина добре переноситься, побічних ефектів практично немає, захисний ефект щеплення зберігається протягом 5-7 років. Вакцинація складається з 2-х доз. Можлива для дітей з 3-річного віку.

Доведено, що гепатит В можна попередити за допомогою щеплення, яке в Україні внесене в календар обов’язкових профілактичних щеплень і розпочинається в 1-шу добу після народження. Відтепер, згідно оновленого національного календаря щеплень, другу дозу вакцини проти гепатиту В дитина отримуватиме в 2 місяці, третю – в 6 місяців. Це дозволить у майбутньому використовувати комбіновану багатокомпонентну вакцину, що зменшить кількість візитів на вакцинацію у перший місяць життя дитини.

Таким чином, національний календар щеплень в Україні відтепер відповідає досвіду країн Європи, де вакцинація проти гепатиту В співпадає або поєднується з імунізацією проти дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту у дітей (у 2 та 6 міс.). Такий підхід є доцільним та науково обґрунтованим і допомагає збільшити частку дітей, щеплених своєчасно.

Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика полягає у застосуванні виключно стерильного обладнання під час маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю, правильному використанні  презервативів тощо.

Дарья Ромець, лікар-гастроентеролог гастроентерологічного центру КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»

Напишіть відгук