Нещодавно відбулася конференція лікарів-фтизіатрів міст та районів області, на якій учасники підвели підсумки роботи фтизіатричної служби за минулий рік та окреслили ряд завдань на 2015 рік.
Проведення засідання співпало з ознайомчим візитом до Полтавської області представників міжнародної організації «Програма оптимальних технологій в охороні здоров’я» (РАТН) в Україні Олексія Богданова, Тамари Іваненко та Ніни Жеребко в рамках Проекту Challenge TB.
Учасники візиту ознайомили присутніх з Проектом Challenge TB, основними завданнями якого є забезпечення підтримки та створення середовища для надання хворим на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) якісної амбулаторної допомоги, впровадження алгоритму та моделі ведення випадку захворювання на МРТБ на амбулаторному етапі лікування з урахуванням потреб пацієнта та особливостей і можливостей області, поліпшення заходів інфекційного контролю в закладах області різного рівня надання допомоги хворим на МРТБ.
У ході візиту представники ознайомилися з особливостями організації надання допомоги хворим на МРТБ у Полтавській області на стаціонарному й амбулаторному етапах лікування та узгодили основні напрямки співпраці з державними і неурядовими організаціями та технічної допомоги Проекту.
Продовжуючи конференцію, головний лікар Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру Володимир Печериця поінформував, що в умовах реформування галузі охорони здоров’я в області продовжується реструктуризація фтизіатричної служби щодо удосконалення нормативно-правової та приведення звітно-облікової бази у відповідність до міжнародних стандартів, поліпшення системи лабораторної діагностики туберкульозу, раціонального використання ліжкового фонду та забезпечення якісного контрольованого лікування хворих на туберкульоз.
Володимир Георгійович відмітив, що за результатами виконання завдань та заходів «Обласної соціальної цільової програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2013-2016 рр.» за 2014 рік область увійшла в десятку регіонів з найнижчою захворюваністю на туберкульоз. Захворюваність на всі форми туберкульозу знизилася на 8,7% і становить 54,9 на 100 тис. населення (в Україні – 59,5). Смертність від усіх форм туберкульозу в області зменшилась на 22% і становить 11,4 проти 14,7 минулого року. Завдяки активізації профілактичної роботи первинної мережі на 3,3% вдалося знизити захворюваність серед сільських жителів у 10 районах області.
Відповідно до заходів «Обласної стратегії боротьби з ТБ/ВІЛ-інфекцією на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням Координаційної ради з питань протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та боротьби з наркоманією при Полтавській ОДА, на 33% знизилась захворюваність на поєднану патологію ТБ-ВІЛ/СНІД. Зареєстровано 74 випадки ко-інфекції ВІЛ/ТБ, що на 36 осіб менше минулого року.
З метою покращення звітно-облікової бази та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів з 2012 року в області запроваджено реєстр хворих на туберкульоз у програмі е-ТБ менеджер. До кінця року на 5 точках вводу інформації було введено 957 випадків туберкульозу, відповідність до паперових звітно-облікових форм становила близько 20%.
З метою поліпшення якості введення інформації проведено ряд нарад та тренінгів з фахівцями протитуберкульозної служби області щодо правильності ведення форм, розширено кількість точок вводу на районному рівні та забезпечено 12 тубкабінетів комп’ютерною технікою за рахунок проектів Глобального фонду. Станом на 01.02.2015 р. в області працюють 22 точки вводу інформації. Введено 3070 випадків туберкульозу, якість введення – 88-96% (в Україні – 85-90%).
За словами головного фтизіатра, в області завершено етап реогрганізації лабораторної мережі: діагностику проводить 31 лабораторія І рівня при лікувально-профілактичних закладах, 3 лабораторії ІІ рівня при протитуберкульозних закладах, які мають право проводити культуральне дослідження біоматеріалу. За минулий рік виявлення в лабораторіях загально-лікувальної мережі зросло до 3,5% (ціль 5%), підтвердження культуральним дослідженням зросло до 54,4%, що відповідає середнім показникам в Україні. На сьогодні впроваджується етап відпрацювання моделі, що включає покращення відбору пацієнтів на обстеження, доставка біоматерілу до лабораторій ІІ-ІІІ рівнів.
У грудні 2013 року введено в експлуатацію прилад молекулярно-генетичної діагностики – тест-система Gene-Xpert, яка дозволяє отримати результат протягом 1 доби та виявити стійкість до рифампіцину. Обстеженню підлягають вперше діагностовані хворі на туберкульоз, ВІЛ-інфіковані пацієнти з підозрою на туберкульоз, пацієнти з числа ризику та контактів з хворими на МРТБ, пацієнти, які попередньо лікувались від туберкульозу, в анамнезі яких відсутня стійкість до рифампіцину, пацієнти, які народжені в іноземних країнах із високим рівнем захворюваності, діти та підлітки.
З метою раціонального використання ліжкового фонду проведено розрахунки потреби ліжок для лікування хворих на туберкульоз. Полтавська область потребує близько 600 ліжок для лікування хворих на туберкульоз. У процесі реорганізації відновлено вертикаль управління протитуберкульозними закладами за рахунок переведення ліжкового фонду на обласний бюджет шляхом скорочення 5 малопотужних тубвідділень при центральних районних лікарнях загальною кількістю 120 ліжок та реорганізації 75 ліжок протитуберкульозних закладів. Це дало можливість підвищити контрольованість лікування, якість виконання протоколів медичної допомоги та наблизитись до виконання Стандарту інфекційного контролю в протитуберкульозних закладах. На сьогодні функціонують 649 ліжок (в тому числі 35 фтизіохірургічних та 40 дитячих), які повністю забезпечують хворих стаціонарним лікуванням у спеціалізованих закладах медичної допомоги (3 диспансерах, 2 тублікарнях).
Володимир Георгійович відмітив, що згідно з Уніфікованим протоколом надання медичної допомоги хворим на туберкульоз (наказ МОЗ України від 04.09.2014 № 620) та Стандарту інфекційного контролю (наказ МОЗ України від 18.08.2010 № 684) з метою попередження реінфекції хворих у стаціонарних відділеннях розпочалася практика передачі на амбулаторний етап лікування хворих одразу після припинення бактеріовиділення, що призвело до розгалуження кабінетів контрольованого лікування в заклади загально-лікувальної мережі.
Орієнтуючись на медико-технологічні документи, які допомагають лікарю ефективно діяти в конкретних клінічних ситуаціях, уникаючи неефективних та помилкових втручань, в області розроблено локальні протоколи медичної допомоги (клінічні маршрути пацієнтів). Таким чином, на ІІІ-му рівні високоспеціалізована допомога надається в протитуберкульозних закладах області, на ІІ-му рівні – в 28 ДОТ-кабінетах при міських та центральних районних лікарнях.
Одним із нових методів наближення медичної допомоги до хворого на туберкульоз є проведення амбулаторного лікування на І-му рівні. Водночас додаткових протиепідемічних умов не потрібно, оскільки хворий не є бактеріовиділювачем. На сьогоднішній день існує 939 можливих місць для контрольованого лікування хворих на туберкульоз у ФАПах та амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини.
Таким чином, ефективність лікування вперше виявлених хворих протягом останніх 2 років зросла до 75,3%, зарекомендованого для зупинення епідемії – 85%. У 2014 році вилікувано 588 вперше виявлених хворих.
З метою наближення медичної допомоги до пацієнта проводиться інтеграція протитуберкульозних послуг на усіх рівнях медичної допомоги з акцентом на первинну медико-санітарну та вторинну амбулаторну допомогу.
На конференції було розглянуто ряд доповідей відносно дотримання норм інфекційного контролю в туберкульозних закладах області, проаналізовано результати роботи електронного реєстру хворих на туберкульоз за 2014 рік, заслухано стан протитуберкульозної роботи серед дітей та підлітків у минулому році тощо.
Після обговорення інформацій, передбачених порядком денним, Володимир Георгійович наголосив, що для стабілізації та подальшого зниження епідемічних показників по туберкульозу в Полтавській області необхідно продовжувати інтенсивне виявлення хворих активним та пасивним методами та прикладати максимум зусиль на виліковування хворих.