Телефони рятувальних та аварійних служб

112 – Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби).

101 – пожежна служба.

102 – поліція.

103 – швидка медична допомога.

104 – аварійна служба газової мережі.

0 800 501 482 –  телефон довіри СБУ.

Що робити у разі аварії на мережі газозабезпечення

При виявленні запаху газу в приміщеннях, підвалах, під’їздах, у дворі або на вулиці необхідно:

• повідомити аварійну службу (за номером 104 або 112);
• організувати провітрювання приміщень шляхом відкривання вікон і дверей;
• організувати чергування біля входів у приміщення з метою недопущення заходу до приміщення людей до приїзду бригади аварійної газової служби;
• при прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками;
• вжити заходів щодо виведення людей із загазованого середовища та при появі відкритого вогню або іскри;
• до прибуття аварійної бригади організувати в приміщенні протяг.

У загазованому приміщенні для запобігання виникнення іскріння, що може призвести до вибуху (загорання газоповітряної суміші), забороняється:

• вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші);
• користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, що не мають вибухонебезпечного виконання;
• користуватися електродзвоником;
• дзвонити по телефону;
• виконувати дії з металевими предметами (для виключення удару один об одного);
• користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити).

На загазованій ділянці місцевості. Для виключення виникнення іскріння, яке може привести до вибуху (загорання газоповітряної суміші), забороняється:

• ставити машини, заводити машини, що стоять, і проїжджати біля загазованого колодязя, газорозподільного пункту, шафного газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 метрів з підвітряної сторони;
• користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;
• виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного;
• користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 метрів від загазованої ділянки місцевості.

Що робити у разі відсутності водопостачання?

При неможливості використання питної води з джерел централізованого водопостачання у населених пунктах, потрібно використовувати питну воду з бюветів та інших джерел нецентралізованого водопостачання (колодязів, шахтних криниць), пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) при їх наявності, фасовану бутильовану воду та воду в ємностях для індивідуального користування.

Зберігати питну воду потрібно у закритих ємностях. При цьому обов’язково позначити бірками з позначеннями «Вода знезаражена для пиття», «Вода для технічних потреб», «Вода для господарських потреб». Як правило, роблять 2-3-добовий запас.

Вода з відкритих водойм  використовується тільки для технічних цілей.

Для пиття та приготування їжі потрібно воду кип’ятити. Кип’ятіння є ефективним методом знезаражування води (треба кип’ятити не менше 10 хвилин від моменту закипання), але навіть при зберіганні її у чистій і добре закритій ємності термін придатності не перевищує однієї доби.

Що робити у разі аварії на системах життєзабезпечення?

При аваріях на системах життєзабезпечення повідомте про аварію диспетчера житлово-експлуатаційної контори або викличте Службу порятунку за телефоном 101.

При перепадах або відключенні напруги в електричній мережі:

• відключіть електропобутові прилади;
• будьте обережні, використовуючи для освітлення квартири господарські свічки та сухий спирт;
• на вулиці не наближайтеся ближче 5-8 метрів до обірваних або провислих дротів; організуйте охорону місця аварії та негайно зателефонуйте за номером 101;
• якщо дріт упав поблизу вас, віддаліться від небезпечної зони дрібними кроками або стрибками (тримаючи ступні ніг разом), щоб уникнути ураження напругою.

При відключенні води у водопровідній системі:

• закрийте усі відкриті до цього крани;
• для вживання води та приготування їжі використовуйте наявну у продажі питну воду, утримайтеся від вживання води з відкритих водойм.

У випадку відключення центрального парового опалення:

• для обігріву приміщення використовуйте електрообігрівальні пристрої тільки заводського виготовлення. Пам’ятайте, що опалення квартири за допомогою газової або електричної плити може призвести до трагедії;
• для збереження в приміщенні тепла заклейте щілини у вікнах та балконних дверях, закрийте їх ковдрами;
• розмістіть усіх членів родини в одній кімнаті, тимчасово закривши інші та одягніться тепліше.

При аварії на газопроводі систем газопостачання та газифікації:

• відчувши у приміщенні запах газу, негайно перекрийте газовий кран;
• не куріть, не запалюйте сірники, не вмикайте світло та електроприлади (найкраще знеструмити всю квартиру, відключивши електроживлення), щоб не викликати вибух;
• провітріть усе приміщення, а не тільки загазовану кімнату;
• покиньте приміщення і не заходьте в нього до зникнення запаху газу;
• якщо запах не зникає, терміново викличте аварійну газову службу за телефоном 104.

Що робити, якщо є загроза обвалу будинку?

Якщо ви почули сильний вибух і перебуваєте у будівлі або відчули, що будівля втрачає стійкість, деформується:

• тікайте. Якомога швидше залиште будівлю. Якщо є можливість, захопіть гроші й документи;
• використовуйте сходи. Не заходьте у ліфт;
• повідомте інших людей, що перебувають у будівлі, про загрозу обвалу;
• не створюйте тисняву у дверях під час евакуації.

На вулиці відійдіть на безпечну відстань від будівлі. Зупиняйте тих, хто збирається стрибнути з балконів і вікон.

Якщо можливості залишити будівлю немає:

• займіть найбільш вигідну позицію: це можуть бути отвори дверей, кути (якщо в куті стоїть стіл, можна сховатися під ним), місце під балками, каркасами;
• тримайтесь подалі від вікон, не виходьте на балкон;
• за можливості перекрийте воду, газ, знеструмте приміщення.

Що робити, якщо трапився завал у зруйнованому будинку:

• покличте на допомогу;
• якщо хтось відгукнувся, повідомте, де ви знаходитесь і що з вами сталося;
• спокійно чекайте, поки розберуть завал;
• якщо вас ніхто не чує, спробуйте вивільнити руки і ноги, роздивіться, якими предметами вас завалило, якщо вони не надто важкі, обережно почніть розбирати завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається;
• якщо не бачите, чим вас завалило, або предмети, які на вас впали, дуже важкі, терпляче кличте на допомогу кілька годин;
• якщо ніхто не чує, почніть дужче розбирати завал;
• звільнившись, огляньте себе. Якщо необхідно, надайте собі першу допомогу: зупиніть кровотечу, зафіксуйте зламану кінцівку;
• якщо не маєте змоги вибратися з будинку, намагайтесь сповістити про себе (якщо є можливість, скористуйтесь телефоном мобільного зв’язку, стукайте по трубах і батареях опалення, голосно кличте на допомогу);
• очікуючи допомоги, намагайтесь уникнути переохолодження: при можливості  постеліть щось на підлогу, ляжте на бік, підклавши під себе руку, коліна підтягніть до грудей.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» за матеріалами МОЗ України