Алкоголізм – це тяжка хронічна хвороба, яка здебільшого важко лікується. Вона розвивається за рахунок регулярного й тривалого вживання алкоголю та характеризується особливим станом організму: нестримним потягом до алкоголю й деградацією особистості.
Понад 90% 15–17-річної учнівської молоді в Україні має досвід вживання алкоголю, майже 60% підлітків кілька разів перебували в стані сп’яніння. Алкоголізм серед підлітків є однією з найсерйозніших медичних і соціально значущих проблем для нашої держави. Серед фахівців у цій галузі склалася єдина думка, що навіть помірний прийом алкоголю в підлітковому віці рівносильний зловживанню спиртним. Масштаби та темпи поширення алкоголізму в країні такі, що ставлять під загрозу фізичне й моральне здоров’я підлітків. Зловживання алкоголем, за даними ВООЗ, є третьою причиною смертності після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Щорічно у світі 9% усіх випадків смерті молодих людей 15–29 років є наслідком зловживання алкоголем.
Серед підлітків, які потрапили в поле зору наркологів, переважають особи з адиктивною поведінкою. Перш за все, зловживання алкоголем змінює психічний стан ще до формування фізичної залежності.
Психічна залежність характеризується некритичним ставленням до шкідливої звички та нездатністю самостійно позбутися її. У підлітковому віці буває важко провести чітку грань між адиктивною поведінкою і хворобою. Більш глибока фізична залежність обумовлена тим, що похідні алкоголю входять до хімічного складу тканин, і він стає необхідною умовою для збереження біологічної й хімічної рівноваги в організмі. Підліток «звикає» до токсичної дії. У цьому віці межа між пияцтвом і алкоголізмом нестійка.
Вживання алкогольних напоїв особливо небезпечно в дитячому та підлітковому віці, коли не завершилося формування організму. В організмі немає таких структур, на яких не позначалася б дія алкоголю. На несформований молодий організм він діє найбільш грубо, зачіпаючи особистісні якості підлітка. При неодноразовому вживанні алкогольних напоїв у підлітковому віці відбувається пригнічення його психіки, затримується розвиток вищих мислеформ, гальмується формування естетичних та етичних понять і категорій. Відбувається буквальне “отупіння”, а нерідко – і дебілізація дитини підліткового віку. Його інтелект втрачає здатність до саморозвитку і самоорганізації.
Крім того, спирт відключає «центри самоконтролю», в результаті чого у підлітка пропадає здатність до адекватного сприйняття надходить ззовні інформації. Ситуація ускладнюється ще й тим, що свідомість людини в стані сп’яніння концентрується виключно на негативних моментах і повністю ігнорує будь-які спроби співрозмовника піти від конфлікту.
Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут, під дією ферментів відбувається його розщеплення. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітки печінки вища за швидкість його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю, що веде до ураження кліток печінки. У цей період у печінці відсутній спеціальний фермент, який розщеплює етиловий спирт, тому в підлітковому віці руйнівний вплив алкоголю на печінку відбувається в значно коротший термін, ніж у дорослих. При систематичних вживаннях спиртних напоїв зміни в клітках печінки призводять до омертвіння печінкової тканини, розвивається цироз печінки.
Алкоголь ослабляє організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодший організм, тим згубніше діє на нього алкоголь. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовими, епізодичними чи систематичними. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша, ніж на організм дорослого. При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі. У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть спричинена зупинкою серця, травмою, нещасним випадком.
Вчені, вивчивши біографії декількох сотень хворих, які перебували на лікуванні з приводу алкоголізму, виявили, що більшість із них почали вживати спиртні напої у віці – 12-18 років. На лікування вони потрапили тільки у 25-35 р., маючи тяжкі ураження центральної нервової системи та внутрішніх органів, порушення психічної діяльності, в стані вираженої соціальної деградації.
Причина дитячого пияцтва криється в нестійкості формування психіки. Дуже характерні зміни приводів прилучення до першої чарки у дітей і підлітків в залежності від їх віку. Наприклад, до 10-річного віку знайомство дитини з алкоголем зазвичай відбувається випадково, через недогляд дорослих. Іноді малюкові можуть запропонувати спробувати алкоголь заради сміху, або для апетиту або від застуди. Часто пияцтво оточуючих штовхає підлітків на самостійний крок знайомства зі спиртним, що називається, з цікавості. Підлітковий феномен цікавості переходить на наступний рівень вже в більш свідомому віці.
Починаючи з 13 років можуть з`явитися приводи соціальної залежності від думки однолітків. Характерними серед підлітків стають такі критерії, як випити за компанію, піддати для хоробрості, хильнути за одного. Основним і значущим для підлітка стає ототожнення його особистості з колективом. Особливо це властиво хлопчикам. Варто всього лише одного разу пригубити спиртне, і відразу пропадає психологічний бар`єр, діти вже не відчувають небезпеки подальшого залучення до такої популярної в народі традиції.
Дійсно, прилучення до випивки в сім’ї – основна проблема нашого суспільства. Підлітки, наслідуючи дорослих на святах і застіллях, стверджують, що пиятика – це обов’язкове дійство для будь-якого заходу. Додаткову роль у формуванні у дітей і підлітків залежності від алкоголю відіграє такий засіб масової інформації, як реклама. Несформованій психіці дитини важко втриматися від спокуси спробувати барвисто представлений алкоголь, будь то пиво або віскі, який для нього стає неодмінним атрибутом свята життя.
Підштовхують до пияцтва і алкоголізму серед підлітків і неблагополучні сімейні стосунки, особливо в сім’ях питущих батьків. Багато схильності передаються у спадок і можуть бути закладені задовго до появи дитини на світ. Будь-які негативні міжособистісні протистояння в сімейному колі, також і надмірна опіка підлітка з боку його батьків або опікунів, прояв насильства або потурання всім примхам дитини – все це складові причин пияцтва і алкоголізму.
Алкоголь несе деградацію і загибель. Алкоголізм – страшне соціальне зло не лише для однієї людини, але і для всього суспільства. Наші підлітки не усвідомлюють небезпек, пов’язаних з алкоголем, не обізнані з елементарною інформацією про шкідливість алкогольних та енергетичних напоїв, не зацікавлені станом власного здоров’я. З медичної точки зору, алкоголізм – це хронічне захворювання, яке характеризується непереборною тягою людини до спиртних напоїв. Із соціальної – форма девіантної поведінки, яка характеризується патологічним потягом людини до алкоголю з наступною і невпинною деградацією особистості.
Є.М. Назаренко, лікар-нарколог Кременчуцького
обласного наркологічного диспансеру