Цей день відзначають щороку, з 2003 року, за ініціативи Міжнародної асоціації із запобігання самогубствам (IASP) та за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Головною метою цього дня є привернути увагу суспільства до проблеми, подолати стигму та нагадати, що більшість таких трагедій можна відвернути.

У сучасних умовах проблема суїцидальної поведінки як в Україні, так і в Полтавській області, не втрачає своєї актуальності та залишається одним із найсерйозніших викликів для системи охорони психічного здоров’я.

Тривала війна, постійний стрес, вимушене переселення, економічна нестабільність, переживання втрати рідних і близьких негативно впливають на психологічний стан населення та сприяють зростанню потреби у психологічній і психіатричній допомозі. За останні роки значна кількість українців зіткнулася з проявами емоційного виснаження, підвищеної тривожності, депресивними симптомами та наслідками психотравмуючих подій. Відомо, що наявність афективних розладів, посттравматичного стресового розладу, вживання психоактивних речовин, а також попередні суїцидальні спроби суттєво підвищують ризик розвитку суїцидальної поведінки. Особливу настороженість викликає стан психічного здоров’я військовослужбовців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, підлітків, людей похилого віку та пацієнтів із хронічними психічними захворюваннями, які належать до груп підвищеного ризику.

За даними ВООЗ, суїцид залишається однією з провідних причин передчасної смертності у світі. Фахівці ВООЗ наголошують, що наслідки війни можуть мати довготривалий вплив на психічне здоров’я населення та призводити до збільшення потреби у спеціалізованій допомозі. Серед факторів, що мають безпосередній зв’язок із формуванням суїцидального ризику, важливе місце займають тривожні, депресивні та стрес-асоційовані розлади, поширеність яких в Україні значно зросла внаслідок тривалого впливу психотравмуючих подій. Доведено, що поєднання стрес-асоційованих розладів із депресією та тривогою значно збільшує ймовірність виникнення суїцидальних думок і суїцидальних спроб.

Не менш важливу роль у формуванні суїцидального ризику відіграють порушення сну. Результати сучасних досліджень свідчать, що порушення сну можуть виступати не лише проявом психічних захворювань, але й самостійним фактором ризику розвитку суїцидальних думок і суїцидальних спроб. Накопичення тривоги, емоційне виснаження та погіршення якості сну сприяють посиленню психічної дезадаптації та зниженню здатності людини долати кризові ситуації. Саме тому раннє виявлення депресії, тривожних і стрес-асоційованих розладів, а також своєчасна корекція порушень сну мають важливе значення для профілактики суїцидальної поведінки.

Сучасні підходи до профілактики суїцидів передбачають не лише надання своєчасної спеціалізованої допомоги, але й створення умов для раннього виявлення осіб групи ризику, підвищення доступності психологічної та психіатричної допомоги, а також забезпечення безперервного супроводу пацієнтів після кризових станів.

Важливим напрямком є інтеграція послуг у сфері психічного здоров’я у первинну ланку медичної допомоги, розвиток програм психосоціальної підтримки та підвищення рівня обізнаності населення щодо проблем психічного здоров’я, популяризація ведення здорового способу життя. Не меншого значення набуває подолання стигматизації психічних розладів, оскільки своєчасне звернення за допомогою суттєво підвищує ефективність профілактичних та лікувальних заходів. Впровадження в Україні та Полтавській області сучасних клінічних рекомендацій та стандартів надання допомоги пацієнтам із суїцидальною поведінкою створює підґрунтя для вдосконалення системи профілактики та сприяє зниженню рівня суїцидальності серед населення. Таким чином, подальший розвиток служб психічного здоров’я, міждисциплінарна співпраця та орієнтація на міжнародний досвід є важливими складовими формування ефективної системи запобігання суїцидальній поведінці в Україні та Полтавській області зокрема.

Тож при підозрі у себе будь-яких ментальних змін необхідно звернутися до фахівців з психічного здоров’я у Центрах ментального здоров’я, які розташовані у місті Полтава.

Звертатися по таку допомогу – не є проявом слабкості чи чимось, що соромно або незручно зробити, навпаки, це відповідально по відношенню до себе та своїх близьких, для яких ви дорогі. Навіть у маленькій підтримці є велика сила. Будьмо уважними до себе і до тих, хто нас оточує.

Катерина РЕШЕТНІКОВА, виконувач обов’язків завідувача 5 відділення, лікар-психіатр КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»