В той час, коли більшість людей шукає «чарівну пігулку» для підняття імунітету та зменшення частоти інфекційних захворювань, медична наука продовжує переконувати, що немає кращих профілактичних заходів, ніж вакцинація.
Якщо поглянути на захворюваність на інфекційні хвороби до введення щеплень та через деякий час після, не потрібно бути великим науковцем, щоб проаналізувати зниження тяжкості перебігу та захворюваності.
У 18 сторіччі у країнах Європи натуральною віспою щорічно хворіли до 12 мільйонів людей, близько 1,5 мільйона помирали. Ситуація була критичною, жодні ліки не давали необхідного результату. У травні 1796 року видатний вчений Едвард Дженнер помітив цікаву закономірність: доярки, які мають постійний контакт із худобою, не хворіють на натуральну віспу. Після чого було проведено ряд експериментів, що показали неймовірний результат: малі дози неактивних клітин вірусу коров’ячої віспи можуть захистити людей від зараження на схожий вірус – натуральну віспу.
Звідси і походить назва слова вакцина, від латинського слова – vaccina, що в перекладі означає «коров’ячий». Після чого цифри захворюваності та смертності різко пішли на спад. З того часу медицина ступила на десять кроків вперед.
Різні віруси та бактерії, здатні призвести до ускладнень та смерті, частинки яких можна було виділити та ослабити, досліджувалися та направлялися на створення, напевно вакцин.
Звичайно, на фоні появи нового способу боротьби з хворобами завжди з’являється багато скептиків і опонентів вакцинації. Міфи про чіпування, аутизм та інші стани не перестають з’являтися у соціальних мережах. Але, вони так і залишаються міфами.
Коли ми говоримо про планову вакцинацію, першочергово спадає на думку вакцинація дітей, які не мають імунітету проти більшості інфекційних захворювань. Але завжди залишаються групи населення, які мають вищий ризик тяжкого перебігу тих чи інших інфекційних захворювань.
Зокрема, це наявність тяжкої супутньої патології (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, перенесені інфаркти, цукровий діабет, ожиріння і т.п), на фоні яких перебіг ускладенюється.
Можна привести яскравий приклад вакцинації від COVID-19.
На початку 2020 року, коли вакцини від коронавірусу ще не існувало, люди хворіли дуже тяжко. Нова інфекція стала випробуванням для всього світу.
Розробка й випробування захисту від ковіду проводилися дуже швидко, і вже у 2021 році ми змогли отримати неперевершений результат. Коронавірусну хворобу навіть кисневозалежні пацієнти почали переносити легше, смертність пішла на спад.
Смерть від інфекційних хвороб посідає третє місце серед всіх відомі у світі хвороб, поступившись тільки серцево-судинним та онкологічним захворюванням.
Абсурдно відмовлятися від додаткового захисту та зменшення ризику смерті.
Бо саме вакцинація посідає провідне місце у рейтингу профілактичних заходів щодо інфекційних захворювань: ніщо не захистить краще, ніж щеплення, що створюють міцний щит у складному світі вірусів та бактерій.
Роман Пономаренко, лікар – інфекціоніст відділення повітряно-крапельних інфекцій, КП « Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради»