10 листопада – Всесвітній день науки
Наука, за визначенням – певна вузько чи широко спрямована система знань, що має свої закони, догми та константи, які не суперечать їй самій, і спрямовані на виконання її головної мети залежно від розділу.
В умовах змін, реформування та постійного пошуку шляхів покращення лікувального процесу сучасне суспільство потребує науково-обізнаного, нового, сучасного, високоякісного професіонала – лікаря. За таких умов якісно новому рівню має відповідати професіоналізм медичного працівника. Медицина не просто наука, а ціла система наук. Медицина (лат. medicina, від medicus ‒ лікарський, лікувальний) ‒ система наукових знань і практичної діяльності, метою якої є зміцнення і збереження здоров’я, подовження життя людини, профілактика й лікування хвороб. Медицина вивчає будову і процеси життєдіяльності організму людини в нормі і при патології; фактори природного і соціального середовища в аспекті їх позитивного або негативного впливу на стан здоров’я людей; власне хвороби людини (їх причини, механізми виникнення, розвиток і характерні ознаки), а також можливості використання різних фізичних, хімічних, біологічних і технічних факторів та пристроїв для попередження, виявлення і лікування захворювань. Тобто медицина і наука є невіддільними поняттями.
Наразі існують різні види й форми для набуття знань та підвищення кваліфікації медичних працівників. Завдяки технічному прогресу, запровадженню в роботу лікаря сучасних комп’ютерних технологій, є можливість користуватися різними формами безперервного професійного розвитку очно або дистанційно. Набуття сучасних та нових наукових знань зі своєї фахової діяльності формує в особистості лікаря необхідні компетенції для успішної практичної діяльності.
Високий професійний рівень лікаря робить його затребуваним спеціалістом. Володіння комунікативними навичками, здатність до швидкого пристосування до нових вимог медичної практики, вміння здобувати, впроваджувати та застосовувати новітні технології та методики у лікарській діяльності, робить такого спеціаліста конкурентоспроможним на сучасному ринку праці, формує стресосійкість та підвищує особистісну та професійну самооцінку.
Підвищуючи фахову майстерність, лікар знайомиться з новими розробками медичної сфери, має можливість вдосконалювати їх відповідно профілю своєї професійної діяльності, що позиціонує його як грамотного спеціаліста, підвищує його мотивацію та задоволеність своєю діяльністю.
Розвиток у професійному плані зі здобуттям не тільки практичних, а й наукових знань, є найбільш значущим процесом, а безперервне отримання знань і умінь є гарним показником рівня підготовки лікаря, розширює перспективи кар’єрного росту, знайомить його з новими, інноваційними технологіями лікування, допомагає вдосконалювати, поглиблювати знання у конкретних професійних питаннях. Сучасні стандарти вимагають від фахівця високого та якісного рівня виконання роботи та постійної актуалізації, оновлень знань та умінь у конкретній галузі.
Володимир Гринь, доктор медичних наук, доцент закладу вищої освіти «Полтавський державний медичний університет»
Катерина Гринь, кандидат медичних наук, лікар-психіатр вищої категорії, доцент закладу вищої освіти «Полтавський державний медичний університет»