Щорічно 28 липня світова громадськість відмічає Всесвітній день боротьби з гепатитами, який уперше був проведений у 2008 році за ініціативою Міжнародного альянсу по боротьбі з гепатитом. Мета цього Дня – підвищення обізнаності про гепатити, привертання уваги до проблем діагностики, профілактики і лікування цих захворювань, розширення охоплення вакцинацією проти гепатиту В.
Гепатити – це група гострих і хронічних запальних захворювань печінки різної етіології. Захворюваність на гепатит (особливо вірусний) із кожним роком неухильно росте. Так число хворих хронічною формою вірусних гепатитів B та C складає 325 млн. людей у всьому світі та щорічно від них помирає 1,4 млн. людей. За рівнем смертності ця інфекційна хвороба стоїть на другому місці після туберкульозу, а число людей, інфікованих гепатитом, в 9 разів перевищує число ВІЛ-інфікованих. Гепатити піддаються профілактиці та лікуванню, проте понад 80% людей у світі, хворих на гепатит, не мають доступу до засобів профілактики, тестування і лікування.
Причинам та чинниками розвитку гепатитів є:
- Віруси – одна з найпоширеніших причин розвитку гепатиту. На сьогодні ідентифіковані декілька типів вірусів гепатиту (A, B, C, D, E, F і G).
- Алкоголь. Алкогольний гепатит розвивається внаслідок надмірного вживання спиртних напоїв, яке призводить до запального процесу в печінці з подальшою загибеллю печінкових клітин і заміщенням їх жировою тканиною.
- Деякі медикаменти (нестероїдні протизапальні засоби, антибіотики, сульфаніламіди та ін.) мають виражену гепатотоксичність.
- Застій жовчі сприяє розвитку холестатичного гепатиту.
- Аутоімунний гепатит – внаслідок виражених імунологічних порушень (дефект імунорегуляції)
- Гепатити неясної етіології – це гепатити, які не підходять не під одну рубрику вище.
Усі вірусні гепатити підрозділяються на дві групи – з ентеральним і парентеральним механізмом зараження. До першої групи відносяться гепатити А і Е, заразитися якими можна при вживанні інфікованої води або продуктів харчування, а також через брудні руки.
До другої групи відносяться гепатити B, C, D, які передаються статевим, трансплацентарним (від матері плоду), побутовим (через бритвені прилади, зубні щітки) шляхами, при лікувально-діагностичних маніпуляціях забрудненим медичним інструментарієм (ін’єкції, операції, трансфузии крові), при проведенні нестерильним інструментом косметологічних процедур (манікюр, татуаж, пірсинг), а також при використанні однієї голки різними людьми при вживанні ін’єкційних наркотиків. Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, унаслідок годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами чи подібними об’єктами.
Симптоми гепатитів різноманітні залежно від їх виду і ступеня ураження печінкової тканини. Легкі форми гострого гепатиту часто протікають безсимптомно, нерідко переходять в хронічну форму, якщо хвороба не виявлена. При тяжкому перебігу симптоматика виражена яскраво, іноді наростає швидко і поєднується з лихоманкою, загальною інтоксикацією і токсичними ураженнями органів і систем.
Найбільш поширеним симптомом гострих і хронічних форм гепатиту є жовтушність шкіри та склер. В той же час, хвороба може протікати і без жовтяниці. При гепатитах сеча, як правило, помітно темнішає, а кал – втрачає колір і стає білувато-глинистого відтінку. Нерідко гепатити супроводжуються шкірним свербежем, появою на шкірі висипу, невротичними симптомами і брадикардією.
Окрім перелічених ознак, хронічний гепатит характеризується розвитком наступних клінічних синдромів: астеновегетативный синдром (слабкість, розлад сну, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність); больовий синдром в правому підребер’ї, що посилюється при фізичних навантаженнях і при зміні режиму харчування; диспепсичний синдром (нудота, блювота, метеоризм, зниження апетиту, пронос, закреп); геморагічний синдром – схильність до утворення синців, петехії, маткові кровотечі; крім того, спостерігаються такі симптоми як субфебрилітет (помірне підвищення температури тіла), почервоніння долонь, жовтяниця, гепатомегалія (збільшення печінки).
Якщо гепатит будь-якої етіології не лікувати, то з часом хвороба може призводити до таких ускладнень як дискінезія жовчовивідних шляхів, цироз печінки, рак печінки.
Профілактика вірусних гепатитів повинна проводитися комплексно, тобто спрямована на виявлення джерел інфекції, шляхів і чинників його передачі і, передусім, вразливого до інфекції населення. Не варто залишати без уваги групи підвищеного ризику зараження серед певних категорій населення:
– для гепатитів А і Е, які передаються ентерально, до групи ризику входять: дитячі дошкільні та шкільні колективи і працівники комунальних служб (ремонт водоочисних споруд);
– для гепатитів В, С і D, які передаються парентерально, до групи ризику входять: діти, які народилися від матерів, хворих на хронічну форму вірусного гепатиту; наркомани; жінки легкої поведінки; гомосексуалісти, ув’язнені; особи, що страждають хронічними гематологічними захворюваннями, яким показані повторні переливання крові і її препаратів; персонал медичних установ, що мають контакт з кров’ю і іншими біологічними матеріалами від хворих.
Для усіх типів вірусного гепатиту існує певних правил, дотримання яких допоможе уникнути інфікування і розвитку захворювань:
– обов’язково дотримуватися правил гігієни – мити руки після кожного відвідування туалету, після приходу з вулиці і перед їдою; підтримувати чистоту в приміщеннях;
– не вживати некип’ячену воду з незнайомих джерел, овочі і фрукти перед вживанням обов’язково ретельно мити в чистій проточній воді;
– уникати контактів з кров’ю інфікованої людини (індивідуальними мають бути манікюрні ножиці, бритвені прилади, зубні щітки і так далі), при проведенні медичних маніпуляцій обов’язковим є використання одноразових шприців.
Для профілактики вірусного гепатиту А існує вакцина. Згідно законодавства України щеплення проти гепатиту А є рекомендованим для осіб з іншими хронічними захворюваннями печінки, для осіб, що перебувають на територіях з високим рівнем захворюваності на гепатит А, людям, що працюють на виробництві харчових продуктів, на об’єктах водообслуговування та забезпечення, рекомендовано також щеплювати контактних осіб у вогнищах захворювання. Вакцина добре переноситься, побічних ефектів практично немає, захисний ефект щеплення зберігається протягом 5-7 років. Вакцинація складається з 2-х доз. Можлива для дітей з 3-річного віку.
Доведено, що гепатит В можна попередити за допомогою щеплення, яке в Україні внесене в календар обов’язкових профілактичних щеплень і розпочинається в 1-шу добу після народження. Відтепер, згідно оновленого національного календаря щеплень, другу дозу вакцини проти гепатиту В дитина отримуватиме в 2 місяці, третю – в 6 місяців. Це дозволить у майбутньому використовувати комбіновану багатокомпонентну вакцину, що зменшить кількість візитів на вакцинацію у перший місяць життя дитини.
Таким чином, національний календар щеплень в Україні відтепер відповідає досвіду країн Європи, де вакцинація проти гепатиту В співпадає або поєднується з імунізацією проти дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту у дітей (у 2 та 6 міс.). Такий підхід є доцільним та науково обґрунтованим і допомагає збільшити частку дітей, щеплених своєчасно.
Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика полягає у застосуванні виключно стерильного обладнання під час маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю, правильному використанні презервативів тощо.
Дарья Ромець, лікар-гастроентеролог гастроентерологічного центру КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»