Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації

Ви завітали на сайт структурного підрозділу Полтавської обласної державної адміністрації

КОХЛЕАРНА ІМПЛАНТАЦІЯ

| Коментарі відсутні

кохлеар3

29 вересня – День отоларинголога

Єєдиним дієвим методом реабілітації хворих із сенсоневральною глухотою сьогодні є кохлеарна імплантація.

Якщо будь-яка частина органу слуху пошкоджена, звукова інформація не може повністю та неушкоджено потрапити до мозку, через що людина відчуває втрату слуху. В залежності від типу та ступеню втрати слуху, застосовуються різні методи лікування та засоби слухопротезування, зокрема, слухові апарати. Але якщо втрата слуху дуже велика, ці апарати стають неефективними. В таких випадках лікарі можуть рекомендувати провести кохлеарну імплантацію.

Кохлеарная имплантация – це хірургічне втручання, що полягає у протезуванні недіючого рецептора слухового аналізатора – спірального органу.

Система кохлеарної імплантаціїї відтворює слух за допомогою електричної стимуляції равлика у випадках, коли волоскові клітини внутрішнього вуха сильно пошкоджені, або вони втратили свою функцію і не можуть перетворити звукові коливання в електричні сигнали, що сприймаються мозком.

Кохлеарні імпланти дають можливість сприймати високочастотні звуки, які люди з великою втратою слуху не можуть чути, навіть за допомогою потужних слухових апаратів.

Як працює система кохлеарної імплантації

Кохлеарні імпланти – це по суті різновид слухового апарата. Однак вони не просто підсилюють звук. Вони замінюють волоскові клітини внутрішнього вуха і передають звукову і мовну інформацію за допомогою слабких електричних розрядів прямо до слухового нерва.

кохл картинка

Зовнішня частина системи розміщується за вухом. Вона складається зі звукового мовного процесору, котушки, і кабелю, що їх пов’язує.

Внутрішня частина – кохлеарний імплантат, який складається з приймача-стимулятора (розміщується на кістці під шкірою за вухом) і електродної решітки, що вживлюється до завитки.

Мовний процесор уловлює звук, перетворює його на цифровий сигнал та здійснює його обробку. Котушка передає ці сигнали до приймача-стимулятора імплантату. Приймач, який вживлюється під шкіру, перетворює цифрову інформацію на електричні імпульси, які подаються на електродну решітку. Електродна решітка, встановлена в завитку, стимулює слуховий нерв і мозок отримує ці імпульси по слуховому нерву, сприймаючи іх як звук.

Кохлеарні імпланти призначені для довічного використання.

Кому підходить кохлеарная имплантация

Система кохлеарної імплантації призначена для людей з сенсоневральної втратою слуху важкого та глибокого ступеня, яким використання слухових апаратів не забезпечує розвиток мовних навичок та комфорту у спілкуванні.

Стосовно дітей, ідеальним віком для проведення кохлеарної імплантації є вік 12-18 місяців, за умови наявності достовірної діагностики, оскільки слух потрібен для формування та розвитку мовленнєвих навичок. Також, рання імплантація створює підґрунтя для успішного навчання у школі та подальшої самореалізації.

По відношенню до дорослих – вікового порогу не існує. Треба враховувати лише стан пам’яті і здатність мислити.

Шлях до прийняття рішення про необхідність кохлеарної імплантації у будь-якого пацієнта свій, індивідуальний.

Сама по собі кохлеарна імплантація дає лише можливість навчитися чути та розмовляти. Для реалізації цієї можливості необхідна злагоджена та сумлінна робота всієї команди, що включає реципієнта імпланту, його батьків, аудіолога, сурдолога, сурдопедагога, хірурга, соціальних працівників, психолога, інженера-акустика.

Показаннями для кохлеарної імплантації є двостороння сенсоневральна глухота – підвищення порогів сприйняття звуків в мовленевому діапазоні (0,5-2 кГц) понад 90 дБ. При менших втратах звукосприйняття кохлеарна імплантація здійснюється лише в тоді, коли при оптимально підібраних слухових апаратах не досягається достатня розбірливість мови.

Якщо результати користування слуховими апаратами, на думку фахівців, достатні для розуміння мовлення, то кохлеарна імплантація не рекомендована. У деяких випадках фахівці можуть відмовити у кохлеарній імплантації, оскільки вона не принесе пацієнтові очікуваної користі.

Це може трапитися в наступних випадках:

  • Якщо слуховий нерв сильно пошкоджений або не існує взагалі, а також у випадку осифікації завитки, або, якщо порушення у завитці не є основною причиною втрати слуху (у цьому випадку, можуть бути запропоновані інші рішення).
  • Якщо стан здоров’я пацієнта не дозволяє виконувати хірургічне втручання.
  • Якщо мотивація пацієнта та/або підтримка сім’ї вважається недостатньою.

Фактори успіху

Дорослі кандидати, батьки дітей-кандидатів повинні добре уявляти своє життя та життя дитини після імплантації. Важливо, щоб їх сподівання відповідали реальності. Вони повинні розуміти, що, попри технічний прогрес, будь-який технічний засіб не замінить природний слух цілком, а тільки надасть можливість чути краще. Пацієнт та його оточення повинні докласти власних зусиль для оптимізації свого слухового потенціалу, заручитися підтримкою фахівців, бути включеним у програму комплексної слухової реабілітації та брати у ній активну участь. Батьки та інші члени родини повинні заохочувати дітей до розвитку мовлення, вивчення мови та підтримувати їх на цьому шляху. Перед тим, як кандидат прийме рішення щодо кохлеарної імплантації, було б корисно поспілкуватися з користувачами систем кохлеарної імплантації. Їх можна знайти через асоціації користувачів, які відіграють важливу роль в інформуванні та підтримці кандидатів та членів їх родин.

Наразі в світі нараховується майже півмільйона користувачів кохлеарних імплантів, в Україні понад 2 тисячі.

 

Антоніна Мусієць, лікар-сурдолог консультативної поліклініки КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»

Напишіть відгук