29 жовтня- Міжнародний день боротьби з псоріазом
Псоріаз – це хронічне генетично детерміноване неінфекційне захворювання шкіри, що характеризується появою загрубілих почервонілих ділянок, вкритих сріблястими лусочками, припухлостями, а також свербежем і болем в уражених місцях. Частота захворювання у світі становить 2-3%, частіше хворіє західний світ та люди кавказьких національностей. Чоловіки та жінки хворіють однаково часто. Ризик захворіти псораізом підвищується у дітей хворих батьків і їх нащадків. Захворювання розпочинається у будь-якому віці, але початок у ранньому дитинстві супроводжується менш стабільним і більш важким клінічним перебігом.Основним фактором є генетична схильність. У 1951 році Штейнберг довів що діти, один з батьків яких страждає псоріазом, хворіють у 4 рази частіше, ніж діти здорових батьків. У 60% пацієнтів хтось із рідні був хворий на псоріаз.
Дуже важливим пусковим механізмом при псоріазіє нервово-психічна травма, стрес, фокальні інфекції (тонзиліт, холецистит, гайморит, отит, карєс тощо), медикаменти (антибіотики: тетрацикліни, пеніциліни та інші; не стероїдні протизапальні: ібупрофен, індометацин та ніші; вітаміни групи В; бета-блокатори).
Виникнення і загострення псоріазу може спровокувати вживання алкоголю. Алкогольна інтоксикація сприяє генералізації процесу, виникненню ускладнених форм псоріазу, вкорочення періоду ремісії. Цей дерматоз виявлений у 0,7% людей, які не вживають алкоголь, і у 5,3% тих, що вживають. Пристрасть пацієнта до алкоголю обмежує можливості лікування.
Перші прояви псоріазу можуть спостерігатись у будь-якому віці: від 2-3 місяців до глибокої старості, але найбільш часто (близько 65%) – у віці 21-40 років. У старших людей псоріаз нерідко поєднується з гіпертонією, цукровим діабетом, гастритом, атеросклерозом, неврозом, цирозом, ожирінням, що має значний вплив на розвиток псоріатичного процесу.
Клінічні прояви псоріазу різні. Висипання лакалізуються у будь-якій ділянці шкірного покриву, але частіше на розгинальних поверхнях кінцівок, особливо на ліктях та колінах, а також на шкірі волосистої частини голови. Псоріаз розпочинається з появи дрібних епідермальних рожево-червоних папул, що швидко вкриваються сріблясто-білими лусочками, котрі легко лущаться. Папули збільшуються у розмірах і зливаються у бляшки різної величини та форми.
Для псоріазу характерне рецидивуюче протікання. Щорічні загострення спостерігаються у 64 % хворих, два рази на рік – у 10 %.
Лікування псоріазу
На жаль, ефективного і єдиного лікування псоріазу поки не існує. Але є достатньо методів лікування, що дозволяють контролювати хворобу й досягти максимального часу ремісії та мінімального загострення.
До кожного пацієнта підхід повинен бути строго індивідуальний. Не варто приймати всі ліки, які щедро пропонує реклама, аптека чи сусіди. Лікування має бути поступовим та індивідуальним. Не варто шукати панацеї: як тільки вона зявиться про це буде знати увесь світ.
Сьогодні арсенал ліків є досить широким. Це переважно речовини, що пригнічують імунну систему. Всі методи лікування можна поділити на 3 групи: зовнішня терапія (креми, мазі, емульсії, лосьйони), фототерапія (переважно це ультрафіолет В, інколи ПУВА-терапія) та системна терапія (ін’єкції, таблетки, імунобіологічні препарати). Особливої уваги заслуговує фототерапія: у цьому методі майже відсутні побічні дії. Її слід використовувати 2-3 рази на рік, в середньому по 20 процедур на курс. Вона чинить імунорегуляторну дію, нормалізуючи баланс запальних та протизапальних факторів.
Вчені, лікарі та пацієнти покладають величезні надії на імунобіологічні препарати – білки, що впливають на імунну відповідь організму. Ці ліки впливають на клітини імунної системи, через які розвивається псоріаз, вони корегують імунні порушення і скорочують строки лікування.
Із псоріазом можна і треба боротися, він не є ні карою, ні вироком, це зміна способу життя.
Володимир Степанов, лікар дерматолог КНП «Чутівська ЦЛ»