Рак молочної залози — це захворювання, яке виникає внаслідок мутації клітин. Хвороба може початися у молочних протоках або часточках залозистої тканини. Вже протягом кількох років на пухлину грудей припадає кожен восьмий випадок раку у світі. Це найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок.

На початкових етапах утворення пухлини проходить безболісно і практично безсимптомно, через це рідко діагностується на ранніх стадіях. Висока смертність пов’язана з метастазами, які поширюються організмом і вражають, у першу чергу, лімфатичні вузли, а потім інші органи. Що довше рак грудей не діагностується, то більше виникає патологічних клітин – відповідно зменшуються шанси подолати захворювання.

Хто перебуває в групі ризику?

Рак молочної залози небезпечний своєю непередбачуваністю, він не належить до трансмісивних захворювань і його розвиток не є наслідком будь-яких відомих вірусних або бактеріальних інфекцій, як, наприклад рак шийки матки.

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, у приблизно половині випадків рак молочної залози вражає жінок, які не мають певного фактора ризику, окрім того, що всі пацієнтки — жінки та їх вік понад 40 років.

До факторів, які можуть збільшити ризик розвитку раку грудей, належать:

• збільшення віку (старше 40 років);
• зайва вага;
• надмірне вживання алкоголю, куріння;
• сімейні випадки раку молочної залози;
• вплив радіації;
• репродуктивна історія (вік початку менструацій, першої вагітності та менопаузи);
• генетична схильність, наявність мутацій у генах BRCA1, BRCA2 та PALB-2 (збільшують ризик розвитку раку молочної залози на 60-80%, тому в деяких країнах Європи це є показанням до повного профілактичного видалення молочної залози);
• гормональна терапія у постменопаузі.

Чинники, що знижують ризик появи раку грудей:

• правильний режим сну та робочого графіка;
• достатня фізична активність;
• здорове харчування та відмова від шкідливих звичок;
• підтримання правильної ваги тіла;
• відмова від тривалого прийому гормональних контрацептивів, стероїдних гормонів;
• вагітність в активний репродуктивний період, грудне вигодовування;
• відсутність штучно перерваних вагітностей.

Симптоми раку молочної залози

До основних ознак раку грудей можна віднести:

• «гульки» або ущільнення у грудях, які можна відчути на дотик;
• нехарактерна асиметрія чи збільшення грудей;
• аномальні виділення із соска чи шкіри грудей;
• висипання, рани, екземи, кірки або тріщини в ділянці грудей;
• шкіра стає схожою на апельсинову кірку;
• зміна форми, кольору та розміру сосків;
• різні види акне під час менструації;
• запалення сосків;
• ущільнення, припухлості та утворення у пахвовій області.

Найчастіше як ознака раку грудей зустрічається ущільнення. Виявити його можна самостійно при промацуванні молочних залоз та лімфатичних вузлів. У разі виявлення ущільнення необхідно негайно звернутися до спеціаліста для консультації.

Не потрібно панікувати, ви повинні знати, що до 90% утворень у молочних залозах не є злоякісними. Рак грудей найчастіше діагностується випадково, під час планових медичних обстежень.

Як діагностувати рак грудей?

Профілактичні обстеження у спеціаліста – один із способів своєчасного діагностування раку. Мамолог визначає критичність та небезпеку виявлених змін у грудях, ставить пацієнта на облік та рекомендує додаткові дослідження. Відвідування мамолога необхідні для того, щоб виключити всі інші причини захворювання грудей.

Дослідження, що застосовуються для діагностики та стадіювання РМЗ:

• УЗД;
• КТ – комп’ютерна томографія;
• ПЕТ-КТ – позитронно-емісійна та комп’ютерна томографія;
• МРТ – магнітно-резонансна томографія;
• дослідження онкомаркерів;
• біопсія;
• аналіз крові на гормони;
• остеосцинтиграфія;
• дуктографія;
• лабораторні дослідження виділень із соска.

Як проводиться діагностика раку молочної залози?

Обстеження молочної залози в LISOD проводиться з використанням передових та класичних технологій, що дає можливість поставити точний діагноз, скласти план лікування, спрогнозувати результати та навіть ймовірність повторного захворювання.

До класичних методів належать:

• УЗД;
• мамографія.

Широко застосовують спеціальні методи досліджень, такі як дуктографія, стереотактична біопсія, аспіраційна біопсія, трукат-біопсія.

Щоб оцінити поширеність пухлини – виявити віддалені метастази або переконатися, що їх немає, – обов’язково проводять комп’ютерну томографію (КТ) із подвійним контрастуванням.

Профілактика захворювання

Кожна людина може допомогти тілу залишатися максимально здоровим, для цього важливі збалансована дієта, здорова вага, відмова від куріння, обмеження алкоголю, регулярні заняття фізкультурою та спортом. Але слід розуміти, що здоровий спосіб життя не гарантія відсутності раку, а шлях до зниження ризику захворіти.

Деякі жінки потрапляють до групи високого ризику розвитку раку молочної залози через спадкові фактори. Наприклад, якщо у кількох близьких родичів (жінок та/або чоловіків) був діагностований рак молочної (грудної) залози, особливо в молодому віці, висока ймовірність наявності мутації в генах BRCA1 або BRCA2.

Обговорити можливі варіанти діагностики та профілактики раку молочної залози можливо з лікарем гінекологом мамологічного кабінету .

Леонела Калашник, лікар-гінеколог мамологічного кабінету КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»