Щитоподібна залоза – це орган ендокринної системи, що виробляє гормони, відповідальні за метаболізм та інші біологічні процеси. Вона розташована в нижній частині шиї та регулює життєдіяльність усього організму. Тому коли в її роботі виникають збої, це може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям.
Будова щитоподібної залози та її функції
Цей орган знаходиться внизу шиї, між гортанню та трахеєю. Залоза формою нагадує букву «Н»: складається з 2 часток, які з’єднуються вузьким перешийком. На задній її частині знаходиться кілька паращитоподібних залоз.
Основна функція щитоподібної залози – виробляти гормони, що підтримують роботу всього організму. Ці речовини відповідають за:
- обмінні процеси;
- клітинне зростання;
- синтез білка;
- розщеплення жирів;
- зміцнення кісткової тканини;
- енергетичний обмін у клітинах.
Основні гормони щитоподібної залози – це йодовмісні речовини, а саме: тироксин (Т3), трийодтиронін (Т4), кальцитонін. Вони відіграють важливу роль у виробництві тиреотропіну, що виробляється гіпофізом та гіпоталамусом.
Поширені захворювання щитоподібної залози та їх причини
1. Гіперфункція щитоподібної залози (тиреотоксикоз або гіпертиреоз) – орган виробляє забагато гормонів.
2. Гіпофункція щитоподібної залози (гіпотиреоз) – дефіцит йодовмісних гормонів.
3. Фолікулярна аденома щитоподібної залози – доброякісне новоутворення, вузлик у тканинах органу.
4. Аутоімунний тиреоїдит – хронічне запалення щитоподібної залози, що руйнує структуру її тканин та порушує роботу.
5. Зоб– патологічне збільшення щитоподібної залози, яке найчастіше супроводжується гіперпродукцією гормонів та сильною інтоксикацією.
6. Рак щитоподібної залози – це злоякісна пухлина, яка формується у тканинах органу.
Чому розвиваються хвороби щитоподібної залози? Вони можуть передаватися у спадок і бути аутоімунними. Також нерідко їх провокують:
- неправильне харчування;
- хронічні стреси;
- вплив радіації;
- черепно-мозкові травми;
- інфекційно-запальні патології;
- вікові зміни.
Як проявляються патології
Коли у людини «ламається», щитоподібна залоза, симптоми можуть відрізнятися – все залежить від захворювання. Наприклад, при гіпотиреозі:
- погіршується пам’ять та концентрація уваги;
- підвищується тривожність, може розвинутися депресія;
- порушується сон;
- падає апетит;
- волосся стає тонким та ламким;
- шкіра лущиться;
- артеріальний тиск постійно знижений;
- часто відчувається озноб через знижену температуру тіла;
- турбують запаморочення;
- збільшується вага;
- турбують запори;
- в жінок збивається менструальний цикл;
- постійно відчувається втома та слабкість.
При гіпертиреозі, коли гормонів виділяється дуже багато, людина може зіткнутися з такими проблемами:
- частішає серцебиття;
- виникає рясна пітливість;
- різко знижується вага;
- тиск постійно підвищений;
- людина стає дратівливою, нервозною, неспокійною;
- погіршується зір;
- порушується травлення, часто турбують нудота, проноси;
- частішає сечовипускання;
- тремтять руки та пальці;
- випадає волосся.
Коли у людини розвиваються зоб, гіперплазія щитоподібної залози, злоякісні пухлини, ці патології супроводжуються збільшенням розмірів органу. При цьому можна побачити:
- припухлість унизу шиї;
- біль та дискомфорт у горлі;
- ускладнене ковтання та дихання;
- набряклість обличчя та шиї;
- зміну голосу.
Якщо ви помітили у себе схожі проблеми – потрібно записатися до лікаря та пройти скринінг щитоподібної залози. На ранніх фазах хвороби цього органу легше піддаються лікуванню.
Діагностика захворювань щитоподібної залози
Щоб з’ясувати причини збою в роботі органу, необхідно пройти комплексне обстеження. Для цього використовують такі методи:
1.Візуальний огляд та пальпація щитоподібної залози – дозволяє оцінити розмір та форму органу, виявити збільшення, неоднорідність чи інші аномалії.
2.Ультразвукове дослідження щитоподібної залози – дає можливість візуалізувати її розміри, форму та структуру, виявити вузли та інші новоутворення.
3.Аналізи на гормони щитоподібної залози – включають проби на Т3, Т4 і ТТГ. Їх беруть із вени. За допомогою цього дослідження можна зрозуміти, чи порушені функції органу, і в який бік. Для гормонів щитоподібної залози норма становить: Т3 – 1,17-2,18 нмоль/л загальний та 0,4 нг/100 мл вільний, Т4 – 62-141 нмоль/л загальний та 1,5-2,9 мкг/100 мл вільний, ТТГ – від 0,4-0,5 до 4,2-5 мМЕ/л.
4. Біопсія щитоподібної залози – призначається, коли ультразвук показав збільшення органу, гіпертрофію тканин, вузли. У проблемну ділянку вводять спеціальну голку, якою роблять пункцію щитоподібної залози з забором тканин для гістологічного дослідження. Це дозволяє визначити, чи є новоутворення злоякісним.
Як лікувати патології цього органу
Коли в пацієнта є на руках результати діагностики, він звертається до ендокринолога. Лікування щитоподібної залози підбирають з урахуванням діагнозу, й, насамперед, гормонального статусу.
Профілактика
Насамперед, потрібно стежити за раціоном. Корисні продукти для щитоподібної залози: йодована сіль, риба, шпинат, морська капуста, броколі, яблука, хурма, горіхи. Але підбираючи раціон важливо знати свій точний діагноз. Адже за одних патологій ці продукти допомагають, а за інших – лише посилюють хворобу. Рекомендації щодо дієти можна отримати в ендокринолога – він підкаже, як нормалізувати роботу щитоподібної залози.
Пам’ятайте, що найкращий спосіб профілактики – це регулярна діагностика.
Леся Кинбур, лікар загальної практики-сімейний лікар КНП „Центр ПМСД м. Горішні Плавні Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області”
