12 листопада – Всесвітній день обізнаності про антибіотики

З інфекційними хворобами людство стикається та бореться протягом усього свого існування. Широке впровадження антибіотиків стало потужною зброєю проти інфекційних збудників і зробило бактеріальні хвороби виліковними. Проте з кожним роком наші можливості у протистоянні з мікробами стають скромнішими через зниження їх чутливості до антибіотиків. Проблема набула таких масштабів, що антибіотикорезистентність почала турбувати не лише лікарів і науковців, а все людство. Адже стійкість до антибіотиків створює загрозу для ефективної профілактики та лікування пацієнтів з інфекціями, кількість яких постійно зростає. У майбутньому нераціональне використання антибактеріальних засобів може призвести до того, що захворювання, які раніше піддавалися лікуванню, стануть смертельно небезпечними для великої кількості людей.

За даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тис. людей. Особливо поширена антибіотикорезистентність у країнах із низьким та середнім рівнем доходу.

У зимові місяці спостерігається збільшення призначення антибіотиків, зокрема при інфекціях верхніх дихальних шляхів серед усіх вікових груп населення. Хоча антибіотики можуть бути корисними в деяких випадках вторинної бактеріальної інфекції, вони не допомагають самій інфекції грипу. Опитування європейського офісу ВООЗ (2019) виявило, що 64% опитаних помилково лікують застуду та грип антибіотиками.

З початком пандемії COVID-19 ця проблема проявилася ще більше. Хоча антибіотики не здатні ні попереджувати, ні лікувати вірусні інфекції, пандемія COVID-19 призвела до суттєвого зростання вживання антибактеріальних засобів у світі.

На жаль, слід говорити про те, що більшість опитаних громадян визнали, що приймали антибіотик, навіть коли не були інфіковані COVID-19, бо вважали, що це сприятиме профілактиці інфекції. Також було встановлено, що серед пацієнтів із тяжкою коронавірусною інфекцією лише у 15% була виявлена також бактеріальна інфекція, однак антибіотики приймали 75% з них.

Антибіотикорезистентність або стійкість до антибіотиків розвивається в результаті селективного тиску антибіотиків на бактеріальні колонії,  коли чутливі організми гинуть, а стійкі продовжують жити та розмножуватися. Мутації, що спричиняють розвиток стійкості до антибіотиків, зазвичай відбуваються лише в кількох типах генів, що кодують мішені, транспортери ліків, регулятори транспортерів і ферменти, які модифікують антибіотики. Використання навіть дуже низьких концентрацій протимікробних препаратів може формувати низькі рівні чутливості, підвищувати швидкість мутацій і впливати на формування резистентності в наступних поколіннях бактерій. Згідно з аналізом даних, зібраних протягом 11 років, щодо використання 26 комбінацій антибіотиків і розвитку резистентності до них у 26 країнах Європи виявили, що поширеність резистентних бактерій зростає одразу після використання антибіотиків та продовжує збільшуватися протягом 4 років після цього (Rahman S. еt al., 2023).

Антибіотики справді можуть врятувати життя, але щоразу, коли їх використовують,  можуть виникати побічні ефекти, що сприятимуть розвитку стійкості. Щороку принаймні 28% антибіотиків у кабінетах лікарів і відділеннях швидкої допомоги США призначають без потреби.

Коли потрібні антибіотики?

Антибіотики потрібні лише для лікування певних інфекцій, викликаних бактеріями, але навіть деякі бактеріальні інфекції можна здолати без антибіотиків. Ми покладаємося на антибіотики при лікуванні серйозних, небезпечних для життя станів, таких як пневмонія та сепсис – для екстремальної реакції організму на інфекцію. Ефективні антибіотики також потрібні людям, які мають високий ризик розвитку інфекцій. Деякі з груп високого ризику інфікування включають пацієнтів, які перенесли операцію, пацієнтів із термінальною стадією захворювання нирок або пацієнтів, які отримують терапію раку (хіміотерапію).

Коли антибіотики не потрібні?

Антибіотики НЕ діють на віруси, наприклад ті, що викликають застуду, грип або COVI-19. Антибіотики також не потрібні при багатьох інфекціях носових пазух і деяких вушних інфекціях. Якщо антибіотики не потрібні, вони вам не допоможуть, а побічні ефекти можуть завдати шкоди. Поширені побічні ефекти антибіотиків можуть включати:

• висип;
• запаморочення;
• нудоту;
• діарею;
• дріжджові інфекції.

Більш серйозні побічні ефекти можуть включати:

• інфекція, спричинена Clostridioides difficile (також називається difficile або C. Diff ), що спричиняє важку діарею, яка може призвести до серйозного пошкодження товстої кишки та смерті;
• важкі та небезпечні для життя алергічні реакції, такі як свистяче дихання, кропив’янка, задишка та анафілаксія (що також включає відчуття, ніби ваше горло закривається або ваш голос змінюється).

Застосування антибіотиків також може призвести до розвитку стійкості до антибіотиків.

З метою зменшення антибіотикорезистентності та покращення надання медичної допомоги для закладів охорони здоров’я були розроблені відповідні документи, що регулюють призначення антибактеріальних та антифунгальних засобів. Це значно зменшує нераціональне використання цих препаратів, а отже зменшує і розвиток стійкості до них.

Беріжіть себе та будьте здорові!

Катерина Яременко, лікар-інфекціоніст відділення повітряно-краплинних інфекцій КП Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня»