Щороку, 2 червня, у світі відзначають Всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки. Його мета – підвищити знання суспільства про розлад харчової поведінки (РХП), підтримати людей, які стикаються з цими проблемами, та нагадати: це не «примхи» і не «мода», а серйозні психічні розлади, що потребують уваги та професійної допомоги.

У сучасному світі тема зовнішності, ваги та «ідеального тіла» стала надзвичайно чутливою. Соціальні мережі, стандарти краси, постійне порівняння собі з іншими створюють значний психологічний тиск як на підлітків, так і на дорослих. Проте РХП – це набагато глибше, ніж просто бажання схуднути.

РХП – це психічні порушення, при яких змінюється ставлення людини до їжі, власного тіла та ваги. Такі стани супроводжуються не лише порушенням харчування, а й серйозними емоційними переживаннями, тривогою, почуттям провини та низькою самооцінкою.

Найпоширенішими формами РХП є: нервова анорексія; нервова булімія; компульсивне переїдання; унікальне або обмежувальне харчування; змішані форми розладів.

Людина може бути повністю поглинута думками про їжу, калорiї, вагу та зовнішність. Часто це супроводжується виснажливими дієтами, страхом набрати вагу, епізодами переїдання чи надмірними фізичними навантаженнями.

Анорексія: коли страх набрати вагу стає небезпечним? Нервова анорексія – один із найвідоміших та найнебезпечніших розладів харчової поведінки. Людина навмисне обмежує себе в їжі через сильний страх погладшати, навіть якщо має критично низьку масу тіла. Поступово організм починає виснажуватися: виникає слабкість; порушується робота серця; знижується артеріальний тиск; погіршується стан волосся, шкіри та нігтів; у жінок можуть припинятися менструації. При цьому людина часто не усвідомлює тяжкість свого стану та продовжує вважати себе «недостатньо худою». Анорексія має один із найвищих рівнів смертності серед психічних розладів, тому раннє виявлення є надзвичайно важливим.

Булімія та компульсивне переїдання. Нервова булімія характеризується повторними епізодами переїдання, після яких людина намагається «компенсувати» з’їдене: викликає блювання, виснажує собі тренуваннями або застосовує проносні засоби. Після таких епізодів часто виникають: сором; почуття провини; ненависть до себе; депресивні переживання. Компульсивне переїдання також супроводжується втратою контролю за кількістю їжі, проте без подальших «очищувальних» дій. Людина може їсти не через голод, а як спосіб впоратися зі стресом, самотністю чи тривогою.

Хто перебуває у групі ризику? РХП можуть виникнути у людей будь-якого віку та статті. Проте найчастіше вони починаються у підлітковому та молодому віці. Чинниками ризику можуть бути: низька самооцінка; тривожні та депресивні розлади; булінг через зовнішність; перфекціонізм; психологічні травми; надмірний акцент на вазі; вплив соціальних мереж та «культури дієт».

Особливо вразливими є підлітки, адже в цей період формується самооцінка та сприйняття власного тіла.

Тривожні сигнали, які не можна ігнорувати. Близькі люди можуть першими помітити зміни у поведінці людини з РХП. Варто звернути увагу, якщо людина:

-      різко худне або набирає вагу;

-      уникає спільних прийомів їжі;

-      постійно рахує калорії;

-      надмірно критикує свою зовнішність;

-      проводить багато годин перед дзеркалом;

-      виснажує себе фізичними вправами;

-      стає замкнутою чи дратівливою.

Важливо пам’ятати: не всі люди з РХП мають виражену худорлявість. Розлад може бути і у людей з нормальною чи підвищеною масою тіла.

Чому не варто соромитися звертатися за допомогою? РХП не минають «силою волі». Це складні психічні стани, які часто потребують комплексного лікування. Чим раніше людина отримає допомогу, тим вищі шанси на одужання та повернення до повноцінної життя. Допомога може включати:

-      психотерапію;

-      консультації психіатра;

-      роботу з дієтологом;

-      медикаментозне лікування при супутніх тривожних чи депресивних розладах;

-      підтримку родини.

Соціальні мережі та небезпечні стандарти краси. Сучасний інформаційний простір часто формує нереалістичні уявлення про зовнішність. Відредаговані фотографії, ідеальні фігури та нав’язування культури постійного схуднення можуть негативно впливати на психіку, особливо у підлітків.

Важливо навчати дітей та дорослих правильно сприймати інформацію у соцмережах та пам’ятати: здоров’я не визначається лише цифрою на вагах.

Люди з РХП часто стикаються з нерозумінням та критикою. Фрази «просто почни нормально їсти» або «ти все вигадуєш» можуть лише погіршити ситуацію. Набагато важливіше підтримати людину; говорити без осуду; не коментувати її вагу чи зовнішність та допомогти звернутися до спеціаліста.

Всесвітній день дій проти РХП – це нагадування про те, що психічне здоров’я потребує уваги та турботи. А уважне ставлення до себе та близьких може стати першим кроком до одужання та збереження життя.
Анна ЗАВОРІНА, лікар-психіатр відокремленого підрозділу – обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 2 м. Кременчук КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»