Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації

Ви завітали на сайт структурного підрозділу Полтавської обласної державної адміністрації

«ШЛЮБ – ЯК ФОРТЕЦЯ В ОБЛОЗІ. ХТО ЗОВНІ – ХОЧЕ ВСЕРЕДИНУ, ХТО ВСЕРЕДИНІ – ХОЧЕ НАЗОВНІ»

| Коментарі відсутні

Родина заставка

8 липня – Український день родини

За останню чверть століття населення України скоротилося на приблизно 10 мільйонів чоловік. Громадяни України все рідше наважуються заводити сім’ю та дітей. Як розповіли в Управлінні інформаційної політики Міністерства юстиції, українські сім’ї все частіше розпадаються. Україна — лідер серед країн Європи по кількості розлучень. Крім фінансово економічних причин, шкідливих звичок, відсутності власного житла причиною для розлучення часто стає емоційна незрілість партнерів, психологічна неготовність до сімейного життя.

Близько 44% українців були вимушені розлучитись зі своєю сім’єю через повномасштабне російське вторгнення. Розділення з сім’єю не з власної волі – це психологічно важке випробування, особливо під час війни, яка формує невизначеність майбутнього возз’єднання родини. Зросла кількість конфліктів у сім’ях внаслідок стресу та потрясіння через військову агресію Росії. Наша психіка перебуває у напрузі, зростає агресія проти ворога, і як знайти їй вихід – незрозуміло. Часто цей рівень агресії і починає виплескуватися на найближчих.

Що робити у такій ситуації?

По-перше, треба зрозуміти, що агресія з’явилася внаслідок стресу та  ситуації, до якої нам дуже важко адаптуватись.  Можливо, варто скористатись   досвідом китайської пари довгожителів Пена Січенга та Лю Ксюронг, які одружилися ще в далекому 1935 році, і з того часу  живуть радісно та щасливо. Звісно, за 86 років шлюбу вони неодноразово сварилися. Але помиритися їм допомагав цікавий метод: вони просто відходили один від одного і не спілкувалися, доки обоє не заспокояться. Ця хитрість допомагала уникнути багатьох сварок.

Існує цікаве арабське прислів’я, яке звучить так:  шлюб – як фортеця в облозі. Хто зовні – хоче всередину, хто всередині – хоче назовні.

І хоча як в прихильників, так і в противників шлюбу є свої аргументи, дані більшості соціологічних досліджень свідчать про те, що люди, які перебувають у шлюбі, як правило, мають більшу тривалість життя, менш схильні до шкідливих звичок, депресій, ведуть більш здоровий спосіб життя.

Що ж можна зробити, щоб поліпшити взаємини в родині?

Є цікавий експеримент, що виявляє взаєморозуміння між подружжям, і, до речі, сприяє його поліпшенню. Подружжю роздають аркуші паперу і вони повинні (кожен окремо один від одного) дописати незакінчені речення. Пропонуються фрази, за якими треба написати 5-10 пунктів, наприклад:

- Мене часто дратує в тобі… (пишуть швидко і енергійно. «Можна більше, ніж 10 пунктів?»);

- Я хочу, щоб ти… (теж пишуть без труднощів);

- Я ціную в тобі… (Це істотно складніше. «А можна менше 5 пунктів?»).

Таке відчуття, що вони щось згадують: мабуть те, що цінували один в одного раніше. Але ж корисне питання, чи не так?

- Йому не подобається в мені… Він хоче, щоб я… Він цінує в мені… (всі ці пункти йдуть з великими труднощами, люди з напруженим інтересом починають дивитися один на одного, як ніби в перший раз…).

Одна з найсерйозніших причин, що породжують невдоволення в сім’ї і розкидає подружжя «по різні боки барикад» – це невдячність. Що за шкідлива особливість нашої душі – чому ми в першу чергу помічаємо погане? Чому в очі лізуть недоліки партнера, а не його переваги? Чому не цінуємо те хороше, що він робить або хоча б намагається робити для нас? Що маємо – те не цінуємо.

Так, він купив м’ясо невдале і забув купити хліб, але він ходить в магазини. Так, у дружини зіпсувалася фігура після пологів, але вона народила вам дітей.

Перед тим, як покритикувати чоловіка або дружину, варто зупинитись і поміркувати: як складно нам змінити самих себе і ми зрозуміємо, наскільки мізерні ваші можливості змінити іншого.

Часто різниця між вдалим і невдалим шлюбом полягає в 3-4 не виголошених репліках щодня.

Претензії, звинувачення одне одного породжують зустрічні претензії і звинувачення , частішають образи і сварки. Перед тим як висловити своєму обранцю все, що ви про нього думаєте, краще запитайте перш самих себе: «Що я хочу змінити? Як я можу це сказати без звинувачень і нападок?».

Адже мета критики – змінити поведінку людини, а не просто зіпсувати їй настрій, принизити, розчавити. Варто слідкувати за своїми висловлюваннями, ніхто не відміняв старовинного правила: «Партнера критикувати не можна, критикувати (природно, доброзичливо і конструктивно) можна тільки його дії.

Наприклад: «Ти егоїст». Що тут мається на увазі? Те, що чоловік любить дивитися телевізор, а не займається з сином уроками і нічого не робить по дому? Тоді, будь ласка, так і кажіть. Інакше сказане вами незрозуміло і просто провокує іншого висловитися міцніше на вашу адресу.

Ніколи не удавайтеся самі і не провокуйте іншого на з’ясування відносин, якщо ви обоє або хтось один з вас знаходиться в роздратованому стані. Сперечатися з роздратованою людиною – все одно що підкладати дрова в палаюче багаття. Краще 10 хв. полежати в розслабленому стані і потім зайнятися справами, ніж втомленому вплутатися в скандал, а потім до ночі зализувати рани.

Якщо кричать на вас, не піддавайтеся спокусі відповісти криком на крик. Спробуйте впоратися з вашим закипаючим гнівом. Зробіть глибокий вдих і краще висловіться так:

Коли ти піднімаєш на мене голос, я відчуваю себе приниженим. Мені хотілося б мати можливість обговорювати спірні питання з тобою в нормальній обстановці (подія – реакція – бажаний результат). На таку фразу важко образитися: адже людина не виставляє оцінку нашим вчинкам, а висловлює свої відчуття, в яких вона – принципово! – не може не мати рації. Хіба можна ображатися на людину, що вона відчуває так, а не інакше.

Безумовно, говорити з допомогою «Ти – засудження» значно легше, ніж підшукувати «Я – послання», і, здається, такі фрази більш дієві. А що? «Ти дурень!» – І все ясно. Але це ілюзія. «Ти засудження» рідко досягають мети, і навіть, коли дають, на перший погляд, позитивний ефект, все одно є міною уповільненої дії, яка рано чи пізно, але коли-небудь вибухне. Зате деякі зусилля з перелаштування себе на «Я – послання» окупляться сторицею.

Уміння вислухати іншого в великій мірі сприяє вирішенню конфлікту. Хто кого повинен вислухати перший?

Пригадується статут французької армії: коли зустрічаються два військовослужбовців одного рангу першим честь віддає той, хто розумніший.

Будинок не там, де ти живеш, а там, де тебе розуміють. Ми можемо легко втратити це розуміння, якщо самі не будемо проявляти його по відношенню до інших. Сприятливий мікроклімат в сім’ї не створюється автоматично.

Сім’я – це не ідилія, а творчий процес, в якому потрібно виконувати певні обов’язки, постійно піклуючись про інших. Все це вимагає швидше розуму, ніж почуттів, про це ніколи не слід забувати.

Для успіху в шлюбі потрібно набагато більше, ніж знайти оптимального партнера, потрібно і самому бути відповідним партнером.

Без свідомих зусиль по збереженню подружньої гармонії, без прагнення поліпшити і вдосконалити її, ми не зможемо забезпечити собі бажаний сімейний тил.

Олена Огієнко, практичний психолог КП «Обласний заклад із надання психіатричної допомоги ПОР»

Напишіть відгук