2 травня – День немовлят
Догляд за новонародженим має важливе значення для здоров’я майбутнього покоління та впливає на гармонійний розвиток фізичної та психоемоційної сфери життя дитини. Застосування сучасних ефективних технологій фізіологічного догляду за новонародженим, практичної допомоги медичного персоналу, грають важливу роль в навчанні батьків по догляду за малюком.
Набуті знання, які отримують батьки під час перебування в медичному закладі, надають їм впевненість та основні навички для правильної оцінки стану здоров’я дитини, а також включать в себе прийняття важливих рішень у випадку надання допомоги при загрозливих станах, після виписки з пологового стаціонару додому.
Новонародженою дитина вважається від моменту появи на світ і до 28 дня життя. У перші дні новонароджений відчуває стрес та адаптується до навколишнього середовища. Батькам необхідно знати правила годування, гігієни та взаємодії з дитиною.
Фізіологічні особливості дитини на першому місяці життя
Межами нормальної температури тіла новонародженого слід вважати 36,50C – 37,50C, при вимірюванні в аксілярній ділянці. Медична сестра протягом першої доби навчає термометрії матір, і далі мати сама вимірює температуру тіла дитини. Шкіра рожевого кольору, при фізіологічній жовтяниці може мати жовтяничне забарвлення. Рухи активні. М’язевий тонус задовільний. Дихання у дітей аритмічне, частота дихальних рухів 30-60 рухів за хвилину.
У медичному закладі консультант із грудного вигодовування (це є лікар-педіатр-неонатолог чи медична сестра) навчає матір правильному прикладанню дитини до грудей, інформує про важливість грудного вигодовування та супроводжує і надає психоемоційну підтримку під час невдач при навчанні чи при лактаційних кризах. Мати дитини повинна знати про необхідність годувати дитину грудним молоком в перші дні життя щонайменше 10-12 разів. Приблизно 5-10% немовлят на грудному вигодовуванні до 3 дня життя втрачають > 10% маси тіла при народженні, що вказує на необхідність динамічного спостереження за їх станом. При відсутності втрати маси тіла понад 10%, а також наявність 4-6 сечовипускань (повністю мокрі 4-6 підгузників за добу) і 3-4 дефекації за добу, починаючи з 4-го дня життя дитини, вважаються ознакою адекватного грудного вигодовування.
Догляд за пуповинним залишком
Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку – від 5 до 15 діб, але це може зайняти і більше часу. Обов’язкове ретельне миття рук перед обробкою пупкового залишка. Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками. Нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра до шкіри” з подальшим спільним перебуванням. При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою. Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим. До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді. Стежити за імовірними ознаками інфекції.
Догляд за шкірою
Догляд за шкірою і підмивання новонародженого під теплою проточною водою здійснює протягом першої доби медична сестра, навчає матір, яка в подальшому робить це самостійно. Догляд за шкірою новонародженої дитини потребує особливої уваги. Оскільки шкіра є захисним органом, кожне порушення її цілості може створювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого. Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини. Не доцільно без медичних показів використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі . Одяг новонародженого повинен бути чистим і сухим.
Перше купання новонародженого
Температура в кімнаті для купання має бути не нижче за 21-24°C. До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді, оптимальна температура води для миття дитини має бути 37-37,5°C. Допустимо використовувати лише дитячі засоби для догляду для миття голови та тіла малюка. Догляд за новонародженим хлопчиком передбачає обмивання статевих органів лише зовні, щоб не травмувати крайню плоть, дівчаток підмивають спереду в напрямку до сідниць. Після купання немовля необхідно витирати рушником промокаючими рухами, уникаючи розтирання шкіри та уникаючи її травмування.
Догляд за нігтями
Обрізати нігті потрібно обов’язково, оскільки новонароджений не контролює свої рухи та може травмувати шкіру. Правила підстригання нігтів новонародженому: використовувати спеціальні дитячі ножиці з закругленими краями, щоб не травмувати дитину, обробити інструмент антисептичними засобами перед використанням. Нігтям на руках необхідно надавати овальної форми, нігті на ногах обрізаються прямо, не обрізати нігтьову пластину дуже коротко, щоб не пошкодити шкіру пальців (від краю нігтя потрібно залишити 0,5-1 мм). Якщо малюк вередує, краще обрізати нігті під час сну дитини.
Гігієна очей
Гігієну очей проводиться вологим ватним тампоном, зволоженим кип’яченою водою, потім потрібно відтиснути зайву вологу і акуратно протерти очі дитини від зовнішнього краю до носа. Для кожного ока потрібно використовувати новий тампон.
Гігієна носа
Чистити носові ходи малюка ватними паличками ні в якому разі не можна! Вони можуть травмувати слизову оболонку носових ходів дитини. Якщо потрібно почистити ніс від слизу, потрібно використовувати назальний аспіратор або тонко накручені ватні джгутики, змочені в кип’яченій воді чи фізіологічному розчині. Для кожного носового ходу використовується окремий джгутик. Також слиз можна розм’якшити за допомогою крапель сольового розчину.
Гігієна вух
Як і ніс, вуха чистити за допомогою ватних паличок категорично не можна! Можливо травмувати вухо і навіть пошкодити слух. Очищати потрібно тільки вушну раковину зовні, не торкаючись слухового проходу. Очищувати вуха потрібно ватою, попередньо зволоживши її у кип’яченій воді. Для кожного вуха – окрема вата.
Прогулянка
Гуляти з новонародженим можна відразу після виписки з пологового будинку, якщо малюк добре почувається, а на вулиці хороша погода. Перші прогулянки мають бути нетривалими 15-20 хвилин. З розвитком малюка тривалість прогулянок можна поступово збільшувати.
Батькам обов’язково надається інформація про профілактику синдрому раптової смерті немовлят, про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою.
Профілактика синдрому раптової смерті немовлят: заборонено укладати дитину спати на ніч чи без нагляду в положенні на животі; близнюкам доцільно підібрати окремі місця для сну, не одягати в тісний одяг; не палити в приміщенні, де перебуває малюк; не використовувати подушки та м’які матраци; не залишати на відкритих поверхнях, пеленальних столиках без нагляду; не використовувати туге пеленання, не вживати алкоголь та наркотичні засоби; після годування надаємо вертикального положення дитині, для попередження збльовування в лежачому положенні.
Загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою: дитина погано смокче груди, наявність судоми, порушення дихання (часте або утруднене), гіпо- або гіпертермія, пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватися, гіпотонія або підвищена збудливість дитини, блювота або діарея.
Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонару на третю добу життя, якщо загальний стан дитини задовільний, а рівень підготовки та інформування батьків з питань догляду та контролю за станом дитини достатній.
В день виписки проводиться зважування дитини та огляд педіатра-неонатолога, поінформовано про лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитини про виписку з пологового стаціонару.
У перші дві доби після виписки додому всі новонароджені оглядаються вдома лікарем-педіатром дільничним або лікарем загальної практики – сімейним лікарем з метою оцінки їх стану, і наявності жовтяниці. Час проведення такого огляду визначається тривалістю госпіталізації в пологовому будинку. У випадку виписки дитини на 3-тю добу життя такий огляд рекомендується провести до досягнення немовлям віку 120 год. (5 днів).
Народження дитини це велика відповідальність за маленьке життя. Тому майбутні батьки повинні підходити відповідально до планування своєї вагітності та її перебігу. Слідкувати за станом свого здоров’я та звичками, адже здорові і свідомі громадяни мають можливість народжувати здорових дітей. Одним із чинників благополуччя індивідуальності, родин та суспільства загалом має стати здоров’я як фундаментальна цінність буття. А сучасний рівень медичного обслуговування дає можливість суспільству отримати якісну медичну допомогу і є однією з важливих складових всебічного розвитку підростаючого покоління.
Наталія Багатиренко, лікар-педіатр-неонатолог ВІПД №2 ЦСПД КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»