До залоз внутрішньої секреції належать гіпофіз, щитоподібна, прищитоподібні, загруднинна (тимус, вилочкова), шишкоподібна (епіфіз), надниркові, статеві, підшлункова залози. Щитоподібна залоза – надважливий ендокринний орган, що секретує гормони, які впливають на всі, без виключення, процеси в організмі.
Що таке гормони?
Основною ознакою будови залоз внутрішньої секреції є відсутність вивідних протоків, тому їхні секрети виділяються безпосередньо в кров або лімфу, що їх омиває. Ці секрети називають гормонами (гр. hormao — приводити у рух, збуджувати). Гормони — це біологічно активні речовини, які в невеликих кількостях здатні чинити на організм значний вплив. Гормони мають сильний вплив на регуляцію обміну речовин, росту, статевого розвитку, функцій окремих органів. Одні гормони здатні підсилювати функцію, інші — послаблювати. Отже, завдяки гормонам, що виробляються в залозах внутрішньої секреції, здійснюється регуляція життєдіяльності організму.
Науку, що вивчає будову, функції і захворювання залоз внутрішньої секреції, називають ендокринологією.
Патологія щитоподібної залози може стосуватися змін її анатомічної структури (поява вузлів, зобу, виражене збільшення чи зменшення її об’ємів) та/або змін у синтезі гормонів.
Аварія на ЧАЕС сприяла значному зростанню в Україні частоти появи злоякісних процесів у щитоподібній залозі. Також цей орган часто вражається різними аутоіммунними процесами, які у свою чергу можуть викликати зниження або навпаки – збільшення синтезу її гормонів (розвивається гіпотиреоз або тиреотоксикоз). Ця патологія частіше виникає у жінок, у тому числі вагітних, проте торкається і чоловіків, і дітей.
За що відповідає щитовидна залоза?
Обмін речовин в організмі контролюється гормонами щитовидної залози. Якщо недостатньо гормонів, уповільнюються всі обмінні процеси. Якщо ж гормонів більше, ніж треба, процеси обміну прискорюються. І те, й інше погано позначається на стані організму. При прискоренні обміну речовин люди різко худнуть при достатньо збалансованому харчуванні і адекватних фізичних навантаженнях. При уповільненому – навпаки, гладшають.
Щитовидна залоза впливає на нервову систему. Якщо гормонів більше, ніж потрібно, людина стає дратівливою, тривожною, плаксивою, неврастенічною. Гормони щитовидної залози в цьому випадку збуджують нервову систему, постійно стимулюють її. Якщо ж гормонів не вистачає, це супроводжується сонливістю і млявістю, м’язовою слабкістю, загальмованістю мови.
Серцево-судинна система також страждає при порушенні функції щитовидної залози. При підвищеній функції спостерігається прискорене серцебиття. Іноді при зниженій функції щитовидної залози також може частішати серцебиття, виникати коливання артеріального тиску як у бік підвищення, так і у бік зниження. Як правило, на тлі нестачі гормонів щитовидної залози підвищується холестерин, що призводить до більш швидкого прогресування серцево-судинних захворювань.
Якщо говорити про шлунково-кишковий тракт, то при зниженні функції щитовидної залози спостерігається зниження відтоку жовчі, запори, а при підвищеній – навпаки, проноси.
При коливаннях гормонів щитовидної залози страждає і репродуктивна система. Порушується менструальний цикл, знижується лібідо, порушується овуляція, не вдається завагітніти або важко виношувати дитину. Такі проблеми виникають як при зниженні, так і при перевищенні вироблення гормонів.
На шкіру і волосся порушення функції щитовидної залози також впливає негативно. Може спостерігатися інтенсивне випадання волосся, набряклість і сухість шкіри при нестачі гормонів. Надлишок гормонів спричиняє пітливість, людині постійно гаряче. У той час як при нестачі гормонів, навпаки, людина мерзне навіть при спекотній погоді.
Які симптоми повинні насторожити пацієнта?
Варто звернути увагу на різке збільшення або зменшення ваги, порушення сну, підвищення артеріального тиску, серцебиття і задишка, поява набряків, неприємні, стискаючі відчуття у ділянці шиї, відчуття «кому» під час ковтання, випадіння волосся, порушення менструального циклу тощо. Ці симптоми не є специфічними, тобто можуть виникати і при інших захворюваннях, проте потребують обстеження для виключення патології щитоподібної залози.
Дослідження
Які ж дослідження допоможуть лікарю оцінити Вашу щитоподібну залозу, і що бажано мати пацієнту для первинної консультації? Необхідно провести ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози, аналіз крові на тиреотропний гормон (ТТГ) і антитіла до тиреопероксидази (АТПО). Якщо ви були прооперовані з приводу раку щитоподібної залози (папілярного або фолікулярного), то необхідно визначити рівень тиреоглобуліну, антитіл до тиреоглобуліну і рівень тиреотропного гормону. Інші аналізи лікар зможе призначити пізніше (вільний тироксин, вільний трийодтиронін, рівень антитіл до рецептору ТТГ, кальцитонін).
Ганна Семака, лікар – ендокринолог поліклінічного відділення для дорослих КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня» м.Горішні Плавні.