1-31 жовтня – Місячник обізнаності про рак молочної залози
Рак молочної залози, виявлений на ранньому етапі, виліковний у 95% випадках. Тож усім жінкам варто вчасно проходить обстеження та зменшити так звані поведінкові фактори ризику раку.
Фактори ризику розвитку раку молочної залози:
- вік ( ризик істотно зростає з настанням менопаузи);
- родинний анамнез раку молочної залози та/або яєчників;
- радіотерапія певних типів раку, спрямованих на грудну клітку;
- відсутність вагітності та пологів до 35 років;
- відсутність періоду лактації після народження дитини;
- куріння цигарок та електронних пристроїв для куріння;
- перший досвід куріння до 17 років;
- менопауза у віці 55+;
- гормональна замісна терапії в менопаузі;
- індекс маси тіла 25 і більше;
- брак фізичної активності( менше ніж 30 хвилин помірних навантажень щодня та сидячий спосіб життя);
- зловживання алкоголем.
Рак – це завжди наслідок поєднання різних факторів. Всі жінки за своє життя можуть мати кілька факторів ризику, але у більшості рак молочної залози не розвивається. І навпаки рак може спіткати в молодому віці людину без жодних факторів ризику. На жаль, таке буває. Тож варто зменшувати ті фактори ризику, на які маємо вплив. Тому кожна жінка повинна проходити обстеження молочних залоз.
Скринінг на рак молочної залози це:
- щомісячне самообстеження;
- клінічне обстеження лікарем-гінекологом під час планового візиту;
- мамографія;
Самообстеження варто робити на 6-10 день менструального циклу.
Огляд та пальпація молочних залоз у домашніх умовах для виявлення ущільнень, утворень та структурних змін це можливість перевірити, здорові ви, чи ні. Самообстеження молочних залоз – найпростіший спосіб встановити проблеми з грудьми та вчасно пройти необхідні діагностичні заходи вже на професійному рівні.
Мамографія – це рентген молочних залоз. Він виявляє новоутворення, які наразі неможливо відчути пальпаторно. Саме тому мамографія – це ефективний інструмент ранньої діагностики раку молочної залози.
В Україні мамографія є безоплатною медичною послугою в закладах, що співпрацюють з НСЗУ та мають відповідний пакет послуг. Для цього потрібне електронне направлення від сімейного лікаря чи лікаря вторинної ланки.
Коли треба проходити мамографію?
Державний експертний центр України радить жінкам, старшим за 50 років, щороку робити мамографію.
Які червоні прапорці раку молочної залози?
Червоні прапорці – це симптоми, що вимагають миттєвого реагування, тобто медичного обстеження. Далеко не завжди такі симптоми означають рак, та це саме той випадок, коли пильність не зайва.
Асиметрія пипок. У жінок груди рідко коли бувають симетричними, проте разюча різниця у їхньому вигляді чи провалення пипки – це привід звернутися до лікаря.
Виділення з пипок крові чи гною.
Нерівності та почервоніння на шкірі, не пов’язані з дерматитом, укусом комахи тощо.
Ущільнення відчутне під час самообстеження .
Біль лише в одній молочній залозі, до того ж не прив’язаний до менструального циклу.
Зміна форми однієї з грудей ( поза період лактації ).
Як попередити рак молочної залози?
Щорічна мамографія після 50 років чи за призначенням лікаря.
Відмова від куріння. Це не стандартна порада щодо здорового способу життя, адже залежно від віку початку куріння та його стажу , інтенсивності, куріння на 15-30% збільшує ризик раку молочних залоз порівняно з жінками такого ж віку, способу життя і статури.
На додачу, пацієнтки-курці з раком молочних залоз, які не покидають цієї звички навіть після діагнозу і початку терапії, мають на третину менші шанси перемогти рак і вижити.
Здоровий сон. Те, чого всім хронічно бракує не з власної волі. Він є оптимальним станом для полювання імунною системою на пухлинні клітини. Спроба налагодити сон завдяки плануванню, надання пріоритету сну, облаштуванню спального місця, призначення лікарем рецептурних медикаментів. Брак сну значно страшніший за пігулки.
Збалансований раціон, в якому переважають цільні продукти, садовина і городина, та присутні горіхи, риба й бобові – це запорука належного надходження клітковини, вітамінів та мінералів, адекватної роботи імунної системи та виправлення мутації в ДНК.
Фізична активність. Дослідження показують чіткий зв’язок між малорухомим способом життя та ризиком розвитку молочної залози. Ймовірно, між цими двома чинниками є ще кілька поведінкових ланок, та менше з тим всім нам потрібно активно рухатися. Скільки? ВООЗ радить щонайменше годину щодня, а краще – більше і більше, та робити упродовж тижня кілька інтенсивних тренувань загальною тривалістю 75-150 хвилин.
Нормалізація маси тіла. Так, це непросто і переважно потребує комплексного підходу за участі кількох лікарів, а також значного вільного часу і сил. Проте ми не можемо оминути цей важливий чинник. Жирові клітини (адипоцити) також залучені в кругообіг статевих гормонів, а деякі типи раку молочної залози є гормонозалежними.
Ольга Ложечник, лікар ЗПСМ Лохвицької АЗПСМ КНП «Лохвицький ЦПМСД»